
Справа №279/4472/20
Провадження №2/279/120/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.2021 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області ускладі судді - Моголівця І.А., із секретарем – Зубковою І.М., розглянувшиу спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/4472/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини,
В С Т А Н О В И В :
15.09.2020 року позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що 27 листопада 2019 року сторони уклали шлюб. Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Добровільно відповідач не надає позивачці матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини та її утримання, оскільки позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною та не працює. Відповідачпрацездатний і має змогу надавати таку допомогу, на даний час проходить військову службу за контрактом, де отримує заробітну плату. Тому, позивач звернулась в суд з позовом, в якому просила :
- стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача щомісячно, до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку;
- та на її утримання у розмірі 2500 гривень щомісяця до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив, де позовні вимоги визнав частково, а саме визнав вимогу щодо стягнення аліментів на утримання їхнього спільного сина та не заперечив щодо її задоволення. Що стосується вимоги щодо утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку то дану позовну вимогу він не визнав, просив врахувати його середньомісячний заробіток, витрати на оренду житла, на купівлю речей та амуніції для військової служби та просив відмовити задоволені даної вимоги в повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно зі ст.ст. 1,17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ч.8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН "Про права дитини" в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27.11.2019 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно квитанцій банку наданих відповідачем він надавав позивачу кошти до серпня 2020 року. З вересня 2020 року відповідач добровільно позивачу матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини та її утримання не надає.
Дані правовідносини регулюються ст.180 СК України, яка передбачає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, ст.182 ч.2 СК України, яка визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, та ст.184 СК України, яка передбачає визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідач не зазначив, яка правова норма покладає на нього обовязок нести витрати на придбання майна та амуніції для військової служби, підтверджуючих такі витрати документів не надав.
Отже, зважаючи, що відповідач свій обов`язок по утриманню дитини належним чином не виконує, неповнолітній син проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, то суд приходить до висновку, що на користь позивача слід стягувати аліменти в розмірі ј частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу неповнолітньому сину.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до ч.2, 4 ст.84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надати матеріальну допомогу.
Згідно ст.80 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Для призначення судом утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років від чоловіка - батька дитини, суд має дослідити, чи проживає з позивачем дитина, матеріальне становище дружини, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка - батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині.
При цьому у частині четвертій цієї ж статті визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідачем не надано доказів, що є його обов`язком в силу ст.ст.12, 81 ЦПК України, які б вказували на існування істотних обставин, що унеможливлюють сплату ним аліментів на утримання дружини та спростовують встановлені судом фактичні обставини.
Відповідач є працездатною особою, працюючий, має постійний дохід, відомостей про наявність тяжких захворювань або інших вад здоров`я суду не надано, а також не повідомлено будь-які інші обставини, що свідчать про неможливість надавати матеріальну допомогу.
Таким чинорм дана позовна вимога підлягає задоволенню.
При встановленні розміру аліментів суд враховує те, що відповідач є військовослужбовцем, орендує житло, стан здоров`я та матеріальне становище позивача, та приходить до висновку, та приходить до висновку, що стягненню підлягає не тверда грошова сума, а частка від доходу відповідача, яка повинна становити 1/6 його доходу.
У відповідності до ч.6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн., за кожною вимогою окремо, у зв`язку з розглядом позовних вимог позивача про стягнення аліментів на утримання дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України ст.ст.75, 80, 180, 181, 182, 184 Сімейного Кодексу України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Коростеня Житомирської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.09.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в межах місячного платежу.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Коростеня Житомирської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на її утримання, як дружини, в розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів, щомісяця, до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, починаючи з 15.09.2020 року.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Коростеня Житомирської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1816 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони: Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області І.А. Моголівець
Судове рішення № 94428184, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 26.01.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 279/4472/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: