Рішення № 94428089, 26.01.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2773/19

Провадження №2/278/267/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року Житомирський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Зубчук І.В.,

секретаря с.з. Яцюрук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства «Озерне» Новогуйвинської селищної ради Житомирського району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість по послугам по теплопостачанню в сумі 33928,77 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 , в якій також прописаний ОСОБА_2 . Відповідачі не бажають в добровільному порядку оплачувати вказані комунальні послуги, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідачі подали відзив на позов в якому зазначають, що позовні вимоги необґрунтовані та підлягаю відмові, оскільки з вересня 2015 року комунальні послуги з теплопостачання не надаються до квартири та відповідно ними не використовуються (а.с.42-43).

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідачів в судове засідання повторно не з`явився. У відповідності до ч.6 ст.128 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за місцем проживання.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає вимогам ст.280 та ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.7).

Відповідачі мають заборгованість перед позивачем по теплопостачанню в період з 01 жовтня 2016 року по 30 квітня 2019 року в розмірі 33928,77 гривень (а.с.8).

Нарахування плати за послуги з центрального опалення проведено на підставі тарифів, затверджених рішеннями виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради Житомирського району від 22 вересня 2016 року №106, від 22 грудня 2016 року №149, від 21 вересня 2017 року №92, від 26 грудня №133, від 27 вересня 2018 року №86, від 20 листопада 2018 року №111 та від 24 січня 2019 року №18 (а.с.14-20).

Згідно акту від 06 лютого 2020 року, складеного представниками КП «Озерне», квартира АДРЕСА_1 , самовільно відключена від централізованого опалення (а.с.56).

Правовідносини, що склались між сторонами, врегульовані положеннями наступних норм матеріального права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України). Мало того, тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі ст.ст.64, 67, 68 ЖК України, п.30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, споживач зобов`язаний своєчасно, щомісячно вносити плату не лише за квартиру, але й за комунальні послуги, а саме: централізоване опалення за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст.25 вищезазначеного закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. Відповідно до ст.15 ЗУ "Про відходи" громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника, споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Згідно зазначеним нормам Закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення вбачається, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Згідно ч.3 ст.20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У відповідності до ст.25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні організації зобов`язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними позивачем та такими, що підлягають повному задоволенню.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (справа №490/11619/15-ц) та від 22 липня 2020 року (№500/5362/17).

Оскільки позов підлягає до задоволення, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені останнім та документально підтверджені судові витрати за розгляд даної справи, що складаються із судового збору в сумі 1921,00 гривень.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Зі змісту ст.58 ЦПК України слідує, що сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Так, у відповідності до статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Матеріалами справи встановлено, що 27 жовтня 2020 року між позивачем КП «Озерне» Новогуйвинської селищної ради та адвокатом Галагузом В.В. укладено договір про надання правничої допомоги (а.с.79).

Предметом і метод Договору є надання за плату клієнту юридичних (в тому числі адвокатських) послуг щодо захисту прав та інтересів клієнта в порядку та на умовах, що визначають договором.

За таких обставин проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, суд задовольняє вимогу представника позивача КП «Озерне» Новогуйвинської селищної ради – адвоката Галагуза В.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягує з відповідача на користь позивача 1400 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 82, 89, 258-259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов комунального підприємства «Озерне» Новогуйвинської селищної ради Житомирського району задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради (код ЄДРПОУ 35185011) заборгованість по послугам з теплопостачання в сумі 33928 (тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять вісім) гривень 77 (сімдесят сім) копійок, судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня та витрати на правничу допомогу в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) гривень, в всього на загальну суму 37249 (тридцять сім тисяч двісті сорок дев`ять) гривень 77 (сімдесят сім) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І. В. Зубчук