Рішення № 94424471, 26.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року м. Київ № 640/15703/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києвіпровизнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 10.05.2019 №Ф-30632-17-Y.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всупереч нормам чинного законодавства відповідач самостійно, без відома позивача, без проведення перевірки та складення акта визначив суму боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі по тексту - єдиний внесок). Крім того, як зазначив позивач, в оскаржуваній вимозі не зазначено яким чином виникла заборгованість та за який період, яка база нарахування єдиного внеску визначалася податковим органом. Позивач зазначив, що зареєстрований, як фізична особа-підприємець, проте підприємницькою діяльністю не займався і будь-якого доходу не отримував, в зв`язку з чим, на думку позивача, він не повинен сплачувати єдиний соціальний внесок.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

21 вересня 2020 року (вх.№ 03-14/16706/20) на виконання вимог ухвали суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого податковий орган заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема зазначив, що позивач перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві як фізична особа-підприємець з 07.06.2001 до 24.04.2020 на загальній системі оподаткування, а відтак, був зобов`язаний сплачувати єдиний соціальний внесок. Також зазначив, що в інтегрованій картці позивача (по коду платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковуються автоматичні нарахування єдиного внеску згідно обраної системи оподаткування в розмірі мінімального страхового внеску на загальну суму 31 371,56 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, фізчна особа-підприємець ОСОБА_1 перебував на податковому обліку за основним місцем обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДПС у м. Києві, як платник податків з 07.06.2001 по 24.04.2020 на загальній системі оподаткування.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, яка міститься в матеріалах справи, обліковується нарахування єдиного внеску по коду платежу 71040000 в автоматичному режимі за період з І кварталу 2017 року по І квартал 2020 року в розмірі 31 371,56 грн, як фізичній особі - підприємцю, що перебуває на загальній системі оподаткування.

Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, позивачу була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ф-30632-17-Y на загальну суму 21030,90 грн.

Після отримання оскаржуваної вимоги, позивачем направлено на адресу ДПС України скаргу від 29.05.2020 на вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ф-30632-17-Y.

За результатами розгляду скарги позивача Державна податкова служба України прийняла рішення від 23 червня 2020 року №19899/6/99-00-06-03-01-06, яким оскаржувану вимогу залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI.)

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є, зокрема фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац 3 частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі-Інструкція №449).

За вимогами пункту 4 розділу VIІ інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується, зокрема на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу автоматично сформована оскаржувана вимога на суму 21030,90 грн. Підставою для формування оскаржуваної вимоги стали відомості щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску, відображені в облікових даних платника.

Судом встановлено, позивач перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві як фізична особа-підприємець з 07.06.2001 до 24.04.2020 на загальній системі оподаткування. Отже, позивач припинив свою підприємницьку діяльність лише 24.04.2020, а тому у період з 07.06.2001 до 24.04.2020 позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, а відтак зобов`язаний був сплачувати єдиний внесок.

Відповідач підтвердив у своєму відзиві, а позивач не спростував, що останній як фізична особа-підприємець у період з 07.06.2001 до 24.04.2020 перебував на обліку у ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДПС у м. Києві на загальній системі оподаткування.

При цьому, згідно відомостей, що містяться в інтегрованій картці платника - позивача за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність), в автоматичному режимі відбулося нарахування позивачу єдиного внеску за 2017-2018 роки та за І квартал 2019 року у розмірі мінімального страхового внеску за кожен місяць як фізичній особі-підприємцю, що перебуває на загальній системі оподаткування на загальну суму 31 371,56 грн., з них:

- січень-грудень 2017 року від 09.02.2018 на суму 8 448,00 грн;

- І-ІV квартали 2018 року по термінам сплати: 19.04.2018 (2 547,18 грн.), 19.07.2018 (2 547,18 грн.), 19.10.2018 (2 547,18 грн.), 21.01.2019 (2 547,18 грн.);

- І-ІV квартали 2019 року по термінам сплати: 19.04.2019 (2 754,18 грн.), 19.07.2019 (2 754,18 грн.), 21.10.2019 (2 754,18 грн.), 20.01.2020 (2 754,18 грн.);

- І квартал 2020 року термін сплати: 21.04.2020 (2 078,12 грн.).

У зв`язку з несплатою позивачем суми недоїмки, відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ф-30632-17-Y на загальну суму 21030,90 грн.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Позивач зазначає, що відповідно до змісту вказаної вимоги, не зазначено на підставі якої перевірки або даних була сформована вказана вимога та встановлено наявність боргу.

Проаналізувавши оскаржувану вимогу від 10.05.2019, суд не погоджується із такими доводами позивача та зазначає, що у вимозі зазначено, що вона сформована на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Відтак, твердження позивача про відсутність у вимозі підстави її винесення, не відповідають фактичним обставинам справи.

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою):

юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її особисто вручено службовій (посадовій) особі такого платника під підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представникові чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення.

Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги:

службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або її законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги під підпис;

працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції, у разі надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця вимоги.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних положень Закону, суд дійшов висновку, що вимога може формуватись контролюючим органом, зокрема: за наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів перевищує 10 гривень; за даними перевірки.

Тобто, проведення перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок за наявності за платником на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів перевищує 10 гривень, не є обов`язком контролюючого органу.

У такому разі, вимога формується та надсилається за даними інформаційних систем без проведення перевірки.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки), а саме відповідачем не вручено позивачу акт перевірки.

Разом із тим, суд критично оцінює наведені вище посилання позивача, адже необхідність направлення платнику єдиного внеску акта перевірки, а також необхідність врахування заперечень такого платника при формуванні вимоги про сплату недоїмки, виникає у податкового органу лише у випадках, визначених абзацом 2 пункту 3 Розділу VI Інструкції №449, тобто, у разі коли вимога надсилається за наслідками документальних перевірок, дані яких свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів.

В даному ж випадку, оскаржувана вимога від 10.05.2019 року сформована на підставі даних інформаційних систем органу доходів і зборів та направлена позивачу з огляду на те, що на кінець календарного місяця у нього була наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску.

Таким чином, жодних документальних перевірок в даному випадку не проводилось, а тому необхідність у направленні позивачу акта перевірки у відповідача була відсутня.

Щодо тверджень позивача, що він фактично не здійснював ніякої підприємницької діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, а тому єдиний соціальний внесок не повинен був нараховуватись, суд зазначає наступне.

Оскільки, в силу частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від здійснення підприємницької діяльності та фінансового стану платника, а позивачем не надано доказів того, що він має право на звільнення від сплати єдиного внеску.

Тобто, підставою для припинення нарахування та сплати фізичною особою-підприємцем сум єдиного внеску може бути державна реєстрація припинення її підприємницької діяльності, обставина чого в даному випадку мала місце лише 24.04.2020, тобто після прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Таким чином, наявність у позивача боргу по сплаті єдиного соціального внеску повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість винесеної ним податкової вимоги від 10.05.2019 №Ф-30632-17-Y.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на вимоги статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для здійснення розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Є.В.Аблов Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267)