Рішення № 9442435, 07.05.2010, Єнакіївський міський суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я Справа №2-2096-10

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 травня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Шульженко Л.Б.

при секретарі - Харибіної Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду і просив стягнути з відповідача моральну шкоду.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що тривалий час він працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах.

У 2000 році з ним стався нещасний випадок на виробництві, його було травмовано і після медичного обстеження та проведеного лікування, згідно висновку МСЕК від 17 травня 2001 року йому первинно встановлено втрату професійної працездатності 70% та визнано інвалідом другої групи. Внаслідок вказаних обставин порушено його звичайний устрій життя, він відчуває дискомфорт, не покидає відчуття власної неповноцінності, що привело до моральних страждань, вимагає додаткових зусиль для організації життя.

Через ушкодження здоров»я на виробництві йому заподіяна моральна шкода, що привело до моральних страждань, які він переніс. Із-за порушених нормальних життєвих зв»язків, він зазнав негативних наслідків, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому просив стягнути моральну шкоду, заподіяну внаслідок трудового каліцтва в сумі 100000 грв.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що для призначення виплати моральної шкоди потрібен спеціальний висновок МСЕК про заподіяння такої шкоди, , якого позивач не має. Ніяких доказів, підтверджуючих заподіяння моральної шкоди, які б можна було дослідити у судовому засіданні, позивач не надав, а також посилався на Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік», згідно якого відшкодування Фондом моральної/немайнової/ шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи позивач тривалий час працював на підземних роботах на різних посадах підприємств вугільної промисловості , у результаті чого після медичного обстеження, згідно висновку Донецької обласної МСЕК його визнано інвалідом другої групи з втратою професійної працездатності за сукупністю 70%.

У судовому засіданні представник Фонду пояснював, що позивачеві призначені та сплачені суми у відшкодування шкоди: щомісячні виплати, одноразова допомога.

Згідно з підпунктом «е» п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які причинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов»язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік від 20 грудня 2005 року № 3235-1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1 відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту «е» пункту 1 частини 1 ст.21,ч.3ст.28 та ч.3 ст.34 Закону, а також згідно п.22 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту «е» п.1 частини 1 ст.21, ч.3ст.34.

Таким чином право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло ще до набрання чинності як Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» так і Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Згідно ст..58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до ч.12 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом»якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Норми Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов»язків по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на ст..44 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» про припинення відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.

Норми Закону №1105-Х є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки Законом передбачено, що укладаючи угоду про обов»язкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик /Фонд/ тим самим бере на себе зобов»язання надати застрахованим особам всі передбачені ст..21 Закону соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до вимог Закону моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого-право на життя, на охорону здоров»я тощо.

Таким чином, внаслідок трудового каліцтва, здобутого від шкідливих умов праці на виробництві, ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв»язку з каліцтвом, що порушило його нормальні життєві зв»язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд вважає необхідним врахувати ступінь втрати професійної працездатності 70%, конкретні обставини і виходячи з принципу розумності та виваженості, вважає стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 21000 грв.

На підставі наведеного та керуючись ст..10,11,60,212-215 ЦПК України, Законом України «Про охорону праці», ст..21,28,34 Закону України «Про загальнообов»язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань», суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань р/р 37175041006211 у відділенні Держказначейства м.Єнакієве МФО 834016 код ОКПО 24164918 м.Єнакієве вулиця Щербакова,132, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 21000 /двадцять одну тисячу/ грв.

В решті позову відмовити.

Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Єнакіївського міського суду Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: