
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 р. м. Чернівці справа № 600/1836/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
19.10.2020 р. Головне управління ДПС в Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило :
- стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг на загальну суму 991479,26 грн, з них до Державного бюджету України 69238,81 грн та 922240,45 грн - до місцевого бюджету.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, станом на момент звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 991479,05 грн., по платежам: 11010500 "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 922240,45 грн.; 11011001 "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 69238.81 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №600/1836/20-а визначено суддю Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О.
06.11.2020 р. Управління ДМС України в Чернівецькій області надало відповідь на запит, відповідно до змісту якого вказувало, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за місцем проживання АДРЕСА_1 .
11.11.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 11:00 год 11.12.2020 р.
30.12.2020 р. розпорядженням керівника апарату Чернівецького окружного адміністративного суду №86-р адміністративна справа №600/1836/20-а передана на повторний автоматичний розподіл між суддями у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кушнір В.О.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №600/1836/20-а визначено суддю Чернівецького окружного адміністративного суду Маренича І.В.
04.01.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного прийнято справу до свого провадження та вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання по справі на 09:00 год. 25.01.2021 р. та направлено її копію відповідачу. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу в разі заперечення проти позову, подати у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання даної ухвали відзив на позовну заяву та докази на його обґрунтування безпосередньо до канцелярії суду. Крім того, роз`яснено, що у випадку неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа буде розглянута за наявними у ній матеріалами.
25.01.2020 р. представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, за його відсутності. Вказував, що позовні вимоги підтримує повністю.
26.01.2021 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду по суті.
Повідомлення, адресоване відповідачу з ухвалою суду, повернулось до суду 14.01.2021 р. без вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.11 ст. 126 КАС України зазначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд продовжив розгляд справи за відсутності відповідача, що не суперечить вимогам ч. 1 ст. 205 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована за місцем проживання АДРЕСА_1 .
01.08.2019 р. позивачем складено акт №153/24-13-104-19/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів встановлено, що гр. ОСОБА_1 у ІV кварталі 2015 р. отримано дохід у сумі 2525199,47 грн від АТ "Урисиббанк" за ознакою доходу 126 "Дохід отриманий платником податку як додаткове благо".
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення :
- п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України) платників податків - фізичною особою ОСОБА_1 несвоєчасно подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік;
- п.п. "д" п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України - встновлено заниження суми податкового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб, яке підлягає сплаті до бюджету за 2015 р. в сумі 504309,09 грн;
- п.п. "д" п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 п.п. 1.2, 1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом №71-ІІІ "Про внесення змін до Податкового Кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 р." - не нараховано та не утримано військовий збір з загального річного оподатковуваного доходу за 2015 р. на суму 37868,86 грн
Примірник акту перевірки направлявся відповідачу на адресу відповідача однак, повернувся у зв`язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою (а.с.22).
У зв`язку із виявленими порушеннями, позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 21.08.2019 року:
- №0011761304, яким визначено грошове зобов`язання за платежем 11010500 податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 630386,36 грн;
- №0011771304, яким визначено грошове зобов`язання за платежем 11010500 податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 170,00 грн;
- №0011781304, яким визначено грошове зобов`язання за платежем 11011001 військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 47336,08 грн.
Окрім того, позивачем нараховано пеню на підставі п.п.129.1.2 ст.129 ПКУ України у сумі 291684,09 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися в судовому порядку.
10.12.2019 р. на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу форми № Ф 51333-55 про сплату боргу на загальну суму 992437,94 грн.
У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності п.п. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Згідно п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 56.1, 56.2, 56.12, 56.15, 56.18 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодження не оскаржувались Відповідачем ні в адміністративному ні в судовому порядку.
У відповідності пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Підпунктом 129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Згідно п.129.4 ст.129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до ст. 129 ПК України відповідачу проведено нарахування пені у розмірі 291684,09 грн.
Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу було надіслано відповідачу податкову вимогу від 10.12.2019 р. форми Ф № 51333-55 про сплату боргу на загальну суму 992437,94 грн. однак заборгованість у добровільному порядку сплачена не була.
При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковою (інтегрованою) карткою платника податків та розрахунком податкового боргу.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 991479,26 грн, з них до Державного бюджету України 69238,81 грн та 922240,45 грн - до місцевого бюджету.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 43143196)
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя І.В. Маренич
Судове рішення № 94424184, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 27.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 600/1836/20-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: