Рішення № 94423817, 26.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 січня 2021 року Справа №520/16659/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) 23.11.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України у Харківській області) в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Харківській області, які полягають у перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 54% грошового забезпечення з 01.01.2016;

- зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 77% грошового забезпечення з 01.01.2016, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 однією сумою;

- зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2016, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, а тому внесені до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України №2262-ХІІ) зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років з 77% до 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Тобто при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. На думку позивача, відповідач протиправно при перерахунку позивачу пенсії зменшив його основний розмір у відсотках до грошового забезпечення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/16659/2020.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем 21.12.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким ГУ ПФ України в Харківській області просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що перерахунок пенсії позивача є законним, оскільки здійснений за чинними на день перерахунку приписами Закону України №2262-ХІІ.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років призначеної з 26.11.1999

згідно Закону України №2262-ХІІ.

Розмір призначеної вперше пенсії складав 54% грошового забезпечення, виходячи з вислуги років - 29 роки, що підтверджується висновком про призначення пенсії.

ГУ ПФ України у Харківській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» від 21.02.2018 №103 (далі по тексту - Постанова Кабінету Міністрів України №103) проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, на підставі довідки уповноваженого органу, відсотковий розмір пенсії залишився не змінний і склав 54% грошового забезпечення.

Листом ГУ ПФУ у Харківській області від 04.11.2020 у відповідь на звернення позивача, вказало, що перерахунок пенсії позивача здійснено відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №103 та статті 13 Закону України №2262-ХІІ.

Не погоджуючись із таким розрахунком пенсії та розміром її виплати, позивач звернувся до адміністративного суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України №2262-ХІІ.

Відповідно до статті 13 Закону України №2262-ХІІ (у редакції на момент призначення пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 Закону України №2262-ХІІ), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100%, до категорії 2 - 95%.

Відповідно Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі по тексту - Порядок №45), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Пунктом 4 Порядку №45 визначено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Приписами пункту 5 Порядку №45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №103 (чинної на момент проведення перерахунку), постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Отже, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України №2262-ХІІ на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 зазначила, що відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України №2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу пенсія була призначена у розмірі 54% грошового забезпечення. Відповідно до частини другої статтею 13 Закону України №2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону України №2262-ХІІ неодноразово була змінена у частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення, а на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 висловила правову позицію, що застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, тому що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, а також з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку вже призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 Закону України №2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічні правові висновки підлягають застосуванню і до перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016, відсотковий розмір якої відповідач не мав права змінювати.

Суд звертає увагу позивача на те, що, розмір його пенсії призначеної вперше складав 54% від грошового забезпечення, що підтверджується висновком про призначення пенсії та під час перерахунку раніше призначеної пенсії у 2016 році відсотковий розмір пенсії позивача залишився незмінним і складав 54% грошового забезпечення, що підтверджується протоколами перерахунку пенсії.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на звернення до суду і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до положень частини першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивачу відсотковий розмір пенсії, призначеної вперше склав 54% від грошового забезпечення та під час здійснення перерахунків не зменшувався, а тому суд приходить до висновку, що відсутнє порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог адміністративного позову.

Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд , 2 поверх, місто Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 26.01.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва