Рішення № 94423812, 26.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 січня 2021 року Справа №520/8894/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) 13.07.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення рішення ГУ ДПС у Харківській області від 21.04.2020 №0025215806, №0025225806.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок неправильного тлумачення відповідачем норм матеріального права. Водночас, позивач зазначає, що фактично заниження податкових зобов`язань не відбулось, допущена ним помилка у податковій декларації за 3 квартал 2016 року була виправлена шляхом подання уточнюючої декларації, а єдиний податок ним сплачено вчасно і в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/8894/2020.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня закінчення дії карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211.

Відповідачем 07.08.2020 через канцелярію суду подано відзив згідно з яким контролюючий орган просить відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у акті перевірки.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що позивач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця з 23.11.1999 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області.

Відповідачем 21.04.2020 проведено камеральну перевірку інтегрованої картки позивача щодо своєчасності сплати єдиного податку, результати якої зафіксовані актом №1863/20-40-58-06-38/ НОМЕР_1 .

Дані камеральної перевірки свідчать про заниження позивачем суми податкових зобов`язань з єдиного податку, а саме суми сплаченого податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті у бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду. Відповідальність за встановлене порушення передбачена пунктом 122.1 статті 122 та пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України.

На підставі виявлених порушень контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.02.2020:

- №0025215806, яким позивачу нараховано штрафні санкції у сумі 6991,74 грн.

- №0025225806, яким позивачу нараховано штрафні санкції у сумі 82,53 грн.

Позивач не скористався правом на адміністративне оскарження.

Таким чином, підставою для нарахування податкових зобов`язань позивачу є встановлене відповідачем порушення вимог пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи названі податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Приписами пункту 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (підпункт 293.3.1 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

У пункті 295.3 статті 295 Податкового кодексу України закріплено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (абзац 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України).

Положеннями пункту 300.1 статті Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Судом встановлено, що позивач є платником єдиного податку та належить до 3 групи платників єдиного податку зі ставкою 5 відсотків доходу.

З акта перевірки вбачається, що згідно даних платника податків у декларації за три квартали 2016 року визначено суму податкових зобов`язань за попередній період (3 квартал 2016 року) - 38 209,80 грн.

Разом із тим, позивач зазначає, що у декларації за 3 квартали 2016 року ним допущено технічну помилку - у графі 13 замість нарахованих зобов`язань за звітний (податковий) період зазначено суму нарахувань за попередній період. Сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду, визначена правильно, але вказана у рядку 13, а не 14. Наведені недоліки позивач виправив у річній декларації за 2016 рік, а також подав 01.03.2017 уточнюючу декларацію за 3 квартали 2016 року.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, у зв`язку із самостійним виявленням помилок у поданій декларації за 3 квартал 2016 року та із урахуванням положень пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України позивачем подано річну декларацію, у якій виправлено виявлені недоліки.

Як вбачається з аналізу річної декларації за 2016 рік, арифметична помилка не вплинула на розрахунок суми доходів за звітний період.

Положеннями статті 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З правового аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Податковим кодексом України вимагається від фізичних осіб-підприємців своєчасно подавати до контролюючого органу звітність, повністю нараховувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету єдиний податок та усувати самостійно виявлені помилки.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки та своєчасно і в повному обсязі сплачено всі суми податкових зобов`язань, внаслідок чого бюджет не зазнав втрат, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача протиправних діянь, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи судом встановлено, що декларація №1700026382 подана позивачем до контролюючого органу 01.03.2017, відтак суд погоджується з доводами позивача про те, що податковим органом камеральна перевірка щодо своєчасності сплати єдиного податку позивачем проведена поза межами строку передбаченого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, оскільки повинна бути проведена - до 01.03.2020.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятого рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 21.04.2020 №0025215806, №0025225806 є протиправними та таким, що підлягають скасуванню, відтак наявні правові підстави для повного задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, місто Харків, 61057, ЄДРПОУ: 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.04.2020 №0025215806, №0025225806.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 26.01.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва