Рішення № 94423803, 26.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 січня 2021 року Справа №520/10747/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якому просить:

- визнати неправомірними дії ГУ ПФ України в Харківській області щодо незарахування до загального стажу періоду підприємницької діяльності з 23.01.1996 по 05.05.2000 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ПФ України в Харківській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період ведення підприємницької діяльності з 23.01.1996 по 05.05.2000, починаючи з 26.09.2019;

- допустити до негайного виконання рішення суду у частині виплати заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем безпідставно не зараховано до її загального стажу період зайняття підприємницькою діяльністю з 23.01.1996 по 05.05.2000. На думку позивача, підставою для включення до загального страхового стажу позивача спірного періоду є наявність свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/10747/2020.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем 14.09.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким він просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відсутні правові підстави для включення до страхового стажу позивача спірного періоду, оскільки позивач страхові внески упродовж цього періоду фактично не сплачувала.

Правом на подання відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив сторони не скористались.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.09.2019.

Відповідно до програми ІКІС ПФУ «Підсистема призначення та виплати» розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу тривалістю 36 років 7 місяців 6 днів.

Не погоджуючись з тривалістю врахованого відповідачем під час призначення пенсії страхового стажу остання звернулась до відповідача із заявою про зарахування до її страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності у період з 23.01.1996 по 05.05.2000.

Листом від 15.05.2020 №93/03.21-20 відповідачем надано роз`яснення стосовно питання врахування до загального страхового стажу періоду ведення підприємницької діяльності та зазначено про відсутність правових підстав для зарахування спірного періоду у зв`язку з тим, що у наданих позивачем документах не зазначено, що позивач здійснювала підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування та сплачував страхові внески.

Вважаючи протиправною вказану відмову відповідача позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу, що суть спору полягає у наявності чи відсутності правових підстав для зарахування до загального стажу позивача періоду ведення підприємницької діяльності з 23.01.1996 по 05.05.2000.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон України №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону України №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

Положеннями частини першої статті 24 Закону України №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

З системного правового аналізу викладеного слід дійти висновку, що страховий стаж за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку обраховується на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту «б» статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту - Закон України №1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 56 Закону України №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також в т.ч.: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до загального трудового (страхового) стажу періоди роботи фізичної особи - підприємця з 23.01.1996 по 05.05.2000.

Положеннями статті 1 Закону України №1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 03.10.2017 №2148-VIII розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» доповнено пунктом 3-1 відповідно до якого до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди, зокрема:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив, що період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно підтверджується довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Водночас, відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.10.2005 № 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Відтак, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Судом встановлено, що відповідачем до стажу позивача не враховано період роботи з 23.01.1996 по 05.05.2000, як фізичної особи-підприємця.

Факт провадження позивачем підприємницької діяльності у спірний період, підтверджується наступними документами:

- відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець з 23.01.1996 (дата запису - 26.01.2017);

- з листа Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 17.12.2014 №9138/10/20-23-18-03 вбачається, що позивач перебуває на обліку в Харківській ОДПІ як фізична особа-підприємець з 23.01.1996.

- листом ГУ ДПС у Харківській області від 25.06.2020 №11952/ФОП/20-40-53-06-23 підтверджено неможливість надання необхідної інформації на якій системі оподаткування перебувала позивач у спірний період, оскільки дані щодо останньої згідно баз ГУ ДПС у Харківській області відсутні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснювала підприємницьку діяльність у спірний період. Однак, документи щодо обраної позивачем системи оподаткування (загальної чи спрощеної) та щодо сплати позивачем під час здійснення підприємницької діяльності страхових внесків, не збереглись у зв`язку зі знищенням через 5 років.

При цьому, судом встановлено, що позивачем вчинялися дії щодо отримання документів, необхідних для призначення пенсії з урахуванням включення до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене у залежність від документів, які неможливо отримати у зв`язку з їх знищенням. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, що підтверджений відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яким підтверджено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець з 23.01.1996.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 4.2. Порядку 22 орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із підпунктами 2, 4 пунету 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014, зареєстрованою ув Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами.

Судом встановлено, що відповідач, будучи обізнаним про неможливість надання необхідних документів самим позивачем, не скористався правом, передбаченим наведеною нормою, щодо самостійного отримання від державних органів необхідних відомостей та не вжив всіх можливих заходів щодо належного та повного виконання своїх функцій по сприянню особі в отриманні нею соціальних гарантій у вигляді призначення пенсії.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявне свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, що дає правові підстави для включення до загального страхового стажу позивача спірного періоду.

Таким чином, період здійснення позивачем підприємницької діяльності у спірний період мав бути врахований до трудового стажу з 26.09.2019 (дата призначення пенсії), з підстав наявності у позивача свідоцтва про реєстрацію її як суб`єкта підприємницької діяльності.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови зарахувати до страхового стажу періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з діяльності з 23.01.2996 по 05.05.2000, є протиправними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог адміністративного позову.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Суд звертає увагу на те, що положення зазначеної статті застосовуються щодо стягнення пенсійної заборгованості, проте предметом розгляду у даній справі було встановлення судом наявності чи відсутності правових підстав для зарахування до загального стажу позивача періоду ведення підприємницької діяльності з 23.01.1996 по 05.05.2000, відтак у суду відсутні правові підстави для застосування вказаної правової норми у даній справі.

Зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2020, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 14099344) - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування до загального стажу періоду підприємницької діяльності з 23.01.1996 по 05.05.2000 ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період ведення підприємницької діяльності з 23.01.1996 по 05.05.2000, починаючи з 26.09.2019.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 26.01.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва