Ухвала суду № 94423629, 21.01.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 р. № 520/13910/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бідонько А.В.

при секретарі судового засідання - Турко А.В.,

за участю:

представника відповідача - Кундельського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

1. Визнати незаконним та скасувати наказ Департаменту від 26 вересня 2016 року № 140 о/с про звільнення Позивача з посади начальника управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області Департаменту Внутрішньої Безпеки Національної поліції України.

2. Поновити Позивача на посаді начальника управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області Департаменту Внутрішньої Безпеки Національної поліції України.

3. Стягнути з Департаменту Внутрішньої Безпеки Національної поліції України на користь Позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.09.2016 року по день винесення рішення по справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року відкрито провадження по справі..

Через канцелярію суду 28.10.2020 року представником відповідача було подано заяву про залишення позовних вимог без розгляду в частині.

В обгрунтування заяви представник відповідача зазначив, що позивачем, ОСОБА_1 , пропущено строк звернення до суду із позовом.

Представником позивача 04.11.2020 року подані пояснення щодо клопотання представника відповідача про залишення позову у справі № 520/13910/20 без розгляду. В обґрунтування наданих пояснень, зокрема, зазначає, що з наказом №140о/с від 26 вересня 2016 року не був ознайомлений, а отримав копію наказу лише 24.09.2020 року на власний запит. У зв`язку з чим, важає, що місячний строк з моменту отримання оскаржуваного наказу про звільнення не сплинув, тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

У судове засідання 21 січня 2021 року представник позивача не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Протокольною ухвалою суд вимовив у задоволенні заявленого клопотання у зв`язку з його необгрунтованістю.

Представник відповідача у судове засідання прибув.

Судом поставлено на обговорення вказане клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача підтримав доводи заявленого клопотання, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Вислухавши думку представника відповідача, проаналізувавши норми законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України ОСОБА_1 звільнено з посади у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП.

ОСОБА_1 у позивній заяві підтверджує той факт, що про звільнення йому стало відомо по телефону. Вказане також підтверджується заявою колишнього начальника відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття ДВБ НПУ Христенка Ю.О. від 26.09.2016, у якій зазначено, що « 26.09.2016 приблизно о 11.00 мною у телефонній розмові ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до наказу ДВБ від 26.09.2016 Л-Ь 140 о/с він звільнений зі служби у зв`язку із скороченням посади за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Зазначена розмова відбулась у присутності двох працівників, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 » (а.с. 55).

Департамент листами від 28.09.2016 вих. № 7360/42-02/04-16 та вих. № 7361/42-02/04-16 ОСОБА_1 за місцем його проживання та за наявними в його особовій справі адресами, а саме: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 . надсилав рекомендовані листи із повідомленням про те, що наказом Департаменту від 26.09.2016 № 140 о/с позивача звільнено зі служби в Національній поліції відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці). Також повідомляв про те, що позивачу необхідно прибути до відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття з трудовою книжкою для внесення відповідних записів та отримання приписного посвідчення для постановки на військовий облік, а також проведення остаточного розрахунку».

Вказане підтверджується наявними в матеріалах копіями супровідних листів Департаменту від 28.09.2016 вих. №7360/42-02/04-16 та вих. № 7361/42-02/04-16, фіскальними чеками КМД УДППЗ «УКРПОП1ТА» від 29.09.2016 з трек - номерами рекомендованого поштового відправлення з повідомленням 0102108925490 та 0102108925504 про відправлення вказаних листів, записами в журналі обліку вихідних документів ДВБ НПУ (№ 6, інвентарний № 47 нт, розпочато 19.08.2016, закінчено 10.10.2016, стор. 158), записами в журналі обліку відправленої поштою кореспонденції ДВБ НПУ (інвентарний № 19 нт, розпочато 12.11.2015, закінчено 15.11.2017, стор. 26) (а.с. 56-64).

Згідно з довідкою ДВБ НПУ від 23.10.2020 № 161, відповідно до наказу ДВБ НПУ від 26.09.2016 № 140 о/с, загальним дорученням від 28.09.2016 № 532 Департаментом перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 нараховану заробітну плату у сумі 30 361, 27 грн. (з утриманням обов`язкових податків та зборів), тобто проведено остаточний розрахунок з позивачем (а.с. 66).

Також з матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до наказу Національної поліції України від 10.10.2016 № 749 о/с на підставі заяви ОСОБА_1 , від 10.10.2016, ОСОБА_1 призначений провідним консультантом 4 відділу Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України (а.с. 55).

Крім цього, відповідно до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 27.04.2017 подано декларацію, згідно з якою у розділі І «Тип декларації та звітний період» Позивачем вказано - після звільнення; у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Позивачем вказано, що ним отримано дохід:

- від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у виді заробітної плати отриманої за основним місцем роботи у розмірі 134 696 грн.;

- від Національної поліції України у виді заробітної плати отриманої за основним місцем роботи у розмірі 9 474 грн.

Отримання ОСОБА_1 від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України заробітної плати у розмірі 134 696 грн. також підтверджується довідкою ДВБ НПУ від 23.10.2020 № 160 «Довідка про доходи», згідно з якою, загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з квітня 2016 року по вересень 2016 року становить 134 695,70 грн (а.с. 65).

З вищевикладеного слідує, що позивач 26.09.2016, 10.10.2016 та 27.04.2017 був обізнаний про своє звільнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, а тому твердження позивача про необізнаність щодо наказу про звільнення №140 о/с від 26.09.2016 року є необгрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд зазначає, що відповідно до приписів частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Початок перебігу строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист, для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Проте, позивачем будь-яких обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, не зазначено та не надано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 521/21851/16-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи те, що позивач 26.09.2016, 10.10.2016 та 27.04.2017 був обізнаний про своє звільнення з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, а звернувся до суду лише 12.10.2020 року, тобто після спливу строку звернення до суду та ані під час подання адміністративного позову, ані під час судового засідання не заявляв клопотання про поновлення строків звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 229, 240, 248, 256, 294,295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 26 січня 2021 року.

Суддя Бідонько А.В.