Рішення № 94423405, 27.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 р. Справа № 480/4916/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - відповідач, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський"), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Фонд), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення даних про рахунок № НОМЕР_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів у розмірі 41285,15 грн. за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати відповідача включити дані про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського вкладу "Суперкапітал" від 06.04.2016 № 980-019-000217477 на суму 40000 грн. та 1285,15 грн. та подати вказаний перелік до виконавчої дирекції Фонду для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Свої вимоги мотивував тим, що звертався до відповідача на здійснення ліквідації банку із заявою про включення його до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та провести виплату відшкодування коштів у розмірі вкладу та нарахованих процентів. Проте, відповідач повідомив, що переказ коштів, здійснений за договором банківського вкладу "Суперкапітал" від 06.04.2016 № 980-019-000217477 є нікчемним. На думку позивача, вказаний договір є дійсним, а ознаки нікчемного правочину не доведено.

Ухвалою суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позов, в якому з позовними вимогами не погодився та зазначив, що позивач уклав договір з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" без участі відповідача як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором не є вкладом у розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і не є сумою коштів, прирівняних до вкладів, а тому гарантії Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на ситуацію з позивачем. У зв`язку з цим позивача не може бути включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також, в обґрунтування твердження про неможливість включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідач посилається на нікчемність договорів відступлення прав вимоги, укладених між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "КІЦ", в результаті яких за рахунок коштів, відображених на рахунку юридичних осіб, були проведені операції з перерахування коштів на поточні рахунки фізичних осіб-позикодавців, в тому числі позивача, відкриті у банку, як повернення коштів за раніше укладеними договорами позики.

У відзиві просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Станом на сьогодні пояснення від третьої особи до суду не надходило.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 22.12.2015 постановою Національного банку України №917/БТ прийнято рішення "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із змінами, внесеними постановою від 27.04.2016р. № 295/БТ (а.с.39-47).

06.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" було укладено договір №980-019-000217477 тип договору: "Суперкапітал" (інвестиційний) (з виплатою процентів в кінці строку), згідно з яким ОСОБА_2 передав у власність ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" кошти у розмірі 40000,00 на строк не більше 181 день з виплатою під 34,78% річних, що складає 28% річних після утримання податку з таких процентів (а.с.14, далі - Договір позики від 06.04.2016).

Відповідно до умов п.1.1 укладеного договору позики від 06.04.2016 позивач передає ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Днем надання суми коштів у власність (позику) ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" вважається день зарахування суми коштів, зазначеної у п.п.1, п.1.2 Договору, на поточний рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" відповідно до умов договору (п.п. 1.3 Договору позики від 06.04.2016).

Згідно п. 8.3 Договору позики від 06.04.2016 сторони підтверджують, що даний договір є договором позики та регулює відносини сторін, що пов`язані з наданням позики позивачем ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" у сумі, на строк та у порядку, передбаченому цим договором, в зв`язку з чим взаємовідносини сторін за цим договором регулюються ст.ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики.

06.04.2016 позивачем було внесено на рахунок ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" кошти в сумі 40 000,00грн., що підтверджується копією квитанції від 06.04.2016 (а.с.15).

19.05.2016 ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" було здійснено повернення коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський" на суму 40 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-019-000217477 від 06.04.2016 року" та на суму 1285,15грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-019-000217477 від 06.04.2016", що підтверджується довідкою ПАТ "Банк Михайлівський" про стан рахунку № НОМЕР_2 від 31.08.2016 №3Г3/3412 (а.с.17), а також випискою по особовим рахункам за 19.05.2016 (а.с.38).

На підставі рішення НБУ від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016 р. № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016.

Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016р. № 42/1 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 3 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016р. платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" по перерахуванню коштів на рахунки 2445 фізичних осіб в сумі 206 980 863,90 грн., у відповідності до положень пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.68).

Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта №3 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр", включено ОСОБА_1 (а.с.67).

13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12 липня 2016 року № 124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Юрію Петровичу з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 05 вересня 2016 року.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25.01.2017 уповноваженою особою Фонду призначено Гриценка Володимира Володимировича.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 383 від 08.02.2018 Гриценка В.В. звільнено від виконання обов`язків уповноваженою особою Фонду на ліквідацію "Банк Михайлівський" та відкликані раніше делеговані йому повноваження. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Смолія Богдана Володимировича, якому делеговані повноваження з 09.02.2018 року, визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.09.2019 № 2356 "Про внесення змін до Рішення виконавчої дирекції Фонду № 1758 від 21.06.2018 продовжено провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможності банків департаменту управління активами Волкову Олександру Юрійовичу строком на два роки з 13.07.2018 по 12.07.2020 включно повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський".

В матеріалах справи міститься заява позивача від 08.08.2016, в якій ОСОБА_1 просить відповідача включити його до Переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього як особу, яка має право на відшкодування коштів у ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с.18).

У відповідь на подану позивачем заяву ПАТ "Банк Михайлівський" листом від 01.09.2016 №3Г3 (К)/7085 ОСОБА_1 було повідомлено про те, що відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавча дирекція цього Фонду прийняла рішення від 12.07.2016 №1213 про початок процедури ліквідації банку у ПАТ "Банк Михайлівський", було запроваджено тимчасову адміністрацію (делегування повноважень ліквідатору банку) і про те, що виплати за рахунком позивача № НОМЕР_1 (840) тимчасово обмежені на строк до шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За результатами перевірки правочинів (у тому числі договорів), вкладники ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право а відшкодування коштів за вкладами, будуть включені до реєстру вкладників (а.с.19).

Як вбачається з позову, позивач також звертався із заявою до ПАТ "Банк Михайлівський", в якій просив включити його до Переліку вкладників (клієнтів), які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього як особу, яка має право на відшкодування коштів у ПАТ "Банк Михайлівський", у відповідь на яку уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" листами від 31.08.2016 ЗГЗ/3412/1 та від 01.09.2016 №ЗГЗ(К)/7086/1 повідомив позивача про те, що 19.05.2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" здійснило переказ коштів (транзакція) в сумі 40000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-019-000217477 від 06.04.2016 року" на рахунок № НОМЕР_1 , та в сумі 1285,15 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-019-000217477 від 06.04.2016" на рахунок № НОМЕР_1 , але ці правочини є нікчемними в силу норм ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.21,23).

Позивач у позові наголошує, що такі листи отримані позивачем 10.07.2020. Доказів на спростування зазначеного відповідачем не надано.

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами урегульовано Законом України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), відповідно до ч.2 ст.1 якого метою Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", система гарантування вкладів фізичних осіб являє собою сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб`єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частиною 1 ст.1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, з огляду на вказане, договір від 06.04.2016 між позивачем та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" (далі - ТОВ "КІЦ") з дня повернення повної суми коштів та процентів за нею вважається припиненим, а обов`язки ТОВ "КІЦ" перед позивачем виконаними, а отже, взаємовідносини сторін по цьому договору припиняються з моменту повернення коштів позивачу.

Судом було встановлено, що повернення ТОВ "КІЦ" коштів на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" було здійснено 19.05.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 серпня 2012 року №14 затверджено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Порядок №14, у редакції на час спірних правовідносин), відповідно до п.5 розділу ІІ якого Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення;

3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Гарантовані суми за рахунком визначаються за кожним рахунком окремо.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Переліки на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) складаються в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та засвідчуються підписами уповноваженої особи Фонду, головного бухгалтера банку та відбитком печатки банку (за наявності), в електронному вигляді - у csv-файлах. Дані на паперових носіях та в електронному вигляді повинні бути ідентичними.

Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

Переліки в електронному вигляді можуть бути передані до Фонду засобами електронної пошти Національного банку України.

Перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, формується на підставі файла "N" та включає інформацію тільки про осіб, які були вкладниками (мали вклади у банку) та поіменовані у файлі "N".

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку №14 Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Частиною 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

При цьому, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що кошти за вкладом позивача підпадають під визначений перелік підстав для відмови у відшкодуванні коштів.

Доказів, що позивач в числі інших вкладників був обізнаний про будь-які зловживання за участю ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "КІЦ" у сфері банківських та інших фінансових послуг, матеріали справи також не містять. Судом також не встановлено повідомлення позивача банком про те, що на кошти, які надійшли на його рахунок від ТОВ "КІЦ", не поширюються гарантії, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Як стверджує позивач у позові, листи відповідача від 31.08.2016 ЗГЗ/3412/1 та від 01.09.2016 №ЗГЗ(К)/7086/1, якими його було повідомлено про те, що на кошти, які надійшли на рахунок позивача від ТОВ "КІЦ", не поширюються гарантії, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", були отримані ОСОБА_1 10.07.2020. Доказів на спростування вказаного відповідачем надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частиною 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, серед іншого, з таких, зокрема, підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п.7); здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (п.9).

Приписами ст. 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальне поняття недійсності правочину встановлено ст. 215 ЦК України відповідно до змісту частин 2 та 3 якої, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд зауважує, що з аналізу вищевказаних норм вбачається, що уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних, однак це право не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Тобто, саме по собі твердження про нікчемність правочину є недостатнім для визнання його таким, оскільки у цьому випадку воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Отже, якщо уповноважена особа Фонду вважає правочин нікчемним, вона зобов`язана викласти відповідне обґрунтування з посиланням на передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстави визнання правочину нікчемним.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування твердження про неможливість включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідач посилається на нікчемність договорів відступлення прав вимоги, укладених між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "КІЦ", в результаті яких за рахунок коштів, відображених на рахунку юридичних осіб, були проведені операції з перерахування коштів на поточні рахунки фізичних осіб-позикодавців, в тому числі позивача, відкриті у банку, як повернення коштів за раніше укладеними договорами позики.

Суд зазначає, що статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п.п.1.24, 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-ІІІ переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, Тимчасовою адміністрацією ПАТ "Банк Михайлівський" було складено акт № 3 від 01 червня 2016 року про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності. З вказаного акту слідує, що 19.05.2016 Банком виконано платіжні документи ТОВ "КІЦ" з перерахування коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у сумі 206980863,90 грн., при цьому фінансових можливостей Товариства, зокрема залишку коштів, було недостатньо для проведення вищенаведених правочинів (а.с.64).

В додатку № 1 до акту № 3 Комісії по перевірці правочинів, що є нікчемними, зазначено, що банком укладено правочини (здійснені транзакції), умови яких передбачають передачу майна з метою надання окремому кредитору переваги (пільги), прямо не встановленого для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, банк здійснив операції з порушенням вимог законодавства, що призвели до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку (а.с.65-66).

Відповідно до витягу з Додатку 2 до Акту № 3 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку осіб, на рахунки яких 19.05.2016 р. здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "КІЦ", віднесено і позивача (а.с.67).

19.05.2016 ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" було здійснено повернення коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський" на суму 40 000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-019-000217477 від 06.04.2016 року" та на суму 1285,15грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-019-000217477 від 06.04.2016", що підтверджується довідкою ПАТ "Банк Михайлівський" про стан рахунку № НОМЕР_2 від 31.08.2016 року №3Г3/3412 (а.с.17), а також випискою по особовим рахункам за 19.05.2016 (а.с.38).

Договір відкриття рахунку позивачем у ПАТ "Банк Михайлівський" Фондом та його уповноваженими особами нікчемним не визнавався.

Однак, жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).

Відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази про існування відповідного судового рішення щодо визнання недійсним правочину.

Приписами ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як зазначалося вище, матеріалами справи підтверджено, що повернення ТОВ "КІЦ" коштів на банківський рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено 19.05.2016, а тому кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію Банку перебували на поточному рахунку позивача, відкритому в ПАТ "Банк Михайлівський".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за рахунком № НОМЕР_3 на загальну суму 41285,15грн.

Крім того, суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" від 16.07.2015 № 629-VIII (далі - Закон № 629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Такі зміни були внесені до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.

Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 № 1736-VІІІ (далі - Закон № 1736-VІІІ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, з метою поширення гарантій Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "КІЦ" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаних товариств на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили, зокрема, у справі 826/19619/16, суди встановили, що під час перевірки уповноваженою особою Фонду було виявлено, що 1 квітня 2016 року між ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір доручення № 1 згідно з умовами якого банк, в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь товариства, як довірителя, на умовах строковості та платності.

У відповідності до предмету договору доручення ПАТ «Банк Михайлівський» мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного договору доручення.

На виконання вищезазначеного договору доручення ПАТ «Банк Михайлівський» від імені ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» укладались з фізичними особами (клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр».

Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ «Банк Михайлівський» виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі №980-019-000217477 від 06 квітня 2016 року укладеному між позивачем та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр».

Вказані висновки, узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2020 у справі 809/1754/17.

Таким чином, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом № 1736-VІІІ, а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.

Отже, відповідачем не було доведено наявності правових підстав, визначених законодавством, для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому, суд зауважує, що дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (ч. 1 ст. 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22.09.2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена.

Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, так як гарантований конституційний принцип непорушності (приватної власності). Фізична особа (вкладник) є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності, в силу статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України, є непорушним.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі "Золотас проти Греції", стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Капітал Банк АД проти Болгарії" (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).

У справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35, № 68385/10 та № 71378/10).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати договір нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даних договорів, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, у зв`язку з чим, з урахуванням ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення даних про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору №980-019-000217477 від 06.04.2016 на суму 41285,00 грн. та зобов`язати відповідача надати до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими позивач має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за договором від 06 квітня 2016 року №980-019-000217477 у загальній сумі 41285,15грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому, позивач просить суд зобов`язати відповідача саме включити дані про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати вказаний перелік до виконавчої дирекції Фонду для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Водночас, суд зауважує, що рішеннями Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 823 від 26 травня 2016 року та №4469 від 28.09.2017 внесено зміни до Порядку №14. Так, пункт 5 розділу ІІ вказаного Порядку №14 (на даний час абз.16 п.6 розділу ІІ) викладено у новій редакції, зокрема, останнім абзацом (на даний час абз.16) визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №14 Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення, що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

А відтак, належним способом захисту є саме зобов`язати відповідача надати до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими позивач має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за договором від 06 квітня 2016 року №980-019-000217477 у загальній сумі 41285,15грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2020 у справі 818/1447/17.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі ст.ст. 19, 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має бюджетних асигнувань, а його кошти не включаються до коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Таким чином, відповідач по справі - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» є працівником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є суб`єктом владних повноважень, однак відповідно до закону не має бюджетних асигнувань.

Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суму судового збору в розмірі 840,80грн., сплаченого ним за подання позовної заяви згідно квитанції від 04.08.2020 (а.с.11).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (01032, б-р Тараса Шевченка, 35, м. Київ, код ЄДРПОУ 38619024), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04073, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо не включення даних про ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору №980-019-000217477 від 06.04.2016 на суму 41285,15 грн.

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" надати до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за договором від 06 квітня 2016 року №980-019-000217477 у загальній сумі 41285,15грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04073, вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, код ЄДРПОУ 21708016) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27.01.2021.

Суддя І.Г. Шевченко