Рішення № 94422839, 16.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2021 року справа №380/3249/20

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в письмовому порядку адміністративну справу № 380/3249/20 за Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС К» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС К» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів № UA209000/2019/900064/2 від 05.12.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2019 року № UA209180/2019/01430.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.10.2018 між Компанією «STORM-GROUP Sp.z.o.o.» (продавець) та ТОВ «ОНІКС К» (покупець) укладено контракт поставки N ОК 2018/10/02-1, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити Товар відповідно до інвойсів. Відповідно до п. 5.2 контракту N ОК 2018/10/02-1 загальна вартість контракту складає 400000 євро. Згідно п.5.3 контракту N ОК 2018/10/02-1 Покупець здійснює оплату вартості Товару відповідно до умов вказаних у інвойсі на кожну поставку. З метою митного оформлення товарів по контракту та згідно з інвойсами N OК2019/06-006 від 25.06.2019 року та підтвердження його митної вартості, визначеної за першим методом, позивач надав пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України.

Відповідачем було запропоновано декларанту долучити додаткові документи для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України. Відтак, декларантом 05.12.2019 року на вимогу митного органу було долучено наступні документи: Висновок експертного товарознавчого дослідження №19/1/416 від 04.12.2019 року; прайс листи продавця, каталог продавця; Договір №051018/1 про надання експедиційно-транспортних послуг між ТОВ «Онікс К» та ПП «Аван-Т»; Договір №300816/1-Т про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міському сполученні від 30.08.2016 року між ПП «Аван-Т» та WIELOBRANZOWE PRZEDSIEBIORSTWO AGATA STRUGALA. За результатами розгляду ЕМД UA№209180/2019/081760 від 15/12/2019 року та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2019 року № UA209000/2019/900064/2, відповідно до якого митну вартість товару було визначено у сумі 52371,15 доларів США та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенні від 05.12.2019 року № UA 209180/2018/01430. У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначалось, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – третій статті 53 МКУ. Під час розгляду документів було встановлено, відповідно до п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту №ОК2018/10/02-1 від 02.01.2018 року тара і упаковка не повертається і входить у вартість товару, але в товару супровідних документах, зокрема комерційному Інвойсі №ОК 2019/12-008 від 03.12.2019 року відсутні дані щодо числових значень складових вартості товару, а саме тари і упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Також було встановлено з відкритих реєстрів Республіки Польща, що власниками фірми контрагента з польської сторони є громадяни України, що в свою чергу може містити ознаки фіктивності даної зовнішньоекономічної операції. Підставою для прийняття вказаного рішення стало те, що декларантом не подано до митного оформлення документи, а саме каталоги, специфікації, прейскуранти (пра йс-лист) виробника товару; висновки про якісні т вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Позивач зазначає, що товар позивачем купувався у STORM–GROUP Sp.z.o.o. та всі документи щодо цієї операції було надано митниці засобами електронного зв`язку. Вимоги митного органу щодо вартості тари взагалі є безпідставними, оскільки як передбачено п 3.3 наданого при митному оформленні зовнішньоекономічному контракту тара та упаковка не повертаються та входять у вартість товару. Зауваження митного органу щодо фіктивності даної зовнішньоекономічної операції є надуманими, оскільки товар пред`являвся митниці до митного огляду, окрім того товар перетнув митний кордон України та містив всі ознаки господарської операції. Декларантом було подано повний пакет документів, що підтверджували вартість товару.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала, надали суду додаткові докази та пояснення, просили позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, в якому проти позову відповідача заперечив з підстав, що під час здійснення митного контролю за МД від 05.12.2019 №UA209180/2019/081760, було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товару супровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: у графі 22 ЦМР відсутній підпис відправника; відповідно до вимог пункту 5.1 контракту Продавець продає Покупцю товар в асортименті і за цінами вказаними в Інвойсі (проформі). Проте, до митного оформлення проформа не була надана. Інформації щодо її наявності/або відсутності декларантом не надано. Отже, основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та підлягають обчисленню; відповідно до п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту № ОК 2018/10/02-1 від 02.10.2018 року тара і упаковка товару не повертається і входить у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі ОК 2019/06-008 від 03.12.2019 року відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

Щодо висновку експерта, відповідач зазначає, що в якості зовнішнього джерел інформації експерт використовує відповідь відправника товарів, яка не є об`єктивною ціновою пропозицією продажу широкому колу осіб на ринку експортера, та інформацією продажу широкому колу осіб на ринку експортера, та інформацію з сайтів Alibaba.com або Made-in-china проте, цінові пропозиції продажу на товари марки «Carlife» серед використаної інформації відсутні. Вказане не дозволяє розглядати наданий висновок як джерело об`єктивної інформації щодо оцінюваного товару та належний документ, що підтверджує митну вартість товару.

Відповідач зазначає, що основні документи, які підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженні та піддаються обчисленню.

З додаткових документів на вимогу надано праси і каталоги але не від виробника

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові докази та пояснення, просив в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 04 травня 2020 року у даній справі відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою судді від 06 липня 2020 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження. Ухвалою судді від 16.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом встановлені наступні обставини:

02.10.2018 між Компанією «STORM-GROUP Sp.z.o.o.» (продавець) та ТОВ «ОНІКС К» (покупець) укладено контракт поставки N ОК 2018/10/02-1, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити Товар відповідно до інвойсів. Відповідно до п. 5.2 контракту N ОК 2018/10/02-1 загальна вартість контракту складає 400000 євро. Згідно п.5.3 контракту N ОК 2018/10/02-1 Покупець здійснює оплату вартості Товару відповідно до умов вказаних у інвойсі на кожну поставку.

25.06.2019 року продавець відвантажив на адресу покупця товар – ключі гайкові, ручні, нерозвідні; T type spark plug wrench / Ключ гайковий т-подібний, свічний – 3000 шт; T type spark plug wrench / Ключ гайковий т-подібний, свічний – 2000 шт; Cross wrench / Ключ гайковий, хрестовин – 7600 шт; L type wheel wrench / Ключ гайковий, г-подібний – 3000 шт; L type wheel wrench / Ключ гайковий, г-подібний – 3000 шт; Cross wrench / Ключ гайковий, хрестовин – 5000 шт. на загальну суму 31933,20 дол. США відповідно до інвойсу N OK2019/12-008 від 03.12.2019 року до Контракту ОК2018/10/02-1 від 02.10.2018 року.

З метою митного оформлення товару по контракту та згідно з інвойсом N OК2019/06-008 від 03.12.2019 року та підтвердження його митної вартості, визначеної за першим методом, позивачем було надано до митниці: ЕМД UA №209180/2019/081760, копію контракту N ОК 2018/10/02-1 від 02/10/2018 року; копію інвойсу N ОК2019/12-008 від 03.12.2019 року; копію CMR від 04.12.2019 року; копію довідки транспортних витрат ПП «Аван-Т» №2026 від 03.12.2019 року; копію рахунку-фактури ПП «Аван-Т» №2026 від 02.12.2019 року; копію митної декларації країни відправлення 19PL402010Е1403379; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0324927 від 03.12.2019 року.

За результатами розгляду ЕМД UA №209180/2019/081760 від 05.12.2019 року (електронна митна декларація) та доданих документів Львівською митницею ДФС у Львівській області прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.12.2019 N UA209000/2019/900064/2, відповідно до якого митну вартість товару було визначено у сумі 52371,15 доларів США та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2019 №UA 209180/2018/01430 від 05.12.2019 року.

Вказаною карткою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з причин: неможливість завершення м/о по причині внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 43, 44 ЕМД (у зв`язку із прийняттям рішенням рішення про коригування митної вартості товару від 25.11.2019 UA209000/2019/900061/2) ст. 54 п. 6, ст. 55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 № 450, наказ МФУ від 30.05.2012 року № 631., наказ МФУ від 30.05.2012 року № 651.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає його протиправним та таким, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У рішенні Львівської митниці ДФС № UA209000/2019/900064/2 від 05.06.2019 року про коригуванні митної вартості зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ.

Митним органом зазначено, що неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в органах доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року№4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД №UА500020/2019/011738 від 18.10.2019 року. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012 року «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Вимог щодо надання договору про надання транспортно-експедиційних послуг зазначені нормативні акти не мітять.

На підтвердження транспортних витрат покупця, останній надав до митниці, в тому числі: Висновок експертного товарознавчого дослідження №19/1/416 від 04.12.2019 року; прайс листи продавця, каталог продавця; Договір №051018/1 про надання експедиційно-транспортних послуг між ТОВ «Онікс К» та ПП «Аван-Т»; Договір №300816/1-Т про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міському сполученні від 30.08.2016 року між ПП «Аван-Т» та WIELOBRANZOWE PRZEDSIEBIORSTWO AGATA STRUGALA.

Вказані документи містять усі необхідні реквізити, а саме: найменування товару, його вагу; маршрут перевезення; ставка на перевезення, номер транспортного засобу та інші.

В рішенні про коригування митної вартості товару від 05.12.2019 № UA209000/2019/900064/2 відповідач зазначає, що відповідно до п. 3.3. зовнішньоекономічного контракту №ОК2018/10/02-1 від 02.10.2018 року тара і упаковка товару не повертається та входить у вартість товару, але у товаросупровідних документах, зокрема, у інвойсі ОК2019/12-008 від 03.12.2019, відсутні дані щодо складових вартості товару, а саме тари і упаковки, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Відповідно до п. 3.2 та п. 3.3. зовнішньоекономічного контракту від 02.10.2018 року № OК2018/10/02-1 Продавець зобов`язаний поставити Товари в упаковці, що відповідає характеру Товару, що поставляється і забезпечує захист від пошкодження протягом транспортування. Тара і упаковка Товару не повертається і входить у вартість товару.

Тобто, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару - Фірму STORM-GROUP Sp.z.o.o. (Польща) та при постачанні товару у тарі та упаковці постачальника, її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки за умовами зовнішньоекономічного договору ціна товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, за правилами ч.10 ст.58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Відсутність документів, що містять відомості про вартість транспортування вантажу не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Митним кодексом встановлений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не дає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Стосовно долученої митним органом митної декларації, яка слугували джерелом інформації для коригування митної вартості: МД №UА500020/2019/11738 від 18.10.2019 року, суд зазначає, що така не свідчить про те, що до порівняння відповідачем брався аналогічний товар, оскільки виробники товару різні, партії товару різні, опис товару відрізняється, умови контрактів не порівнювались митним органом.

Судом також встановлено, що зазначені обставини щодо зовнішньоекономічного контракту №ОК2018/10/02-1 від 02.10.2018 року, були предметом розгляду адміністративної справи № 1.380.2019.000499 Львівського окружного адміністративного суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 року по справі 1.380.2019.000499 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс К», визнано протиправним і скасовано Рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за № UA209000/2018/900025/2 від 12.10.2018 року, № UA209000/2018/900029/2 від 16.10.2018 року, № UA209000/2018/900033/2 від 24.10.2018 року; визнано протиправним та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 12.10.2018 № UA209180/2018/00455, від 16.10.2018 № UA209180/2018/00460, від 24.10.2018 № UA209180/2018/00481.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 року, апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС – залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року в справі №1.380.2019.000499 – без змін.

Вказаним рішенням також встановлено:

«Відповідно до п. 3.2 та п. 3.3. зовнішньоекономічного контракту від 02.10.2018 року № OК2018/10/02-1 Продавець зобов`язаний поставити Товари в упаковці, що відповідає характеру Товару, що поставляється і забезпечує захист від пошкодження протягом транспортування. Тара і упаковка Товару не повертається і входить у вартість товару.

Тобто, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару - Фірму STORM-GROUP Sp.z.o.o. (Польща) та при постачанні товару у тарі та упаковці постачальника, її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що оскільки за умовами зовнішньоекономічного договору ціна товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, за правилами ч.10 ст.58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Що стосується розбіжностей у декларації країни відправлення щодо вартості товару, то, як пояснює позивач, у декларації країни відправлення вартість товару зазначена у злотих та відповідає вартості товару зазначеному у долученому інвойсі.

Суд зауважує, що основним джерелом інформації про вартість товару є контракт, тоді як специфікації та інвойси є додатковими документами.

Інвойс є розрахунково-платіжним документом (рахунком), за яким виставляються певні суми до оплати, тобто інвойс є похідним документом від контракту.

В даному випадку, при митному оформленні товарів позивачем були надані митному органу інвойси, в яких міститься інформація щодо товару, який поставляється, одиниці виміру, ціни, а відтак доводи щодо наявності розбіжностей у вказаних документах є безпідставними та не свідчать про неможливість встановлення відповідності заявленої митної вартості товарів митній вартості товару за умовами договору.

Системний аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15) та в подальшому відображена в інших рішеннях з цього питання, Верховним Судом у справі №821/1617/17 від 14.08.2018.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.»

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За встановлених фактичних обставин, підтверджених матеріалами справи, суд дійшов висновку, що у Львівської митниці ДФС у Львівській області не було правових підстав для коригування та збільшення митної вартість товару.

Суд вважає необґрунтованими посилання Митниці на те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не спростовані відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.

З цих же підстав судом враховуються в цій частині заперечення відповідача.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що відповідачем не зроблено.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем.

Щодо клопотання позивача про покладення судових витрат в частині проведення експертизи на відповідача, то суд зазначає таке.

Частини п1 та 3 ст. 132 КАС України, визначають, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Положення ст. 137 КАС України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Таким чином КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на підготовку експертного висновку.

На користь такого висновку суду також свідчать норми ч. 8 ст. 104 КАС України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.

Дослідження експертом питань правомірності здійснення відповідачем індексації з визначенням базових місяців, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені позивачем витрати були необхідними (неминучими)

А, отже, суд відмовляє у покладенні судових витрат в частині проведення експертизи на відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС К» (79006, м. Львів, вул. Зелена, буд. 301) до Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1), Львівської митниці ДФС (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,- задоволити повністю.

Визнати протиправним і скасувати Рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за № UA209000/2019/900064/2 від 05.12.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 05.12.2019 року № UA209180/2019/01430.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43348711, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНІКС К» (ЄДРПОУ 42438930, м. Львів, вул. Зелена, буд. 301) 4424,65 грн. сплаченого судового збору.

У задоволенні присудження позивачу судових витрат на проведення експертизи в сумі 4500 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 26.01.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.