Рішення № 94421559, 26.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/1903/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Народницької районної державної адміністрації та до Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд:

1) визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації протиправною;

2) зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату йому щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 серпня 2018 року по 31 січня 2019 року у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, щомісячно;

3) визнати бездіяльність Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправною;

4) зобов`язати Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату йому:

- згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, доплата у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, за період з 01 серпня 2018 року по 31 січня 2019 року щомісячно;

- згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - як тому, що має категорію 2, щомісячно додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 серпня 2018 року по 31 січня 2019 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просив зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації та Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати негайно рішення суду у межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 2) та проживає в смт.Народичі Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Крім того, він є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в Овруцькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області. Вказує, що 17 липня 2018 року Конституційним Судом України прийнято рішення №6-р/2018 від 17.07.2018, яким відновлено дію статтей 37, 39 та 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У зв`язку з цим, позивач вважає, що 01 серпня 2018 року Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації мало відновити йому виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва

та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а Овруцьке об`єднане управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області виплачувати йому, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, підвищення до пенсії в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі, визначеному статтею 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом з тим, відповідачі відмовили йому у нарахування та виплаті вказаних виплат, а тому ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою від 22 березня 2019 року відкрито провадження у справі №240/1903/19 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи в порядку статей 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Того ж дня судом прийнято ухвалу про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/4937/18 (провадження №Пз/9901/55/18) та судовим рішенням у зразковій справі №240/4946/18 (провадження №Пз/9901/56/18).

08 квітня 2019 року до суду надійшов відзив Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог. Таку позицію аргументував тим, що відповідно до діючого Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стаття 39 містить наступну норму: "Громадянам, які працюють у зоні відчуження, встановлюється доплата у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України." Зазначена редакція статті 39 на момент звернення позивача є чинною та розміщена на сайті Верховної Ради України. Таким чином, відповідач вважає, що діяюча редакція статті 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не передбачає права на нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення. В свою чергу, з приводу позовних вимог щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбаченої ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 підпункт 10 пункту 4 розділу І Закону №76-VII не було змінено, текст статті 51 залишився в редакції, яка передбачає, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити просило відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю (а.с.28-29).

17 квітня 2019 року до суду надійшов відзив Управління праці та соціального захисту населення Народницької районної державної адміністрації, в якому відповідач зазначив, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання житла у чистій зоні, але відмовилась там проживати та повернулась проживати у смт. Народичі, яке віднесено до зони безумовного обов`язкового відселення. При цьому, надане йому житло залишилось у його власності. Отже, у відповідності до ст. 68 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" права на виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону, він не має. Крім того, вказує, що позивач до введення в дію Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 не перебував на обліку як отримувач щомісячної грошової допомоги. Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Народницької районної державної адміністрації зазначило, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 - відсутні (а.с.34).

17 лютого 2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Народницької районної державної адміністрації та до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, як до правонаступника Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій він просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації щодо не проведення перерахунку та виплати йому щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.08.2018 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату йому щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.08.2018 в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щомісячно;

3) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку та виплати йому компенсації згідно з статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - як пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, доплати у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, з 17.08.2018;

4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести йому перерахунок та виплату згідно з статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - як пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, доплати у розмірі 3 мінімальних заробітних плат, з 17.08.2018 по дату ухвалення рішення в справ, щомісячно.

Крім того, в прохальній частині уточненої позовної заяви позивач просив зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації та Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати негайно рішення суду у межах суми платежу за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Одночасно з уточненою позовною заявою, ОСОБА_1 подав до суду клопотання (а.с.40), в якому просив замінити відповідача по справі Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Ухвалою суду від 25 травня 2020 року поновлено провадження у справі №240/1903/19 у зв`язку з набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/4937/18 (провадження №Пз/9901/55/18) та рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/4946/18 (провадження №Пз/9901/56/18).

Крім того, 25 травня 2020 року судом прийнято ухвалу, якою замінено відповідача у справі - Овруцьке об`єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Ухвалю від 12 серпня 2020 року витребувано в Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області докази отримання ОСОБА_1 житла у зв`язку із його відселенням з території радіоактивного забруднення.

Витребувані судом докази надійшли до суду 25 вересня 2020 року.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживав у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення, що підтверджується відповідним посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 2) серія НОМЕР_1 (а.с.4).

Згідно з відміткою в паспорті про реєстрацію місця проживання, позивач проживає в смт. Народичі Народницького району Житомирської області (а.с.8).

Вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось відповідачами, що позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

17 липня 2018 року Конституційним Судом України було прийнято рішення №6-р/2018, яким підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), та відновлено дію статтей 37 та 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З метою реалізації свого права на отримання щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Народницької районної державної адміністрації Житомирської області.

Однак, у відповідь на вказану заяву Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області надіслало позивачу листа від 08.02.2019 №01-51/04/, в якому зазначило, що він отримував житло у зв`язку з відселенням з території радіоактивного забруднення. Відповідно до ст. 68 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплата компенсацій і надання пільг, передбачених статтями 37 і 46 цього Закону, громадянам, які проживають на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, припиняється у разі їх відмови від переселення в збудоване для цієї мети житло (житлові умови повинні відповідати вимогам, передбаченим житловим законодавством). З огляду на це, ОСОБА_1 було повідомлено, що підстави для виплати йому щомісячної грошової допомоги відсутні (а.с.11).

Крім того, з метою реалізації свого права на отримання щомісячної підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення, встановленого ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ОСОБА_1 звернувся із відповідною заявою до Овруцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Однак у відповідь на свою заяву позивач отримав лист від 13.03.2019 №487/02.3, в якому відповідач повідомив, що передбаченого ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищення до пенсії йому не виплачується, тому що в період з 01.08.2018 по 31.01.2019 він був працюючим пенсіонером (а.с.19).

Вважаючи свої права на отримання виплат, передбачений статтями 37 та 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порушеними, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в частині наявності у ОСОБА_1 права на отримання щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд зазначає наступне.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до положень статті 37 цього Закону (в редакції, чинній з 09 липня 2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) текст статті 37 Закону №796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними.

У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст. 37 Закону № 796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон № 76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 Закону № 796-XII.

Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону № 796-XII, яка із 17 липня 2018 року є чинною.

Позивач вважає, що оскільки він проживає в населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення, то з дня прийняття рішення Конституційним Судом України, тобто з 17.07.2018, він має право на відновлення та виплату щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому, відмовляючи позивачу у виплаті з 17.07.2018 вказаної щомісячної грошової допомоги, відповідач вказував на те, що ОСОБА_1 отримував житло для переселення, а тому права на виплату щомісячної грошової допомоги він не має. Більш того, до введення в дію Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 він не перебував на обліку як отримувач щомісячної грошової допомоги.

Суд погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 ст.3 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в`їзд у зони відчуження і безумовного (обов`язкового) відселення для постійного проживання забороняється. Проживання населення у цих зонах дозволяється лише до завершення відселення.

Згідно абз. 2 ст. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" населення, яке проживає у зоні безумовного (обов`язкового) відселення, підлягає обов`язковому відселенню.

Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплата компенсацій і надання пільг, передбачених статтями 37 і 46 цього Закону, громадянам, які проживають на території зони безумовного (обов`язкового) відселення, припиняється у разі їх відмови від переселення в збудоване для цієї мети житло (житлові умови повинні відповідати вимогам, передбаченим житловим законодавством).

З наявної у матеріалах справи довідки від 17.10.2020 №309, виданої Народницькою селищною радою, вбачається, що ОСОБА_1 отримував житло по переселенню.

Разом з тим, відміткою в паспорті позивача про реєстрацію місця проживання, підтверджується, що з 01.02.2013 він зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 (а.с.8).

Вказане свідчить про те, що після отримання житла по переселенню ОСОБА_1 повернулася проживати в населений пункт, віднесений до зони безумовного (обов`язкового) відселення.

Крім того, факт його не перебування на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області управлінні як отримувача щомісячної грошової допомоги заявою позивача від 18.10.2012, згідно якої він звертався до відповідача лише за виплатою компенсації у розмірі вартості 25% вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами для категорії 2.

Таким чином, позивач до 01.01.2015 не перебував на обліку у відповідача як отримувач щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону, а також повернулася проживати в населений пункт, віднесений до зони безумовного (обов`язкового) відселення після отримання жила в "чистій зоні", що є порушенням вимог ст. 3, 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та підставою для припинення виплати щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону.

З огляду на що, підстави для виплати позивачу щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - відсутні.

Посилання позивача на те, що обов`язковою умовою для виплати щомісячної грошової допомоги є факт проживання у відповідній зоні, як це передбачено ст.37 Закону, суд до уваги не приймає, оскільки у даному випадку підлягає застосуванню ст. 68 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка є спеціальною у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, суд вважає, що відмовляючи позивачу у нарахуванні та виплаті щомісячної грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації Житомирської області діяло правомірно, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в частині виплати підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд зазначає наступне.

Суд відмічає, що дана адміністративна справа в частині позовних вимог щодо виплати підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є типовою відносно зразкової справи №240/4937/18 (номер провадження №Пз/9901/55/18), а рішення Верховного Суду у вказаній справі є зразковим для справ, у яких предметом спору є виплата пенсійними органами непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищення до пенсії у розмірах, установлених частиною другою статті 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01 січня 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон України №796)

Стаття 39 Закону України №796 у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, була викладена так:

"1. Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

2. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

3. Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України".

Однак, 28 грудня 2014 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого внесено зміни до Закону №796 шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45.

У зв`язку з цим, починаючи з 01.01.2015 виплата зазначеного підвищення до пенсії органами Пенсійного фонду України не здійснювалась.

Водночас, 17 липня 2018 року Конституційним Судом України було прийнято рішення №6-р/2018, яким підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) та відновлено дію статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 18 березня 2020 року у справі №240/4937/18 (номер провадження №Пз/9901/55/18), з 17 липня 2018 року редакція статті 39 Закону №796, яка була чинною до 01 січня 2015 року, відновила дію.

Отже, з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 відновлено право непрацюючих пенсіонерів, які проживають на території радіоактивного забруднення, на отримання підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, має статус громадянина постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідного посвідчення (серії НОМЕР_1 ) від 28.10.1993, та проживає в смт. Народичі Житомирської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, відноситься до зони безумовного (обов`язкового) відселення.

В період з 17 липня 2018 року по 30 вересня 2019 року (включно) ОСОБА_1 був непрацюючим.

Водночас з наявних у матеріалах справи індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) вбачається, що в період з жовтня 2019 року по грудень 2020 року включно, позивач був застрахованою особою та єдиний внесок за нього у вказаний період сплачував страхувальник (роботодавець) - Відділ освіти Народицької селищної ради Житомирської області.

Таким чином, в період з жовтня 2019 року по грудень 2020 року ОСОБА_1 був працюючим пенсіонером.

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону №796-ХІІ (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, за період з жовтня 2019 року по грудень 2020 року ОСОБА_1 , як працюючий пенсіонер, не має права на отримання підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 та статті 39 Закону України №796, позивач має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, за період з 17 липня 2018 року по 30 вересня 2019 року (включно).

Щодо розміру підвищення до пенсії на яку позивач має право, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 63 Закону України №796, фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Статтею 67 Закону України №796 встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Суд зазначає, що 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (далі - Закон №79-VIII), пунктом 63 якого розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України №796 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру і порядку виплати пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом України №796.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), та доручено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Відповідно до пункту 15 Порядку підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбачене статтею 39 Закону №796, здійснюється в таких розмірах:

- тим, що проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення, - 13,2 гривні;

- тим, що проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, - 10,5 гривні;

- тим, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, - 5,2 гривні.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18 судом зазначено, що Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012, крім іншого, вирішив:

- в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України;

- в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 БК України та пункту 2 частини першої статті 9 КАС України в системному зв`язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у зразковій справі №240/4937/18 дійшла висновку про те, що рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 не надає права Кабінету Міністрів України зменшувати розмір виплати пільг, компенсацій і гарантій, установлених Законом України № 796-ХІІ, а Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України у разі, якщо законом прямо не передбачено розмір таких виплат.

Із 17 липня 2018 року відновлено дію статті 39 Закону України №796 у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року в частині, яка не змінена Законом України від 04 лютого 2016 року №987-VIII "Про внесення зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №987-VIII).

Стаття 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, була викладена так:

" 1. Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

2. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати".

Враховуючи викладене, позивач має право на отримання за період з 17 липня 2018 року по 30 вересня 2019 року щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати позивачу в період з 17 липня 2018 року по 30 вересня 2019 року підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його відновлення, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 17 липня 2018 року по 30 вересня 2019 року, в розмірі, що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

У зв`язку з відсутністю документально підтверджених судових витрат позивача, пов`язаних з розглядом даної справи, підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації (вул. Свято-Миколаївська, 136, смт. Народичі, Народицький район, Житомирська область, 11400; код ЄДРПОУ 03192750) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 13559341) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 17.07.2018 по 30.09.2019 підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10001; код ЄДРПОУ 13559341) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 17.07.2018 по 30.09.2019 нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович