Рішення № 94421532, 21.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 р. Справа№200/8357/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини 9937 (87521, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гагаріна, 150а, код ЄДРПОУ 14321726) про визнання дій відповідача протиправними та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 9937, в якій просить суд:

Визнати протиправними дії військової частини № 9937 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02.04.2013 по 05.04.2016 у розмірі 49,01 грн, компенсації за невикористані 28 днів додаткової відпустки у розмірі 5 762,87 грн, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 22,89 грн.

Стягнути з військової частини № 9937 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 02.04.2015 по 05.04.2016 у розмірі 10 026,09 грн.

Стягнути з військової частини № 9937 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2015-2016 роки у розмірі 5 487,85 грн.

Стягнути з військової частини № 9937 на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 4 501,16 грн, у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку у розмірі 2 996,37 грн.

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року відкрито провадження у справі № 200/8357/20-а та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач надав клопотання від 19.09.2020 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13 листопада 2020 року вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 грудня 2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №200/8357/20-а та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/259/20-а від 01.04.2020, яким було частково задоволені вимоги позивача, визнано протиправною бездіяльність в/ч 9937. Зобов`язано в /ч 9937 нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02 квітня 2015 року по 05 квітня 2016 року, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2016 роки проходження військової служби, і провести компенсацію втрати частини вказаних доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

30.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій було наведено розрахунки заборгованості по виплаті індексації грошового забезпечення у розмірі 10 075,10 грн. компенсації за невикористану додаткову відпустку у розмірі 9048,85 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 9 503,62 грн. та вимога виконати рішення суду у справі № 200/259/20-а.

Однак відповідачем на виконання рішення суду № 200/259/20-а нараховано і виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 49.01 грн. суму компенсації невикористаних днів додаткової відпустки 5 762.87 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 22.89 грн.

Позивач не погодився з таким розрахунком, та вважає такі дії протиправними. Зазначає що відповідачем не вірно визначено базовий місяць для розрахунку індексації, та не включені всі складові грошового забезпечення для розрахунку компенсації за невикористану додаткову відпустку.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що сума індексації позивачем розрахована невірно у зв`язку із невірним визначенням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, яким щодо позивача є місяць прийняття на роботу (на військову службу), а саме квітень 2015 року. Зазначає, що сума компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій позивачем розрахована невірно.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі

Судом встановлено, що з 02 квітня 2015 року по 07 квітня 2016 року позивач проходив військову службу в Донецькому прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (згідно довідки №2261 від 26 листопада 2019 року Військової частини 9937 Державної прикордонної служби України). Є учасником бойових дій (посвідчення від 23.11.2015 року № 159947).

Під час проходження військової служби позивач мав право на додаткову відпустку учасника бойових дій, що передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Таку відпустку позивач не використав.

Під час проходження служби та на час звільнення з неї йому не нарахована та не виплачена індексація грошового забезпечення та грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

На звернення до відповідача від 14 листопада 2019 року щодо нарахування та виплати таких виплат отримав відповідь від 29 листопада 2019 року № 11-9983, в якій зазначалося, що кошторисні призначення Державної прикордонної служби України на 2015 - 2016 роки не передбачали здійснення видатків на виплату індексації грошових доходів військовослужбовців, у зв`язку з цим індексація грошового забезпечення позивача за період служби з 02 квітня 2015 року по 05 квітня 2016 року не нараховувалася.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду за захистом своїх прав. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду № 200/259/20-а від 01.04.2020, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність в/ч 9937. Зобов`язано в/ч 9937 нарахувати та виплати позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 02 квітня 2015 року по 05 квітня 2016 року, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2016 роки проходження військової служби, і провести компенсацію втрати частини вказаних доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

На виконання рішення суду № 200/259/20-а відповідачем нараховано і виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення у розмірі 49,01 грн. суму компенсації невикористаних днів додаткової відпустки 5 762,87 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати 22,89 грн.

30.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій було наведено розрахунки заборгованості по виплаті індексації грошового забезпечення у розмірі 10 075,10 грн. компенсації за невикористану додаткову відпустку у розмірі 9048,85 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 9 503,62 грн. та вимога повторно виконати рішення суду у справі № 200/259/20-а.

Відповідач листом від 28 липня 2020 року № 14/6960 повідомив, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень Донецького прикордонного загону як роботодавця. Водночас позивача повідомлено, що Донецьким прикордонним загоном буде проведений відповідний розрахунок з подальшим нарахуванням та виплатою на банківський рахунок зазначений у заяві позивача при наданні необхідних коштів на рахунок загону.

Спір з приводу права позивача на індексації грошового забезпечення за період з 02.04.2013 по 05.04.2016, компенсації за невикористані 28 днів додаткової відпустки, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відсутній.

Спір виник з приводу правомірності розміру проведеного розрахунку відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 02.04.2013 по 05.04.2016 у розмірі 49,01 грн, компенсації за невикористані 28 днів додаткової відпустки у розмірі 5 762,87 грн, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 22,89 грн.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Щодо розрахунку індексації грошового забезпечення за період квітень 2015 - квітень 2016 року суд зазначає наступне.

Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон №2011) встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

На підставі статті 4 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (до 01 січня 2016 року 101 відсоток, з 01.01.2016 103 відсотка).

Відповідно до статті 5 Закону № 1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

На підставі статті 9 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Частиною другою статті 6 цього Закону визначено, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 103 відсотка)

Згідно пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Як визначено пунктом 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

В контексті наведеного суд зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів свідчить, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Між тим, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Як вбачається з довідки відповідача про розрахунок індексації грошового забезпечення за період 02.04.2015 по 07.04.2016 від 13.08.2020 №401 базовим місяцем для нарахування індексації є квітень 2015 року, як місяць прийняття на військову службу. Наступним базовим місяцем для нарахування індексації є червень 2015 року, що пов`язано із збільшенням окладу за військовим званням з 115,00 грн. до 120,00 грн., що призвело до збільшення складових грошового забезпечення на загальну суму 10,00 грн.. Право на поточну індексацію настає з січня 2016 року. Відповідач обґрунтовує свою позицію, що такі правила щодо встановлення базового місяця для обчислення індексації для новоприйнятих працівників (військовослужбовців) в місяці підвищення посадових окладів (тарифних ставок) за посадою, діють з грудня 2015 року.

Проте суд не може погодитись з таким доводом відповідача з огляду на наступне.

На час призову позивача на військову службу (квітень 2015 року) діяв абзац 3 п. 10-1 Порядку № 1078, за правилами якого обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Відповідно до пункт 10-2 Порядку № 1078 в редакції що діяла до змін від 09.12.2015, був в наступній редакції.

Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Тобто, базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати позивачу за період з квітня 2015 року по листопад 2015 року включно, повинен бути квітень 2015 року, тобто місяць прийняття позивача на службу. Відповідно зміна базового місяця (червень 2015 року) відповідачем в цей період у зв`язку з отриманням чергового військового звання позивачем є неправомірним.

У наступному пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений в новій редакції Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015, якою, у тому числі, внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.

Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.”

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 затверджена Схема посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, з якої випливає, що з січня 2008 року не відбувалася зміна посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Відтак, з грудня 2015 року позивач має право на проведення індексації його грошових доходів, виходячи з базового місяця січня 2008 року.

Таким чином, період з грудня 2015 по квітень 2016 року відповідачем індексація грошових доходів позивача повинна була бути розрахована виходячи з базового місяця січня 2008 року.

На підставі викладеного, суд погоджується з доводами позивача, що на виконання рішення суду відповідачем індексація грошових доходів відповідачем була зроблена з порушенням вимог Порядку № 1078.

Разом з цим, нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.

Щодо вимоги стягнути з військової частини № 9937 на користь позивача суми заборгованості з компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2015-2016 роки у розмірі 5 487,85 грн. суд зазначає наступне.

Щодо права позивача на компенсацію за невикористані 28 днів додаткової оплачуваної відпустки за 2015-2016 роки спір відсутній, позивач не погоджується з сумою нарахованої та сплаченої йому компенсації у сумі 5762,87 грн.

Як вбачається з довідки – розрахунку грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015-2016 роки від 13.08.2020 №400, відповідач зазначив що на день виключення зі списків особового складу частини грошове забезпечення склало 6174,50 грн., в тому числі: посадовий оклад – 1030,00., оклад за військовим званням – 120,00 грн., надбавка за вислугу років 5% - 57,50 грн., преміювання 350% - 3605, 00 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби 100% - 1207,50 грн., надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 15% - 154,50 грн.

Таким чином, сума грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2015 – 2016 роки нарахована в сумі 5762,87 грн. (6174,50 грн./30 кал.днів *28 кал. днів = 5762,87 грн.).

Позивач не погоджується с розрахунком відповідача, та зазначає, що місячне грошове забезпечення позивача на день звільнення крім зазначених відповідачем в розрахунку складових повинно включати ще винагороду відповідно до постанови КМУ №889 – 3635,70 грн., та розрахована позивачем індексація – 2359,14 грн.

На вимогу суду, відповідачем належним чином засвідчена довідка про нараховане і виплачене позивачу грошове забезпечення за період 2015-2016 роки суду не надано. Будь яких доводів з приводу не врахування винагороди відповідно до постанови КМУ №889 відповідачем не надано.

З наданої позивачем архівної відомості за 2016 рік, вбачається що з лютого по квітень позивача отримував винагороди відповідно до постанови КМУ №889.

Постановою КМУ від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» установлювалась щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Відповідно до п.6 Розділу 8 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558 (далі Інструкція №558), у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.

Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Відповідно до п.2 розділу 1 Інструкції №558, місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Відповідно до ч.2-3 ст.9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем при розрахунку компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки, безпідставно не були включені виплати, що мають постійний характер.

На підставі частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки до повноважень суду відноситься перевірка правомірності вчиненої дії чи бездіяльності, а нарахування та виплата індексації грошового утримання та компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки відноситься до компетенції відповідача, у спірних правовідносинах відповідач не вірно розрахував зазначені виплати про що зазначено вище, тому суд позбавлений можливості стягнути на користь позивача вказані їм суми. За таких обставин надані позивачем розрахунки суми індексації грошового забезпечення не приймаються.

Іншими словами, у разі вчинення неправомірної дії, суд, за умови встановлення під час розгляду справи протиправності такої, може лише поновити порушене право та спонукати вчинити певну дію або утриматись від неї.

З огляду на наведене з метою захисту та відновлення порушених прав позивача похідні позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення та компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за спірний період із врахуванням висновку суду та з врахування сплачених сум.

Щодо вимоги позивача про стягнення з військової частини № 9937 суму заборгованості з компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2015-2016 роки у розмірі 5 487,85 грн. та суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 4 501,16 грн, у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку у розмірі 2 996,37 грн., суд зазначає наступне.

Не правомірність проведення відповідачем розрахунку компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2015-2016 роки та суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення має наслідком неправомірність розрахунку компенсації втрати частини грошового забезпечення за порушення строків виплати індексації грошового забезпечення, оскільки однією із складових розрахунку є належним чином розрахована сума заборгованості.

Оскільки для розрахунку вказаних виплат, необхідна наявність належним чином обрахованої суми індексації грошового забезпечення за спірний період, та суми компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки з врахування всіх необхідних складових, що у свою чергу відноситься до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця, тому в частині визначених позивачем сум позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог, а саме:

Визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 02.04.2015 по 05.04.2016 у розмірі 49,01 грн, компенсації за невикористані 28 днів додаткової відпустки у розмірі 5 762,87 грн, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 22,89 грн.; Зобов`язати військову частини № 9937 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період з 02.04.2015 по 05.04.2016, компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки з урахуванням висновків суду вкладених у даному рішенні. (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).; Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно положень статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись статтями 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини 9937 (87521, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гагаріна, 150а, код ЄДРПОУ 14321726) про визнання протиправними дії військової частини № 9937 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02.04.2013 по 05.04.2016 у розмірі 49,01 грн, компенсації за невикористані 28 днів додаткової відпустки у розмірі 5 762,87 грн, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 22,89 грн.; стягнення з військової частини № 9937 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з індексації грошового забезпечення за період з 02.04.2015 по 05.04.2016 у розмірі 10 026,09 грн.; стягнення з військової частини № 9937 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості з компенсації за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2015-2016 роки у розмірі 5 487,85 грн.; стягнення з військової частини № 9937 на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 4 501,16 грн, у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку у розмірі 2 996,37 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини № 9937 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02.04.2015 по 05.04.2016 у розмірі 49,01 грн, компенсації за невикористані 28 днів додаткової відпустки у розмірі 5 762,87 грн, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 22,89 грн.

Зобов`язати Військову частини № 9937 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за спірний період з 02.04.2015 по 05.04.2016 з урахуванням висновків суду вкладених у даному рішенні. (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зобов`язати Військової частини № 9937 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за 2015-2016 роки з урахуванням висновків суду вкладених у даному рішенні. (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зобов`язати військової частини № 9937 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації та компенсації за невикористану додаткову відпустку з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 21 січня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Шинкарьова