Рішення № 94421399, 22.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 р. Справа№200/6290/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про:

визнання дії відповідача щодо припинення виплати страхових внесків з 01 червня 2015 року на підставі Постанови КМУ №365 незаконними;

зобов`язання відповідача поновити виплату страхових виплат з 01 червня 2015 року з виплатою недоотриманих з 01 червня 2015 року сум.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження, відстрочено сплату судового збору.

Заявою від 30 вересня 2020 року позивача збільшено розмір позовних вимог до відповідача, проте вже клопотанням від 12 листопада 2020 року позивач відмовився від заяви від 30 вересня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01 червня 2015 року виплати регресних коштів було призупинено відповідачем без пояснення причин. Вважає, що такі відповідача протиправними та просить суд зобов`язати відповідача поновити виплату страхових виплат з 01 червня 2015 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що згідно відомостей інформаційно - аналітичної системи Фонду ОСОБА_1 з 14.08.2006 перебувала на постійному обліку як особа яка має право на страхові виплати у разі смерті потерпілого у Жданівському відділенні та отримувала щомісячні страхові виплати за дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 по 30.01.2012 року. З 31.01.2012 виплата ОСОБА_1 була припинена у зв`язку із досягненням дитини 8 річного віку. Відповідач вважає, що позивач ОСОБА_1 отримала щомісячні страхові виплати у разі смерті потерпілого в повному обсязі, тому її вимоги про зобов`язання Управління ВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити виплати страхових виплат з 01 червня 2015 року з виплатою недоотриманих з 01 червня 2015 року сум є безпідставними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 23 листопада 2020 року вирішено розгляд справи, здійснювати в порядку загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Цією же ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року закрито підготовче провадження в адміністративній справі №200/6290/20-а та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження в межах строків, визначених КАС України для розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_2 , є громадянкою України паспорт серія НОМЕР_3 .

Має сина, ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 15.11.2004 серія НОМЕР_4 .

Позивачем надано свідоцтво про смерть чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 15.08.2006 серія НОМЕР_5 .

Відповідачем витяг з інформаційної бази не надано, паперова справа, як зазначає відповідача залишилась на непідконтрольній Україні території. У відзиві та у листі відповідача від 27.11.2020 №3608-07/3657 наданому на адресу суду, відповідач зазначає, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . З 14.08.2006 року перебувала на постійному обліку як особа яка має право на страхові виплати у разі смерті потерпілого у Жданівському відділенні та отримувала щомісячні страхові виплати за дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_6 ) по 30.01.2012 року. З 31.01.2012 припинено виплату у зв`язку із досягненням дитини 8 річного віку. Будь яка інша інформація про припинення страхових виплат у відповідача відсутня.

З 01.02.2012 Жданівське відділення продовжило нараховувати страхові виплати ОСОБА_2 як особі яка має право на страхові виплати у разі смерті потерпілого по 31.05.2014.

З березня 2015 року по червень 2016 року ОСОБА_2 перебував на обліку у Костянтинівському відділенні та отримував страхові виплати. З липня 2016 року по теперешній час не перебуває на обліку в інших відділеннях Фонду та не отримує щомісячні страхові виплати.

Позивач зазначає, що виплати отримувала до 01.06.2015.

До звернення в суд позивач до відповідача для з`ясування причин припинення не зверталась. В позові зазначено, що зверталась з цим питання до Адміністрації Президента України, на час звернення до суду відповідь не отримала.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно ст.46 Конституції України - громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я, визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України;

Статтею 36 вказаного Закону визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Згідно зі ст. 41 вказаного Закону, яка визначає право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;

3) особи з інвалідністю - члени сім`ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов`язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім`ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання передбачених у цій частині ст. 43 Закону документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника.

З наданих відповідачем пояснень, доказів на підставі яких суд мав би можливість надати оцінку правомірності дій відповідача, щодо припинення виплат позивачу з 01.06.2015 не надано.

Згідно з вимогами п.1 ст. 41 Закону право на одержання щомісячних страхових виплат мають право діти, які не досягли 16 років. Як зазначає відповідач, ОСОБА_2 перебував на обліку в у Костянтинівському відділенні та отримував страхові виплати, за яких підстав їх було припинено та знято з обліку відповідач не повідомив. Як вже зазначалось, ОСОБА_2 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 15.11.2004 серія НОМЕР_4 , на дату припинення 16 років ще не виповнилось.

Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено, правомірність своїх дій щодо припинення щомісячних страхових виплат. В той же час припинення щомісячні страхові виплати з підстав зазначених в Постанови КМУ №365, під час розгляду справи не встановлено.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів, на підставі чого було припинено виплати та відомостей про нарахування та виплату, суд позбавлений можливості встановити з якої дати фактично було припинено щомісячні страхові виплати, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме зобов`язати відповідача поновити нарахування та виплату страхових виплат з дати припинення з виплатою недоотриманих сум.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ухвалою суду від 21 вересня 2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов`язані із розглядом цієї справи.

Таким чином, на користь державного підлягає відшкодуванню сума судового збору, а саме у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 5) про визнання дії відповідача щодо припинення виплати страхових внесків з 01 червня 2015 року на підставі Постанови КМУ №365 незаконними та зобов`язання відповідача поновити виплату страхових виплат з 01 червня 2015 року з виплатою недоотриманих з 01 червня 2015 року сум – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення виплати страхових виплат ОСОБА_1 .

Зобов`язати управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування та виплату страхових виплат з дати припинення з виплатою недоотриманих сум.

В інший частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 22 січня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова