Рішення № 94421394, 18.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 р. Справа№200/11257/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії, зобов`язання зробити перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – Відповідач) про визнання протиправними дій і скасування рішення, зобов`язання повторно розглянути заяву.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що 13 червня 2019 року звернулася до Відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. З 15.06.2019 року їй призначена пенсія, яку вона отримувала до вересня 2019 року, після чого виплату булло припинено. Після звернення відповідач повідомив, що рішенням № 248 від 24.09.2019 року відмовив в призначенні пенсії за віком, не зарахувавши до загального стажу період роботи з 01.08.2012 року по 24.12.2018 року. Позивач вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії № 248 від 24.09.2019 р. було прийнято Відповідачем неправомірно.

Просить суд:

- визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2019 року по даний час,

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії з 01.10.2019 року по день прийняття судового рішення, шляхом перерахування коштів на рахунок, відкритий в установі банку АТ "ПУМБ",

- визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неврахування до загального стажу позивача періодів роботи: з 01.08.2012 р. по 24.12.2018 р. у товаристві з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО», та не врахування довідки по заробітній платі з 01.08.2012 р. по 24.12.2018 р., яка видана товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО» та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Маріуполя № 248 від 24.09.2019 року,

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зробити перерахунок пенсії позивачу по стажу з урахуванням до загального стажу періодів роботи з 01.08.2012 р. по 24.12.2018 р. та заробітній платі: з 01.02.2014р. по квітень 2019 р. на підставі довідок, наданих товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНКО», зробити нарахування та виплату пенсії позивачу з врахуванням спірного стажу та заробітній платі (з урахуванням виплачених сум) з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 13.06.2019 року.

Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13.01.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, згідно якого загальний стаж позивача складає 22 роки 06 місяців 12 днів.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , згідно ст. 43 КАС України здатна здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач – Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

13 червня 2019 року Позивач звернулася до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 3930 про призначення пенсії за віком.

Пенсійний орган повторно розглянув заяву та рішенням № 248 від 24.09.2019 року відмовив в призначенні пенсії, не зарахувавши до стажу роботи період роботи з 01.08.2012 по 24.12.2018 року на підприємстві «ТОО «Венко» м. Москва, у зв`язку з тим, що 31.07.2019 року листом Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Москва та Московської області № 06/28403 повідомлено відповідача, що підприємство ТОО «Венко» в Регіональній базі даних страхувальників не зареєстровані.

Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і Відповідач) зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) врегульовано питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 названого Порядку встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як встановлено з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Отже суд вважає зазначене посилання відповідача необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного пенсійного законодавства.

Із дубліката трудової книжки НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 25.07.2018 року, вбачається, що остання у період з 01.08.2012 року по 24.12.2018 року працювала в ТОВ «Венко», м. Москва. Суд, дослідивши дублікат трудової книжки позивача, зауважує, що вона містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказаний період.

Крім того, на підтвердження стажу роботи позивачем надані довідки про період роботи та заробітну плату з ТОВ «ВЕНКО», м. Москва.

Відповідно до статтей 2, 3, 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.

Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Питання пенсійного забезпечення регулюються двосторонніми угодами в цій галузі, а також Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода), згідно із статтею 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якого вони проживають.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено чи буде встановлено законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди проводиться за місцем проживання.

Для визначення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди.

Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

За змістом цих норм стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Згідно зі ст. 11 Угоди, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

З вищенаведених норм міжнародних встановлено, що трудовий стаж, набутий на території Російської Федерації, визнається Україною.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З аналізу вищезазначених положень суд приходить до висновку про те, що органи, які призначають пенсію мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач вчиняв якісь дії для перевірки інформації, зазначеної у довідках товариством з обмеженною відповідальністю «Венко».

Таким чином, суд зазначає, про те, що відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували неможливість перевірки наданих позивачем довідок про підтвердження стажу чи про те, що зазначені довідки містять неправдиву інформацію.

Згідно п.4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення Відповідача про відмову в призначенні Позивачу пенсії не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є протиправним, а тому суд вважає позовну вимогу про скасування цього рішення обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

В той же час, позовні вимоги про визнання протиправними дій Відповідача щодо не зарахування до загального стажу періоду роботи задоволенню не підлягають, оскільки достатнім та необхідним способом захисту порушеного права Позивача є скасуваня спірного рішеня Відповідача та зобов`язання його повторно розглянути заяву Позивача з зарахуванням до загального стажу періоду роботи.

Вимоги про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії, зобов`язання нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії, зобов`язання зробити перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі, зробити нарахування та виплату пенсії з врахуванням мпірного стажу та заробітної плати - задоволенню не підлягаю також як передчасні, оскільки у призначенні пенсії відповідачем відмовлено взагалі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки Позивач при поданні позову сплатив судовий збір в розмірі 1681,40 грн., враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судового збору у розмірі 840,80 грн. на користь Позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27а, код в ЄДРПОУ 42171861) про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії, зобов`язання зробити перерахунок пенсії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області № 248 від 24.09.2019 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 3930 від 13.06.2019 року про призначення пенсії за віком, із зарахуванням до загального стажу періоду роботи з 01.08.2012 року по 24.12.2018 року в ТОВ «Венко», м. Москва та заробітної плати за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський