Рішення № 94421346, 22.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 р. Справа№200/10375/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №44006-1318 від 30.06.2017, №44005-1318 від 30.06.2017 та №145288-5634-0540 від 21.07.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що сума податкових зобов`язань з земельного податку з фізичних осіб визначена у податковому повідомленні-рішенні є незаконною. Об`єктом оподаткування визначено земельну ділянку, на яку позивачу був виданий державний акт на право постійного користування землею І-ДН №003708, рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 23.03.2018 у справі №241/1185/17 даний Державний Акт визнано недійсним. Отже, у податкового органу не було підстав для визначення земельного податку. Вважає, що податковий борг за податковими повідомленнями - рішеннями №44006-1318 від 30.06.2017 та №44005-1318 від 30.06.2017 набув статусу безнадійного. Позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення незаконними та просив їх скасувати у судовому порядку.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що набрання законної сили рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 23.03.2018 у справі № 241/1186/17 не скасовує наявність у позивача зобов`язання щодо сплати земельного податку за період користування спірною земельною ділянкою. Також, зазначив, що податкове повідомлення – рішення ГУ ДПС у Донецькій області №145288-5634-0540 від 21.07.2020 було прийнято на підставі Порядку № 1204 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 по справі №200/1383/20-а, які набрали законної сили. Податкові повідомлення – рішення №44006-1318 від 30.06.2017, № 44005-1318 від 30.06.2017 та №145288-5634-0540 від 21.07.2020 були сформовані відповідно до норм діючого законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи в загальному позовному провадженні – відмовлено.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Головне управління ДПС у Донецькій області є юридичною особою, органом державної влади. Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Як встановлено судом, за ОСОБА_1 був зареєстрований державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-ДН №003708 для будівництва ринку у смт. Ялта, загальною площею 0,7 га на підставі рішення Ялтинської селищної ради від 12.12.2001 №287.

30.06.2017 Головним управлінням ДПС у Донецькій області було винесено податкові повідомлення – рішення за платежем земельний податок з фізичних осіб №44006-1318 від 30.06.2017 на суму 112739,20 грн. та №44005-1318 від 30.06.2017 на суму 119504,00 грн.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 23.03.2018 по справі № 241/1186/17, позов ОСОБА_1 було задоволено, визнано рішення виконавчого комітету Ялтинської селищної ради від 12.12.2001 №287 протиправним та скасовано, визнано державний акт на право постійного користування землею серії I-ДН №003708 на земельну ділянку площею 0,70 га, розташовану по АДРЕСА_2 , виданий фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 недійсним.

Рішення суду набрало законної сили 24.04.2018.

21.07.2020 Головним управлінням ДПС у Донецькій області було винесено податкове повідомлення – рішення за платежем земельний податок з фізичних осіб №145288-5634-05408 від 21.07.2020 на суму 36997,13 грн.

Позивач вважає такі дії відповідача щодо винесення спірних податкових повідомлень – рішень протиправними, тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Щодо податкових повідомлень-рішень №44006-1318 від 30.06.2017 на суму 112739,20 грн. та №44005-1318 від 30.06.2017 на суму 119504,00 грн., суд зазначає наступне.

Податковим зобов`язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

На підставі підпунктів 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Як вбачається з підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 ст. 269 Податкового кодексу Україна, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

За пунктом 287.7 ст. 287 Податкового кодексу у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Положеннями ст. 288 Податкового кодексу передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють такі функції, зокрема: відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном “безнадійний”, згідно з пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України).

Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577 (далі - Порядок №577).

Порядок №577 розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Згідно із пунктом 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку №577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

В свою чергу пунктами 4.2. Порядку №577 передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Відповідно до п. 4.4-4.5 розділу 4 Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Аналізуючи наведені положення, суд приходить до висновку, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Як встановлено судом, податковий борг за ОСОБА_1 на підставі яких були винесені податкові повідомлення-рішення №44006-1318 та №44005-1318 від 30.06.2017 виник за податковий період 2016-2017 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи інформація.

Таким чином, з аналізу вищенаведеного та враховуючи відсутність доказів стягнення податковим органом сум податкового боргу, податковий борг з земельного податку з фізичних осіб за період 2016 – 2017 роки набув статус безнадійного, оскільки минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України (1095 днів) для його стягнення, а тому такий податковий борг підлягає списанню контролюючим органом у відповідності до Порядку № 577.

При цьому, суд звертає увагу, що зі змісту Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Щодо податкового повідомлення-рішення №145288-5634-05408 від 21.07.2020 на суму 36997,13 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 по справі №200/1383/20-а, позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2018 року за формою «Ф» №57442-4812-0540 у сумі 119 504 грн. – задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 28.04.2018 року № 57442-4812-0540 в частині нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб у сумі 82 506,87 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Рішення суду по справі №200/1383/20-а набрало законної сили – 21.07.2020.

Зазначеним рішенням суду від 20.03.2020 було встановлено, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення №57442-4812-0540 у сумі 119504,00 грн., відповідачем невірно було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік, оскільки обов`язок щодо сплати земельного податку у позивача припинився 24.04.2018.

Спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування суми податкового зобов`язання з земельного податку за період з 01.01.2018 по 23.04.2018 в розмірі 36997,13 грн. здійснено відповідачем законно і обґрунтовано, а отже у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом з цим, спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування суми податкового зобов`язання з земельного податку за період з 24.04.2018 по 31.12.2018 в розмірі 82506,87 грн. прийняте відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає обставинам справи, а отже підлягає скасуванню. Означені обставини щодо наявності у позивача податкового боргу у сумі 36997,13 грн. були встановлені рішенням суду від 20.03.2020 по справі №200/1383/20-а та відповідно до ст. 78 КАС України не потребують доказуванню.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок № 1204).

Відовідно до п. 5 розділу ІІ Порядку № 1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Порядку № 1204, податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4 - 6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов`язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Тобто, податкове повідомлення – рішення №145288-5634-0540 від 21.07.2020 було прийнято на підставі Порядку № 1204 та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2020 по справі №200/1383/20-а, яке набрало законної сили 21.07.2020.

Враховуючи викладене, суд вважає що податкове повідомлення – рішення №145288-5634-0540 від 21.07.2020 на суму 36997,13 грн. прийнято відповідачем законно і обґрунтовано, а отже позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 2647,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією від 29.10.2020.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2647,00 грн., з відповідача підлягає стягненню 1806,20 грн. (2647,00-840,80).

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826; Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області: №44006-1318 від 30.06.2017 у сумі 112739,20 грн. та податкове повідомлення-рішення від №44005-1318 від 30.06.2017 у суму 119504,00 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 43142826; Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму судових витрат у розмірі 1806 (одна тисяча вісімсот шість) гривень 20 копійок.

Повний текст рішення складено 22 січня 2021 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець