Рішення № 94421184, 20.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Справа № 160/14657/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юркова Е.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби з вимогами: визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:

- № UА100070/2020/000144/2 від 31.08.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00364;

- № UА00070/2020/000145/2 від 01.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00365;

- № UА00070/2020/000149/2 від 02.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00369;

- № UА100070/2020/000161/2 від 08.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00385.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” з метою митного оформлення товарів подало до Київської митниці Держмитслужби електронні митні декларації № UA100070/2020/428594 від 31.08.2020р., № UA100070/2020/428684 від 01.09.2020р., № UA100070/2020/428846 від 02.09.2020р., № UA100070/2020/429377 від 08.09.2020р., та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.12.2020 року відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при перевірці поданих ТОВ “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” митних декларацій, а також документів, долучених до декларацій, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірні рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

15.12.2020 року позивачем до суду було надано відповідь на відзив відповідача в якій позивач підтримав вимоги позову та надав обгрунтування аналогічні викладеним раніше у позовні зачві.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 28.12.2020 року по 19.01.2021 року у відпустці, рішення по справі було винесено 20.01.2021 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” та компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD. (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №0302.20 на поставку товару в кількості, асортименті та за ціною, які визначені у рахунках-фактури на кожну партію відповідно.

Відповідно до умов даного контракту, а саме: п.1.1. – іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD продає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" купує товар у кількості та за цінами, обумовленими в Інвойсах до цього контракту, які є невід`ємною частиною; п.2.1. – Загальна сума контракту становить 3 000 000,00 (три мільйони) доларів США. В ціну товару включено вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (в т.ч. завантаження, вивантаження, обробка, та їх транспортування до порту), страхування, та інших витрат, оплата яких за умовами поставки в редакції Інкотермс 2010 передбачена Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ". Сторони звільняють одна одну від зобов`язань зі страхування вантажу за цим контрактом; п.3.1. – Умови поставки CIF – Одеса, Чорноморськ, Південний (Інкотермс 2010); п.3.2. – Умови поставки можуть бути змінені за взаємною згодою сторін і вказані в рахунках-фактурах; п.3.3. – Датою відвантаження товару вважається дата транспортного документа (CMR, TIR); п.3.4. – іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD має право на свій розсуд поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам; п.3.5. – Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" зобов`язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD; п.4.1. – товар, який придбано Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" згідно з даним контрактом передається на реалізацію на території України з кінцевим строком оплати до кінця дії дійсного контракту. Умови оплати товару можуть бути змінені за згодою сторін та вказуються у комерційних рахунках та/або рахунках-фактурах на кожну окрему партію товару відповідно; п.4.2. – Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" також має право достроково оплатити товар повністю або частково, а іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD зобов`язана прийняти грошові кошти, що надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ", в якості належного виконання зобов`язань за цим контрактом. При цьому, передплата, здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ", підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх поставок товару або на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" повертається іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD протягом 3-х календарних днів з моменту отримання вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ".

У разі здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" 100% передплати, іноземна компанія ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD не пізніше ніж за 10 днів до відвантаження будь-якими наявними в його розпорядженні засобами зв`язку інформує про це Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" шляхом виставлення останньому Інвойсу в розмірі 100% від загальної суми товару, що поставляється. В цьому випадку товар повинен бути поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ" або здійснене повернення передплати не пізніше 90 днів від дати попередньої оплати; п.4.3. – платіж здійснюється в доларах США шляхом грошового переказу з рахунку покупця на рахунок іноземної компанії ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD; п.4.5. – датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок іноземної компанії ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD відповідно до діючих норм законодавства України.

З метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу митні декларації:

- № UA100070/2020/428594 від 31.08.2020р., відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар: 1. Гідроаккумуляторні баки та накопичквачі. Насоси відцентровані. Фітинги для труб або трубок з мідних сплавів. Обладнання для фільтрування або очищення рідин. Клапани, крани, вентелі. Частини насосів. Підшипники. Каучук, гума та вироби з них. Країна виробництва CN на суму 42 076,22 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №ZXP 158331 від 22.07.2020 та інших документів;

- № UA100070/2020/428684 від 01.09.2020р., відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар: 1. Зерно абразивні, штучне на тканній, текстильній, паперовій, картонній основі, для сухого шліфування в асортименті. Диск для видадення іржі. Пристрої для уріплення інструментів. Інструменти ручні. Країна виробництва CN на суму 28 701.34 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №ZX20177/161 від 14.07.2020 та інших документів;

- № UA100070/2020/428846 від 02.09.2020р., відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар: Інструмент ручний з вмонтованим електричним двигуном, працює від зовнішнього джерела живлення. Вироби сталеві. Змінні насадки для сверління бетону, для електроінструменту. Інструменти кріплення. Вироби металеві магнітні. Пакувальні картонні коробки. Запасні частини для ручного електроінструменту. Країна виробництва CN на суму 435 851,43 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №ZX20177/162 від 21,07.2020 та інших документів;

- № UA100070/2020/429377 від 08.09.2020р., відповідно до якої до ввезення задекларовано наступний товар: Вироби сантехнічні в асортименті. Частини змішувальних кранів. Фурнітура кріплення. Країна виробництва CN на суму 40 205.74 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE №ZX20206115840 від 30.07.2020 та інших документів.

На підтвердження митної вартості товару ТОВ “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” надано до митного органу:

1. По ЕМД №UA100070/2020/428594 від 31.08.2020р.: декларацію митної вартості за №2920, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лист PACKING LIST №ZXP 158331 від 22.07.2020 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №ZXP 158331 від 22.07.2020 (код документу 0380); коносамент BILL OP LADING №COSU6269355560 від 22.07.2020 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12388 від 28.08.2020 (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №ZXP158331 від 22.07.2020 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-1906 від 31.08.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OLLER б/н від 22.07.2020 (код документу 3022); контракт №0302.20 від 03.02.2020 (код документу 4100); інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №3108/3 від 31.08.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

2. По ЕМД №UA100070/2020/428684 від 01.09.2020р.: декларацію митної вартості за №2924, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лист PACKING LIST №ZX20177/161 від 14.07.2020 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №ZX20177/161 від 14.07.2020 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №177TSJSJS00432 від 14.07.2020 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12429 від 31.08.2020 (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №2X20177/161 від 14.07.2020 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-1908 від 01.09.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 14.07.2020 (код документу 3022); контракт №0302.20 від 03.02.2020 (код документу 4100); інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №0109/1 від 01.09.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

3. По ЕМД №UA100070/2020/428846 від 02.09.2020р.: декларацію митної вартості за №2935, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лис PACKING LIST №ZX20177/162 від 21.07.2020 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №ZX20177/162 від 21.07.2020 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №WMS20071412 від 21.07.2020 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12502 від 01.09.2020 (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №ZX20177/162 від 21.07.2020 (код документу 0862); висновок експерта №ГО-1926 від 02.09.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 21.07.2020 (код документу 3022); контракт №0302.20 від 03.02.2020 (код документу 4100); інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №0209/1 від 02.09.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

4. По ЕМД №UA100070/2020/429377 від 08.09.2020р.: декларацію митної вартості за №2979, номер якої наведено у гр.7 ЕМД; пакувальний лис PACKING LIST №ZX20206115840 від 30.07.2020 (код документу 0271); рахунок-фактуру INVOICE №ZX20206115840 від 30.07.2020 (код документу 0380); коносамент BILL OF LADING №MRFB20073876 від 30.07.2020 (код документу 0705); міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №12544 від 07.09.2020 (код документу 0730); документ про походження товару INVOICE №ZX20206115840 від 30.07.2020 (код документу 0862), У висновок експерта №ГО-1931 від 07.09.2020р. Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016); комерційну пропозицію OFFER б/н від 30.07.2020 (код документу 3022); контракт №0302.20 від 03.02.2020 (код документу 4100); інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист №0809/4 від 08.09.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Митна вартість товару ТОВ “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” визначена за основним методом - за ціною договору.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 6) якщо здійснено страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст. 254 МКУ; 7) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення митного органу ТОВ “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” надано листи: №3108/3 від 31.08.2020, №0109/1 від 01.09.2020, №0209/1 від 02.09.2020, №0809/4 від 08.09.2020 відповідно, яким повідомлено про неможливість надання додаткових документів.

Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості: № UА100070/2020/000144/2 від 31.08.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00364; № UА00070/2020/000145/2 від 01.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00365; № UА00070/2020/000149/2 від 02.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00369; № UА100070/2020/000161/2 від 08.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00385.

Вказаними рішеннями до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод.

Обставини прийняття оскаржуваних рішень є майже однаковими, а саме:

1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення;

2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;

3) висновки Дніпропетровської ТПП: №ГО-1906 від 31.08.2020р., №ГО-1908 від 01.09.2020р., №ГО-1926 від 02.09.2020р., №ГО-1931 від 07.09.2020р. прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару.

З метою випуску товарів у вільний обіг позивачем було подано до Київської митниці Держмитслужби нові ВМД у яких вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом з відповідною сплатою до бюджету митних платежів якими скориговано мигну вартість товарів в сторону збільшення, та яка вплинула на збільшення відповідних платежів на суму у розмірі 906 145,87 грн., що нараховуються за митною вартістю, в т.ч.: на збільшення ввізного мита на 47 812,25 грн., на збільшення ПДВ на 858 333,62 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірних рішень були, зокрема обставини не надання достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CPT витрат, пов`язаних із транспортуванням товару, завантаженням, розвантаженням товарів до місця призначення; не деталізовано чи включено у вартість товару витрати на транспортування товару у країні покупця до м. Києва згідно умов постановки , то суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що сторони контракту у інвойсах зазначили умови поставки товару - CPT Київ.

Відповідно до умов Інкотермс 2010, умови поставки CPT означають, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці і продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце. Таким чином, митна вартість товару вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, позивач у декларації митної вартості не визначив окремо витрати на транспортування товару до місця доставки.

Суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі укладено зовнішньоекономічний Контракт №0302.20 р., укладеного між ТОВ “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” та іноземною компанією ZHEJIANG XINYA PUMP INDUSTRY CO, LTD.

У зовнішньоекономічному контракті сторони визначили, що вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (навантаження, вивантаження), страхування включені до ціни товару.

Відповідно до вимог МК України, до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування товару лише у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відтак, доводи відповідача стосовно того, що ТОВ “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” не подало до Київської митниці Держмитслужби достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки CPT витрат, пов`язаних із транспортуванням товару, завантаженням, розвантаженням товарів до місця призначення; не деталізовано чи включено у вартість товару витрати на транспортування товару у країні покупця до м. Києва згідно умов постановки не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. ст. 73 – 77 КАС України.

При цьому, суд зазначає, що доводи відповідача стосовно того, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, а тому не відображає дійсну вартість товару, спростовується наступним.

Статтею 43 ГК України визначено свободу підприємницької діяльності.

Так, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.

Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.

На підставі викладеного вище, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги інвойс з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Крім того, суд зазначає, що процедурі відвантаження товару, передує процедура митного оформлення товару. Продавець не має права організовувати відвантаження товару без його митного оформлення.

За вказаних обставин вказані доводи відповідача є не обґрунтованими, а тому відхиляються судом.

Щодо доводів відповідача про те, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозиції для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, а тому не відображає дійсну вартість товару, то суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 13 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності органам доходів і зборів заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів).

Таким чином, вищевказані документи повністю підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Щодо неможливості врахування висновків Дніпропетровської ТПП: №ГО-1906 від 31.08.2020р., №ГО-1908 від 01.09.2020р., №ГО-1926 від 02.09.2020р., №ГО-1931 від 07.09.2020р. суд зазначає наступне.

Згідно з частино 1 статті 11 Закону України “Про торгово-промислові палати України” саме Торгово-Промислові Палати (далі по тексту (скорочено) - ТПП) мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Слід відмітити, що діюча на території України редакція Митного кодексу України не містить наведених вище повноважень у представників митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, передбаченого статтею 54 МК України.

Відповідно до норм ст.19 основного Закону України, яким є Конституція України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з викладеним, наявні висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати Україні є достовірними, беззаперечними та достатніми доказами того, що дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки, погоджених Сторонами зовнішньоекономічного Контракту у відповідних інвойсах.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що висновок Дніпропетровської ТПП містить джерела з мережі Інтернет без врахування технічних характеристик товару; в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару, то суд його відхиляє, оскільки висновок підтверджує інформацію про вартість товарів, які ввіз позивач на територію України; висновок ТПП не входить до обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товару.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Суд вказує, що відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на Київській митниці Держмитслужбі.

Відповідачем під час розгляду справи, у відповідності до норм ст. 73 – 77 КАС України, не доведено належними та допустимими засобами доказування неправильності заявленої митної вартості товару. Доводи відповідача ґрунтуються лише на припущенням, які не підтвердженні жодними доказами.

Таким чином, здійснені відповідачем у гр. 33 оскаржуваного рішення записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей і не доводять наявність визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були в наявності документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішеннями: № UА100070/2020/000144/2 від 31.08.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00364; № UА00070/2020/000145/2 від 01.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00365; № UА00070/2020/000149/2 від 02.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00369; № UА100070/2020/000161/2 від 08.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00385.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

При прийнятті даного рішення, судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 13 592,19 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 603 від 03.11.2020 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 13 592,19 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 139, 242-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” (вул.Сімферопольська, б.21, к.522-1, м.Дніпро, 49005, ІК в ЄДРПОУ 42942657) до Київської митниці Держмитслужби (бул. В.Гавела, б.8-А, м.Київ, 03124, ІК в ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: № UА100070/2020/000144/2 від 31.08.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00364.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: № UА00070/2020/000145/2 від 01.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00365.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: № UА00070/2020/000149/2 від 02.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00369.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів: № UА100070/2020/000161/2 від 08.09.2020р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2020/00385.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (бул. В.Гавела, б.8-А, м.Київ, 03124, ІК в ЄДРПОУ 43337359) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ” (вул.Сімферопольська, б.21, к.522-1, м.Дніпро, 49005, ІК в ЄДРПОУ 42942657) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 13 592,19 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 січня 2021 року.

Суддя Е.О. Юрков