Рішення № 94420918, 13.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/9075/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

за участю секретаря судового засідання Столярчук А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача Хмілярука В.С. ,

представника відповідача Клекоцюка Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби, головного державного інспектора Волинської митниці Держмитслужби Хмілярука Віталія Сергійовича про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення надмірно сплачених коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської митниці Держмитслужби, головного державного інспектора Волинської митниці Держмитслужби Хмілярука Віталія Сергійовича про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення надмірно сплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач придбав за кордоном транспортний засіб «автобус пасажирський, марка IVECO, модель DAILY 50С17, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизель, тип кузова пасажирський автобус, колісна формула 4x2, робочий об`єм циліндрів двигуна 2998 см. куб., потужність 125 кВт, календарний рік виготовлення 2012 рік, модельний рік виготовлення 2012 рік, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів по дорогам загального призначення», за суму 4000,00 євро, та, крім того, 50,00 євро було витрачено на переїзд за межами України до пункту митного посту на території України.

09.06.2020 на Волинську митницю Держмитслужби подано пакет документів, необхідних для розмитнення вказаного автомобіля. Разом з документами, які підтверджують вартість автомобіля, тобто грошової суми в валюті євро, яку фактично заплачено продавцю, згідно з якими вартість автомобіля становить 4000,00 євро, подано квитанцію про оплату за попереднє митне оформлення на суму 39700,00 грн.

Проте, працівниками митниці відмовлено у митному оформленні автомобіля з посилання на те, що згідно з їхніми даними вартість автомобіля значно вища та становить суму згідно з коригуванням 11000,00 євро.

Позивач не згідний із таким коригуванням вартості автомобіля, але вимушений був доплатити суму 83200,00 грн., яка необхідна як платіж для митного оформлення автомобіля за оцінкою митниці. Крім того, в результаті протиправних дій працівників митниці по встановленню завищеної оцінки автомобіля та бездіяльності, що виявилась у неприйнятті до уваги документів, що підтверджують дійсну вартість спірного автомобіля, позивачу було заподіяно майнову шкоду на суму 82668,86 грн.

Позивач, з урахуванням уточненої редакції позовної заяви (а. с. 126-128), просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо відмови у прийнятті до розрахунку митного оформлення (коригування) дійсної вартості авто IVECO модель DAILY 50C17, номер кузова НОМЕР_1 в сумі 4000,00 євро, визнати протиправними дії відповідачів щодо встановлення оціночної вартості авто IVECO модель DAILY 50C17, номер кузова НОМЕР_1 в сумі 11000,00 євро, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 205030/2020/20302 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA205030/2020/000017/2 від 16.06.2020, зобов`язати Волинську митницю Держмитслужби здійснити перерахування розрахунку митного оформлення (коригування) авто IVECO модель DAILY 50C17, номер кузова НОМЕР_1 відповідно до вартості в сумі 4000,00 євро, стягнути з Волинської митниці Держмитслужби надмірно сплачені кошти за митне оформлення автомобіля IVECO модель DAILY 50C17, номер кузова НОМЕР_1 в сумі 82668,86 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 43).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 28.08.2020 № 816-7.3-10-14 (а. с. 56-62) відповідач Волинська митниця Держмитслужби позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.

У відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 № 651, статті 257 Митного кодексу України (далі - МК України), 09.06.2020 для митного оформлення товару декларантом в інтересах ОСОБА_1 подано митну декларацію (далі - МД) № UA205030/2020/014650 на товар «автобус пасажирський, марка - IVECO, модель - DAILY 50С17, модельний рік виготовлення - 2012, календарний рік виготовлення - 2012, кузов НОМЕР_1 », митну вартість вказаного транспортного засобу (далі - ТЗ) заявлено за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товарів на рівні 4050,00 євро. Разом з МД № UA205030/2020/014650 декларантом подано: рахунок-фактуру від 28.05.2020 № б/н; акт огляду № UA205020/2020/306077 від 06.06.2020; копія експортної декларації від 05.06.2020 № 20ЕЕ3300ЕЕ71592466; свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 08.03.2017 № НОМЕР_2 та ін.

За результатом опрацювання запиту та документів, поданих до митного оформлення встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: копія МД країни відправлення від 05.06.2020 № 20ЕЕ3300ЕЕ71592466 містить інформацію щодо доставки товару на умовах FCA Талін , Естонія, про що митному органу не надано розрахунок митної вартості з включенням таких витрат. У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно статтею 53 МК України декларанту запропоновано в десятиденний термін надати наступні документи: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки по сплаті комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерських документацій; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. У відповідь на вказану вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларант заявою б/н від 16.06.2020 повідомив про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості товару; документів, що стосуються витрат на транспортування додатково декларантом не надавалося.

З огляду на наведене, відповідач вказує, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні прийняті у повній відповідності до вимог законодавства, підстави для задоволення позовних вимог про визнання їх протиправними та скасування відсутні. Крім того, самостійна вимога про визнання протиправними дій щодо оціночної вартості спірного ТЗ фактично нівелюється, оскільки перевірка відповідності вказаних дій нормам законодавства проводиться під час дослідження самого рішення про коригування митної вартості товару. Відповідач у відзиві також вказує, що вимоги позивача про стягнення надмірно сплачених коштів не підлягають до задоволення, оскільки таке повернення здійснюється у відповідності до визначеної законодавством процедури на підставі рішення суду та не може вирішуватися під час розгляду справи про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

01.10.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач з доводами відзиву не погодився з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому, додатково вказав, що позивач надав достатню кількість документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість спірного ТЗ (а. с. 93-94).

19.10.2020 суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якою також продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, у справі призначено підготовче засідання (а. с. 96).

Ухвалою суду від 03.12.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2020 після закінчення підготовчого судового засідання (а. с. 125), в подальшому у розгляді справи були оголошені перерви до 12:30 17.12.2020, до 10:00 13.01.2021 у зв`язку із підготовкою до судових дебатів та викликом свідка ОСОБА_4 .

В судових засіданнях, які відбулися у цій справі, позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених у заявах по суті справи, та просить його задовольнити.

Представник відповідача Волинської Держмитслужби Клекоцюк Р.Є. та відповідач Хмілярук В.С. у тих же судових засіданнях проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві, та просять відмовити у його задоволенні повністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, показання свідка ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 придбав ТЗ (автобус пасажирський марки IVECO, модель DAILY 50С17, номер кузова НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 21, призначення - для перевезення пасажирів, тип двигуна дизельний, робочий об`єм двигуна 2998 см. куб., колісна формула 4x2, маса в разі максимального завантаження 4990 кг., потужність 125 кВт, такий що був у використанні, тип кузова пасажирський автобус, календарний рік виготовлення 2012 рік, модельний рік виготовлення 2012 рік, колір білий).

09.06.2020 представник декларанта ТзОВ «Бінго Брок» ОСОБА_4 для митного оформлення вказаного ТЗ, який ввозився на митну територію України, подав Волинській митниці Держмитслужби МД № UA205030/2020/014650 (а. с. 46) разом із пакетом документів (а. с. 10-21, 68-76). При цьому, у графі 43 цієї МД вказано шостий резервний метод визначення митної вартості товару, а згідно із графою 42 вказаної МД митну вартість товару заявлено у розмірі 4000,00 євро.

09.06.2020 декларанту був направлений запит Волинської митниці Держмитслужби щодо подання в десятиденний строк додаткових документів: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки по сплаті комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерських документацій; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта (а. с. 82). При цьому, направлення зазначеного запиту щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, зокрема митному органу не надано розрахунок митної вартості з включенням витрат щодо доставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що додаткові документи на запит митниці представником декларанта надані не були, про що зроблено відповідний запис на запиті (а. с. 80), допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 (представник декларанта ТзОВ «Бінго Брок») підтвердив власноручне написання такого запису.

16.06.2020 Волинська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2020/000017/2, відповідно до якого митну вартість вказаного вище ТЗ визначено за резервним методом, згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД № UA 305130/2020/6772 від 18.03.2020 на рівні 11000 євро (а. с. 6-7). При цьому, суду надано МД № UA 305130/2020/6772 від 18.03.2020, з якої вбачається митне оформлення ТЗ за резервним методом ТЗ марки IVECO, моделі DAILY 50С 2013 року виготовлення (а. с. 77).

Крім того, того ж дня Волинська митниця ДФС видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №UA205030/2020/20302, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні (випуску) вказаного товару у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UA205030/2020/000017/2 (а. с. 8-9).

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД № UA205090/2020/015712 від 18.06.2020 (а. с. 79).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

За правилами частин першої - третьої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, відповідач Волинська митниця Держмитслужби безпідставно відмовила у визнанні заявленої митної вартості зазначеного вище товару та у митному оформленні вказаного ТЗ, з огляду на таке.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UA205030/2020/000017/2 вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта, зокрема, у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема митному органу не надано розрахунок митної вартості з включенням витрат щодо доставки товару.

Судом встановлено, що митну вартість спірного ТЗ заявлено у розмірі 4050,00 євро за резервним методом визначення митної вартості товару.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 (представник декларанта ТзОВ «Бінго Брок») суду пояснив, що у митну вартість ТЗ, крім вартості товару в сумі 4000,00 євро, були включені транспортні витрати в сумі 50,00 євро, та товар можливо помилково був задекларований за резервним методом.

На думку суду, оскільки представник декларанта, в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 52 МК України, подав відомості про визначення митної вартості товару, які в частині витрат щодо доставки товару в сумі 50,00 євро документально не підтверджені, тому у відповідача були правові підстави в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України запитувати від декларанта додаткові документи, але лише ті, які стосуються документально не підтверджених витрат в сумі 50,00 євро.

Разом з тим, як встановлено під час судового розгляду справи, позивач до митного оформлення, так і до суду надав передбачені статтею 53 МК України документи, які є об`єктивно такими, що підтверджують заявлену митну вартість спірного товару «автобус пасажирський, марка - IVECO, модель - DAILY 50С17, модельний рік виготовлення - 2012, календарний рік виготовлення - 2012, кузов НОМЕР_1 » саме в сумі 4000,00 євро.

Так, зокрема, до митного оформлення було подано рахунок від 28.05.2020 № 26, який знаходиться у матеріалах справи в перекладі з естонської на українську мову, згідно з яким вартість вказаного ТЗ становить 4000,00 євро (а. с. 10-11). Оплата коштів в сумі 4000,00 євро за спірний ТЗ підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 02.06.2020 (а. с. 27-28). Крім того, у графі 42 експортної декларації вартість вказаного вище ТЗ також визначена на рівні 4000,00 євро (а. с. 13-15, 87). Суд також враховує пояснення позивача ОСОБА_1 про те, що договору купівлі-продажу між ним як покупцем та продавцем укладено не було, спірний автомобіль був придбаний за результатами пошуку в мережі Інтернет.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 16.06.2020 №UA205030/2020/000017/2 відсутні зауваження щодо вказаних вище документів, які були подані до митного оформлення (рахунок, платіжне доручення, експортна декларація), але і не зазначено, чому такі документи не взяті до уваги при визначенні митної вартості ТЗ. Суд звертає увагу, що зазначені вище документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

Крім того, суд враховує пояснення позивача ОСОБА_1 про те, що доставку спірного ТЗ на митну територію України здійснював ОСОБА_5 , який діяв від імені та в інтересах позивача на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 22.06.2020 (а. с. 70). При цьому, ОСОБА_5 самостійно та за власний рахунок виїхав за межі України, а повертався до України саме на спірному ТЗ, тому витрати на доставку автомобіля становлять 50 євро у вигляді витрат на пальне відповідно до чеку від 05.06.2020 (а. с. 24). Тобто, під час судового розгляду справи факт включення до митної вартості спірного ТЗ (крім його фактурної вартості в сумі 4000,00 євро) витрат на доставку товару в розмірі 50,00 євро знайшов своє документальне підтвердження. Суд також звертає увагу, що митний орган необхідність подання додаткових документів обґрунтував саме відсутністю розрахунку митної вартості із включенням витрат на доставку товару, а тому у зв`язку із доведенням позивачем таких витрат в сумі 50,00 євро коригування митної вартості спірного ТЗ згідно із оскаржуваним рішенням від 16.06.2020 №UA205030/2020/000017/2 з 4050,00 євро до 11000,00 євро є очевидно необґрунтованим.

На думку суду, помилкове визначення декларантом митної вартості спірного ТЗ за шостим резервним методом у даному випадку не має правового значення та не звільняє відповідача від обов`язку довести визначену оскаржуваним рішенням митну вартість автомобіля, яка до того ж є майже втричі більшою, ніж визначена декларантом.

При цьому, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 08.05.2020 у справі № 140/311/19, відповідно до яких помилкове зазначення декларантом у митній декларації резервного методу визначення митної вартості товару, тоді як фактично її було визначено за ціною контракту (за першим методом), що підтверджується наданими декларантом до митниці документами, не призвело та не могло призвести до зменшення розміру або звільнення від сплати митних платежів та, відповідно, не має правового значення для правильного вирішення справи.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного ТЗ та у його митному оформленні, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови у митному оформленні товару є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних рішення та картки належить задовольнити.

Разом з тим, в решті позовних вимог необхідно відмовити, з огляду на таке.

Так, не підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо відмови у прийнятті до розрахунку митного оформлення (коригування) дійсної вартості авто IVECO модель DAILY 50C17, номер кузова НОМЕР_1 в сумі 4000,00 євро, визнання протиправними дій відповідачів щодо встановлення оціночної вартості авто IVECO модель DAILY 50C17, номер кузова НОМЕР_1 в сумі 11000,00 євро, зобов`язання Волинську митницю Держмитслужби здійснити перерахування розрахунку митного оформлення (коригування) авто IVECO модель DAILY 50C17, номер кузова НОМЕР_1 відповідно до вартості в сумі 4000,00 євро, оскільки перевірка правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності проводиться під час дослідження правомірності рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у митному оформленні товару, та саме оскаржуваними рішенням та карткою (а не діями, вчиненими до їх винесення) були порушені права позивача.

На думку суду, визнання протиправними та скасування рішення про коригування картки відмови Волинської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2020/20302 від 16.06.2020 та рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA205030/2020/000017/2 від 16.06.2020 є належним способом захисту порушених прав позивача, що не потребує визнання судом протиправними вказаних вище дій та бездіяльності відповідачів.

Згідно із частинами першою, третьою статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844) (далі - Порядок № 643).

Суд звертає увагу, що вимога позивача про стягнення 82668,86 грн. є за змістом вимогою про повернення надмірно сплачених митних платежів у зв`язку із випуском товару у вільний обіг під гарантію.

Разом з тим, Порядок № 643 визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та вказаний Порядок передбачає попереднє звернення платника податків із заявою про повернення коштів та подальше вчинення митницею Держмитслужби відповідних дій.

Проте, позивач не подав до суду доказів звернення до відповідача із заявою у порядку статті 301 МК України за процедурою, визначеною Порядком № 643.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Волинської митниці Держмитслужби надмірно сплачених коштів за митне оформлення автомобіля в сумі 82668,86 грн. є передчасними та з вказаних вище підстав до задоволення не підлягають, а повернення вказаних коштів повинно здійснюватися у відповідності до визначеної законодавством процедури та не може вирішуватися у межах цієї справи.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що за подання даного позову, у якому заявлені позовні вимоги майнового та немайнового характеру, позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 3363,20 грн. згідно із квитанціями від 18.06.2020 № 18 в сумі 840,80 грн. (а. с. 4), від 30.06.2020 № 50 в сумі 2522,40 грн. (а. с. 37).

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (а саме: судом задоволені дві самостійні вимоги про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, кожна з цим вимог підлягала оплаті судовим збором по 840,80 грн.), тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Волинської митниці Держмитслужби судовий збір в сумі 1681,60 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови Волинської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205030/2020/20302 від 16 червня 2020 року та рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA205030/2020/000017/2 від 16 червня 2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Волинської митниці Держмитслужби (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, ідентифікаційний код 43350888) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 1681 гривня 60 копійок (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх

Повний текст рішення складений 25 січня 2021 року