Ухвала суду № 94420873, 25.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3829/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

вивчивши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2019 року №0014801302 та №0014781302, вимоги про сплату боргу від 08.08.2019 року №Ф-0014711302 та рішення про застосування штрафних санкцій від 08.08.2019 року №0014701302.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимоги від 08.08.2019 року №Ф-0014711302 та рішення від 08.08.2019 року №0014701302 залишено без розгляду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 08.08.2019 року №0014801302 та №0014781302.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі 140/3829/19 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 18.01.2021 року вказана адміністративна справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду та автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю для її розгляду.

Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі 140/3829/19 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційним судом зазначено, що частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, у випадку встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд має надати позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причин такого пропуску.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.12.2020 у справі № 560/2727/19.

Як слідує з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про звернення з позовом після закінчення встановленого законом строку та залишив позов без розгляду, не надавши позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причин такого пропуску, чим порушив вимоги статті 123 КАС України. Таким чином суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому її належить залишити без руху, з огляду на таке.

Предметом спору за даним позовом є, зокрема, вимога від 08.08.2019 року №Ф-0014711302 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску (надалі – вимога про сплату боргу (недоїмки)) та рішення про застосування штрафних санкцій від 08.08.2019 року №0014701302 про застосування штрафних фінансових санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (надалі - рішення).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (надалі – Закон №2464-VI). Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI.

Такі ж самі правила встановлені пунктом 5 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №469; надалі Інструкція №449).

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац восьмий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).

Відповідно до абзацу дев`ятого частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Пунктом 8 розділу VII Інструкції №449 обумовлено, що суми штрафів та пені, передбачені пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом 10 календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені в цей самий строк до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу доходів і зборів, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Отже, наведене дає суду підстави для висновку про встановлення Законом №2464-VI іншого строку для звернення до адміністративного суду, ніж той, що визначений частиною другою статті 122 КАС України, а відтак цей строк підлягає застосуванню як спеціальний.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/118, від 08 серпня 2019 року у справі №480/106/19 та відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Правила вручення (надсилання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) визначені пунктом 4 розділу VI Iнcтpyкції №449. Так після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Аналогічні норми передбачені і пунктом 7 розділу VII Інструкції №449 для вручення (надіслання) рішення про нарахування пені та застосування штрафів.

Досліджуючи докази у справі, суд встановив, що спірні вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення були надіслані позивачу, що вбачається з оглянутих судом доданих представником позивача конвертів, та отримані позивачем 19 серпня 2019 року.

28.08.2019 року позивач оскаржив в тому числі вимогу та рішення до вищестоящого контролюючого органу.

Рішенням Державної податкової служби України від 30.09.2019 року № 3878/6/99-00-08- 06-01 про результати розгляду скарги, ДПС України в частині оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.08.2019 року № Ф-0014711302 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 08.08.2019 року № 0014701302, скаргу позивача залишено без задоволення, згідно реєстру поштових відправлень, оглянутого судом, рішення надіслано на адресу позивача 30.09.2019 року.

03.10.2019 року ФОП ОСОБА_1 отримано рішення Державної податкової служби України від 30.09.2019 року №3878/6/99-00-08-06-01, що підтверджується позивачем у позовній заяві.

Згідно рішення від 28.10.2019 року № 7183/6/99-00-08-05-04 про результати розгляду скарги, ДПС України в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 08.08.2019 року № 0014801302, № 0014721302, № 0014781302, № 0014731302 - скасувала податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 08.08.2019 року № 0014721302 в частині податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 30637,66 гривень та штрафних санкцій у розмірі 7659,42 гривень, № 0014731302 в частині податкового зобов`язання з військового збору на суму 2553,14 гривні та штрафних санкцій у розмірі 638,29 гривень, в інших частинах зазначені ППР залишено без змін. Державна податкова служба України вказала, що зазначене рішення врахувати до рішення ДПС від 30.09.2019 року № 3878/6/99-00- 08-06-01.

Рішення ДПС про результати розгляду скарги від 28.10.2019 року № 7183/6/99-00-08-05-04 позивач отримав 01 листопада 2019 року, що підтверджено представником позивача в судовому засіданні.

Позивач з даним позовом звернувся до суду 23 грудня 2019 року, про що свідчить відтиск штемпеля Волинського окружного адміністративного суду, тобто, з порушенням десятиденного строку звернення для оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте позивачем такого клопотання не додано, як і доказів поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім того, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 року вказано, що суд першої інстанції дійшов висновку про звернення з позовом після закінчення встановленого законом строку та залишив позов без розгляду, не надавши позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причин такого пропуску, чим порушив вимоги статті 123 КАС України.

З урахуванням наведеного, на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України та з врахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2020 року позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя С.Ф. Костюкевич