Рішення № 94420643, 21.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 січня 2021 р. Справа № 120/2930/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - відповідач, Жмеринський ВП) про скасування наказу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що наказом начальника Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №322 від 07 серпня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області" (далі - наказ №322) на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді догани. Відповідно до змісту оскаржуваного наказу, 11.06.2019 року позивачем було здійснено затримання гр. ОСОБА_2 без оформлення протоколу про адміністративне затримання та було застосовано спеціальний засобів кайданки для подальшого доставлення ОСОБА_2 до Барської ЦРЛ про що не було повідомлено рапортом керівництву. Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 неналежно виконувались норми Закону України « Про Національну поліцію», а саме п.п. «б, г» п. 1 ч. 3 ст. 45 та ч. 6 ст. 45 зазначеного Закону.

Однак, з викладеними порушеннями позивач не згоден, зазначає, що у своїй діяльності не допускав порушень вимог Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України та наказів МВС України, не вчиняв дій, які б мали ознаки дисциплінарного проступку, а тому застосоване до нього дисциплінарне стягнення в виді догани вважає протиправним та необгрунтованим.

Зокрема зазначає, що під час проведення службового розслідування за фактом неналежного виконання ним службових обов`язків дисциплінарною комісією були допущені порушення, оскільки дисциплінарною комісією не враховано його письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку, не було належним чином з`ясовано всіх обставин у справі.

Крім того, позивач зазначає, що навіть якщо припустити, що ним був вчинений дисциплінарний проступок, то він був незначним і стягнення у виді доган є надто суворим, оскільки керівник міг обмежитись попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Ухвалою суду від 18.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в справі.

07.10.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовної заяви. Окремо зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугував висновок службового розслідування від 07.08.2019, яким було встановлено обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, зокрема підставою для проведення службового розслідування стала інформація, яка 03.07.2019 надійшла до Барського ВП з УПД ГУНП у Вінницькій області по скарзі ОСОБА_3 з приводу неправомірних дій поліцейських Барського відділення поліції, які приблизно о 23:00 11.06.2019 в м. Бар по вул. Комарова біля будинку № 3, де мешкає заявник, звинуватили його у керуванні автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 та при цьому грубо та нетактовно спілкувалися та ображали заявника. Дане звернення зареєстроване в ІПНП Єдиного обліку заяв та повідомлень громадян про кримінальні правопорушення та інші події Барського відділення поліції за № 2372 від 03.07.2019.

За результатом перевірки звернення ОСОБА_2 встановлено, що 11.06.2019 поліцейські Барського РВ з УПД ГУ НП у Вінницькій області зупинили ОСОБА_2 у зв`язку із виникненням у поліцейських підозри, що ОСОБА_4 керує автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. В подальшому було встановлено, що так як гр. ОСОБА_4 чинив злісну непокору поліцейським в одягнені кайданків брали участь усі вище перелічені поліцейські ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (про застосування спеціального засобу кайданків не доповіли керівництву рапортом та не склали відповідних адміністративних матеріалів, які б підтверджували законність застосування кайданків).

Також зазначає, що за період проходження служби в ОВС та НПУ до дисциплінарної відповідальності притягувався 8 разів з них в НПУ 3 рази (наказом ГУНП від 29.1 1.2018 № 1902 за порушення службової дисципліни оголошено догану, наказом Жмеринського ВП від 07.08.2019 №322 за порушення службової дисципліни оголошено догану, відповідно до висновку службового розслідування від 18.09.2019 обмежились раніше застосованим дисциплінарним стягненням - доганою оголошеною наказом Жмеринського ВП ГУ НП у Вінницькій області від 07.08.2019 №322). Матеріали службового розслідування свідчать про низький рівень виконання своїх обов`язків, що призвело до вчинення дисциплінарного проступку. Таким чином, відповідач вважає, що при прийняті оскаржуваного наказу Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області відповідач діяв в межах та у спосіб встановлений законодавством, тому підстав для скасування наказу про притягнення ОСОБА_9 до дисциплінарної відповідальності немає.

Ухвалою суду від 25.11.2019, у зв`язку із необхідністю витребувати додаткові докази у відповідача, відкладено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року провадження в справі зупинено до припинення перебування позивача ОСОБА_9 у зоні проведення Операції об`єднаних сил.

На адресу суду 02.04.2020 від Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області надійшов лист від 25.03.2020 №2373/214/01-2020, в якому зазначено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув з відрядження із зони проведення ООС та на даний час проходить службу в Барському відділенні поліції на займаній посаді, у зв`язку з чим ухвалою суду від 10.04.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 28.04.2020 відкладено підготовче судове засідання на іншу дату.

25.05.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вказує, що відповідачем не наведено спростування чи заперечення щодо порушення відповідачем вимог ст. 18-19 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" під час проведення службового розслідування. Відповідач лише обмежився наведенням ряду норм законодавства яких має дотримуватися поліцейський при виконанні службових обов`язків, а також зазначив кількість дисциплінарних стягнень позивача, які не мають ніякого відношення до даної справи. Відповідач вказує на три стягнення у вигляді догани за період проходження служби в Національній поліції України. Однак, така позиція відповідача свідчить лише про упереджене його ставлення до позивача, адже позивач оскаржує наказ від 07.08.2019, а відповідач третім стягненням вказує інший наказ від 18.09.2019, який станом на серпень місяць 2019 року ніяк не міг бути прийнятий. Своїм відзивом відповідач характеризує позивача лише з негативної сторони та жодним чином не вказує на позитивні характеристики, якими можна було б охарактеризувати позивача, для прикладу - кількість припинених правопорушень, участь в зоні бойових дій на сході України. Це все відповідач залишає поза увагою та накладає дисциплінарні стягнення на групу патрульних поліцейських котрі припинили правопорушення водія автомобіля ВАЗ- 2105, який керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та його дії носили суспільно небезпечні діяння, так як водій тікав від працівників поліції наражаючи на небезпеку не лише себе та інших учасників дорожнього руху, а і пасажирів автомобіля, а тим паче під керуванням в стані сп`яніння. Затримання ж водія в стані сп`яніння зменшує вірогідність дорожньо-транспортних пригод, однак відповідач провівши службове розслідування з порушенням Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" покарав за це.

Відповідач у відзиві на позов вказує, що під час проведеного службового розслідування було встановлено, що в одягненні кайданків на затримуваного порушника приймали участь всі чотири працівника поліції. Аналогічний висновок міститься в оскаржуваному наказі від 07.08.2019. Таким чином, на переконання позивача як і зміст оскаржуваного наказу, так і відзив на позов містить лише доказ тієї обставини, що службового розслідування у відповідності до вимог Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" проведено не було. Адже навіть фізично неможливо одягати одні кайданки на одну людину чотирма іншими людьми.

Ухвалою суду від 28.05.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті. Також, даною ухвалою вирішено викликати у судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Ухвалою суду від 11.06.2020 вирішено допустити участь свідків у судовому засіданні в режимі відео конференції.

У судовому засіданні 16.06.2020 допитано як свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Ухвалою суду від 16.06.2020 вирішено повторно викликати свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , а також викликати свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , у зв`язку з чим відкладено розгляд справи.

Ухвалою суду від 26.06.2020 вирішено допустити участь свідка ОСОБА_14 у судовому засіданні в режимі відео конференції.

У судовому засіданні 15.07.2020 допитано як свідка ОСОБА_14 .

Ухвалою суду від 15.07.2020 вирішено повторно викликати у судове засідання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , у зв`язку з чим відкладено розгляд справи.

У судовому засіданні 06.08.2020 відповідно до вимог ст. 223 КАС України в режимі відеоконференції був допитаний як свідок ОСОБА_13 , який прибув в судове засідання для допиту в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Барському районному суду Вінницької області.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, ухвалою суду від 06.08.2020 вирішено подальший розгляд даної справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в позовній заяві, відзиві на позов та відповіді на відзив, надавши оцінку письмовим доказам, що містяться в матеріалах справи, допитавши свідків, встановив наступні фактичні обставини.

03.07.2019 до Барського ВП з УПД ГУНП у Вінницькій області надійшла скарга ОСОБА_3 з приводу неправомірних дій поліцейських Барського відділення поліції, які приблизно о 23:00 11.06.2019 в м. Бар по вул. Комарова біля будинку №3, де мешкає заявник, зупинили його автомобіль та звинуватили його у керуванні автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому грубо та нетактовно спілкувалися та ображали заявника. Дане звернення зареєстроване в ІПНП Єдиного обліку заяв та повідомлень громадян про кримінальні правопорушення та інші події Барського відділення поліції за № 2372 від 03.07.2019.

Наказом Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Вінницькій області № 294 від 15.07.2019 з метою проведення повного, усебічного та об`єктивного службового розслідування з приводу неналежного виконання службових обов`язків інспектором сектору реагування патрульної поліції Барського ВП Жмеринського ВП капітаном поліції ОСОБА_15 та інспектором сектору реагування патрульної поліції Барського ВП Жмеринського ВП лейтенантом поліції ОСОБА_16 під час оформлення 11.06.2019 матеріалів адміністративного правопорушення за ч. 1. ст. 130 КУпАП призначено службове розслідування.

Відповідно до висновку службового розслідування за зверненням ОСОБА_17 щодо можливих неправомірних дій поліцейських Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 07.08.2019 року, під час проведення службового розслідування встановлено наступні обставини подій.

11.06.2019 до чергової частини Барського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_18 , жителя м. Бар про те, що його приблизно о 23:00 11.06.2019 в м. Бар по вул. Комарова біля будинку № З, де мешкає заявник, зупинили поліцейські та звинуватили його у керуванні автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому грубо та нетактовно спілкувалися та ображали заявника. Дане звернення зареєстроване в ІПНП Єдиного обліку заяв та повідомлень громадян про кримінальні правопорушення та інші події Барського ВП за № 2039 від 11.06.2019.

На місце події черговим по відділенню поліції направлено відповідального по Барському ВП капітана поліції ОСОБА_19 . В подальшому було встановлено, що відповідно до наказу начальника Барського ВП від 07.06.2019 за № 94 станом на 11.06.2019 було сформовано мобільну групу для відпрацювання району у складі інспектора СРПП № 4 Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_20 та інспектора СРПП № 1 Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області В. Пустовіта, які о 23:00 11.06.32019 по вул. Героїв Майдану, м. Бар намагалися зафіксувати правопорушення гр. ОСОБА_21 , а саме під час патрулювання було виявлено, що в автомобілі ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_2 не горіла ліва фара в режимі ближнього світла в темну пору доби та поліцейські прийняли рішення про зупинку вказаного автомобіля. Розвернувшись відповідно до правил дорожнього руху їхали за автомобілем та при цьому увімкнули сигнальні проблискові маячки червоного та синього кольору. Наздогнавши автомобіль в дворі будинку №3 по вул. Комарова м. Бар, автомобіль ВАЗ 2105 вже знаходився припаркований до бруківки. Підійшовши до автомобіля інспектор СРПП В. Рибак помітив, що за кермом знаходиться чоловік, як пізніше стало відомо ОСОБА_3 , який зачинившись в автомобілі не хотів виходити з нього, в автомобілі також перебувала жінка та малолітня дитина. При усіх спробах вмовити водія відчинити двері та вийти з автомобіля для надання пред`явлення документів поліцейським водій не реагував, так як поліцейські ОСОБА_5 та В. Пустовіт не могли справитись та гр. ОСОБА_21 здійснив повідомлення на спецлінію 102 м. Вінниця з метою отримання роз`яснення про причину його зупинки. На місце було направлено поліцейських, які чергували в добовому наряді в складі СРПП, а саме інспектора СРПП № 3 Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_16 та поліцейського СРПП № 3 Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області І. Ковальчука, які прибувши на виклик також почали приймати активну участь в тому, щоб гр. ОСОБА_21 вийшов з автомобіля, та через деякий час двері відчинилися та з автомобіля вийшов гр. ОСОБА_21 , який зі слів працівників поліції грубо та неадекватно себе поводив та з метою запобігання завдання шкоди собі та працівникам поліції до гр. ОСОБА_17 було застосовано спеціальний засіб кайданки (при цьому в п. г ч.1 р. 3 ст. 45 ЗУ "Про Національну поліцію" вказано що кайданки застосовуються лише якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим) при цьому небезпечних дій ОСОБА_22 під час перевірки не встановлено. В подальшому було встановлено, що так як гр. ОСОБА_21 чинив злісну непокору поліцейським в одягнені кайданків брали участь усі вище перелічені поліцейські ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (про застосування спеціального засобу кайданків не доповіли керівництву рапортом та не склали відповідних адміністративних матеріалів, які б підтверджували законність застосування кайданків). Під час спілкування із ОСОБА_22 поліцейські повідомили йому про причину зупинки та при виявлені ознак алкогольного сп`яніння запропонували ОСОБА_21 пройти огляд на стан визначення алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу ДРАГЕР, але останній відмовився та після запропонування йому пройти огляд на стан сп`яніння у Барській ЦРЛ погодився та поліцейськими ОСОБА_15 та ОСОБА_23 було доставлено до приймального відділення Барської ЦРЛ. Черговий лікар провівши тест на встановлення алкогольного сп`яніння за допомогою приладу ДРАГЕР у висновку зазначив ступінь алкогольного сп`яніння у гр. ОСОБА_21 0,63 проміле. В подальшому на гр. Е Загоруйка було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Під час перевірки також відібрано пояснення у поліцейських ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , також відібрано пояснення у заявника ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_10 .

За результатами проведення службового розслідування начальником Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області затверджено висновок службового розслідування відносно поліцейських Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 07.08.2019, яким, зокрема, вирішено вважати відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, такими, що підтвердились частково. Вирішено за порушення службової дисципліни, вимоги п. 1, пп. 2, 4, 8 п. 3 ст. 1 Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України", п.1, пп. 1, 2 ст. 18, п.п. б, г п. 1 ч. 3 ст. 45, ч. 6 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", керуючись ст. 1, 11, 12, 13, 19 Закону "Про дисциплінарний статут Національної поліції України", застосувати до інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Барського відділення поліції Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.

Наказом Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 07.08.2019 №322 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області" за порушення службової дисципліни застосовано до інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Барського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.

Позивач, вважаючи наказ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 07.08.2019 №322 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області" в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани протиправним та таким, що прийнятий з порушеннями норм чинного законодавства, звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Відповідно до статті 3 Закону України № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із статтею17 частиною 1 Закону України № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Стаття 18 Закону України № 580-VIII визначає основні обов`язки поліцейського.

Відповідно до статті 18 частини 1 Закону України № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституцію України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписами статті 19 частини 1 Закону України № 580-VIII чітко передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Тобто, законодавець відрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правового та дисциплінарного-правового аспектів.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" № 2337-VIII від 15 березня 2018 року, набрав чинності 07 жовтня 2018 року (далі по тексту - Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України") службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України № 580-VIII, зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 (далі по тексту - Правила № 1179), під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Пунктом 2 розділу ІІ Правил № 1179 визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками; використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях; розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом; знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов`язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку; перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

У відповідності до статті 11 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Поняття дисциплінарного стягнення та його види визначені статтею 13 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України".

Згідно із статті 13 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства щодо етичної поведінки та службової дисципліни поліцейських, суд дійшов висновку, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.

При цьому, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначені в «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 року №893 (далі по тексту - Порядок №893).

Відповідно до пунктів 1 - 2 Розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;

ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

Пунктом 4 Порядку №893 передбачено, що у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Пунктами 2, 3, 5, 7 Розділу IV Порядку № 893 встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:

надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.

Розділом V Порядку №893 регламентовано проведення службового розслідування.

Так, відповідно до п. 1 - 7 Розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Пунктами 13-14 встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Отже, службове розслідування у Національній поліції України - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Положення пунктів 1 - 5 розділу VІ Порядку №893 передбачають, що зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування;

форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим;

посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України«Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:

висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;

відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Пунктами 7, 9 Розділу VІ Порядку № 893 передбачено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Розділ VII Порядку № регламентує прийняття рішення за результатами службового розслідування, в пунктах 1, 2, 4 якого визначено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування стосовно позивача проведено на підставі наказу Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 15.07.2019 №294 "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" з метою повного, усебічного та об`єктивного службового розслідування з приводу неналежного виконання службових обов`язків інспектором сектору реагування патрульної поліції Барського ВП Жмеринського ВП капітаном поліції ОСОБА_15 та інспектором сектору реагування патрульної поліції Барського ВП Жмеринського ВП лейтенантом поліції ОСОБА_16 під час оформлення 11.06.2019 матеріалів адміністративного правопорушення за ч. 1. ст. 130 КУпАП.

Відповідно до висновку службового розслідування за зверненням ОСОБА_17 щодо можливих неправомірних дій поліцейських Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 07.08.2019 року, під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що поліцейськими ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 здійснено затримання громадянина ОСОБА_17 без оформлення протоколу про затримання та надягли спеціальні засоби кайданки для подальшого доставлення ОСОБА_17 до Барської ЦРЛ, про що не доповіли рапортом керівництву про застосування кайданків, також було встановлено, що вище вказані поліцейські всі брали участь в затримані ОСОБА_17 та в подальшому одягненні на нього кайданків, що підтверджується їхніми поясненнями та поясненнями ОСОБА_17 .

Таким чином відповідач прийшов до висновку, що за результатами службового розслідування факти порушення службової дисципліни, зокрема позивачем ОСОБА_1 , слід вважати такими, що знайшли своє підтвердження в частині неналежного виконання норм Закону України «Про Національну поліцію» в розділі п.п. б, г п.1 ч. 3 ст. 45 та ч. 6 ст. 45, якими передбачено, що поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.

На підставі викладеного, дисциплінарна комісія вважала за необхідне за порушення службової дисципліни застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді догани.

Надаючи оцінку вище зазначеним висновкам відповідача, викладеним в матеріалах службового розслідування, суд зауважує наступне.

Відповідно до вимог п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Зазначені положення кореспондуються із приписами Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 року № 4/1, зокрема, згідно із п.п. 6, 7 п. 2.1, п.п. 2, 7 п. 2.2 поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження; розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та в спосіб, які передбачені законодавством. У сфері забезпечення безпеки дорожнього руху патрульний поліцейський під час несення служби здійснює також контроль за дотриманням учасниками дорожнього руху правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху; заходи із забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі тимчасове затримання транспортних засобів і доставлення їх на спеціальні майданчики чи стоянки.

Згідно із п.п. 1, 10, 13 п. 3.1 Розділу III Інструкції поліцейський патрульної поліції під час несення служби зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки і накази керівництва; виконувати інші обов`язки поліцейського відповідно до законодавства, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та організаційно-розпорядчих документів Національної поліції України.

Відповідно до п.п. б, г п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію", кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: під час затримання особи; якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим.

Згідно із ч. 6 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу.

З наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , які вони надавали в ході проведення службового розслідування, не вбачається, що кайданки на ОСОБА_17 одягав саме ОСОБА_1 .

Крім того, матеріали службового розслідування свідчать, що доставляв для проходження медичного освідування для визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_17 , складав адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП та виносив постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП також не позивач, а інші поліцейські ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ( а.с. 44 - 45, 49, 50, 51, 52 ). При цьому суд зауважує, що з пояснень самого ОСОБА_3 вбачається, що кайданки з нього було знято саме під час проходження медичного освідування в приймальному відділенні Барської ЦРЛ ( а.с. 35 - 36 ).

Стосовно повноти проведення службового розслідування суд зауважує, що як зазначено в самому висновку розслідування відповідачем, опитати очевидців події не представилось можливим так як журналіст на ім`я ОСОБА_25 на неодноразові телефонні дзвінки не відповідала. Тому спростувати чи підтвердити деякі факти викладені в скарзі ОСОБА_17 не представилось можливим за відсутності відео та свідків вказаної події.

Разом з тим, допитані у судових засіданнях у якості свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 не надали пояснень, що саме позивач ОСОБА_1 застосовував до ОСОБА_2 спеціальні засоби «кайданки».

Крім того, зазначені свідки підтвердили, що позивач ОСОБА_1 не доставляв для проходження медичного освідування для визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_17 , не складав на ОСОБА_17 адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП і не виносив постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а це було зроблено іншими працівниками поліції.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд виходив з того, що оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Суд наголошує, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Відтак, суд приходить до висновку, що висновки службового розслідування щодо ОСОБА_1 є необгрунтованими, відомості, які викладено у висновку службового розслідування, що кайданки на ОСОБА_2 одягали всі четверо поліцейських, в тому числі позивач ОСОБА_1 , не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі письмовими поясненнями поліцейських, отриманими в ході проведення службового розслідування, рапортом начальника СП Барського ВП Жмеринського ВП, поясненнями ОСОБА_2 ( а.с. 44 - 45, 49, 50, 51, 52 ). Відтак, за встановлених судом фактичних обставин, позивач не мав обов"язку, передбаченого ч. 6 ст. 45 Закону України "Про Національну поліцію" щодо повідомлення у письмовій формі свого керівника про застосування до особи спеціального засобу, що згідно з висновком службового розслідування ставиться в провинну позивачу.

Таким чином, на думку суду, відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушення службової дисципліни і, як наслідок, наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку, який би давав підстави для застосування дисциплінарного стягнення.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача, що при вирішенні питання про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани відповідачем не було враховано всіх обставин справи, оскільки висновок службового розслідування взагалі не містить обгрунтування щодо необхідності застосування саме такого стягнення. При цьому, як видно з характеристики на інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Барського відділення поліції Жмеринського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_1 діючих дисциплінарних стягнень він не має. Також з матеріалів службового розслідування не вбачається настання будь - яких негативних наслідків в результаті дій позивача.

Суд зазначає, що визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією уповноваженої особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. Проте, таке визначення має відбуватися виходячи з тяжкості проступку, фактичних обставин скоєного, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи, її ставлення до виконання службових обов`язків, тощо.

За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зауважує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо обґрунтованості своїх позовних вимог. Разом з тим, відповідачем не доведено правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього такого виду дисциплінарного стягнення як догана.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову, та вважає, що належним способом захисту прав позивача в спірних правовідносина буде визнання протиправним та скасування наказу Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області від 07.08.2019 №322 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області" в частині застосування до інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Барського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Жмеринського відділу поліції Головного управління поліції у Вінницькій області №322 від 07.08.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області" в частині застосування до інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Барського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 );

Відповідач: Жмеринський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Соборна, буд. 58, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 40108672).

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна