Ухвала суду № 94420321, 24.11.2020, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа №691/695/20

Провадження №1-кп/690/124/20

УХВАЛА

19 листопада 2020 року Ватутінський міський суд Черкаської області у складі: судді-доповідача Пасацької Л.А.,

при секретарі судового засідання Вельган А.І.

за участю сторін кримінального провадження:,

прокурора Биченка М.О.

захисника Гречухи В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів режимі відеоконференції з ДУ "Черкаський слідчий ізолятор" у залі засідань приміщення суду в м. Ватутіне клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, у межах кримінального провадження № 12020250110000155, внесеного 09.04.2020 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні колегії Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває на стадії судового розгляду по суті обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12020250110000155, внесеному 09.04.2020 р. до ЄРДР відносно ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

13.11.2020 р. прокурором було подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки строк дії попередньої ухвали закінчується 23.11.2020 року..

Судове засідання для розгляду справи по суті, призначене на 19.11.2020 р. о 16.00 год. не проводиться внаслідок тимчасової непрацездатності судді Здоровило В.А. з 16.11.2020 р., який входить до складу колегії.

Ухвалою судді – доповідача від 17.11.2020 р. було задоволено клопотання захисника та призначено судове засідання для розгляду клопотання прокурора в режимі відеоконференції з ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для забезпечення участі обвинуваченого та захисника.

У судове засідання з`явились прокурор, захисник та в режимі відео конференції був присутній обвинувачений, який не заперечив проти проведення дистанційного розгляду клопотання.

Відповідно до п.20-5 Перехідних положень КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження: у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк … колегією суддів розглянути клопотання про … продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою …, воно може бути … розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально…

З урахуванням викладених підстав, враховуючи, що період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) станом на 19.11.2020 р. не завершився, суддя – доповідач (головуючий в справі) вважає необхідним вирішити заявлене прокурором клопотання у судовому засіданні 19.11.2020 р..

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів, які обґрунтовують причетність ОСОБА_1 до вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, та наявні передбачені ст.177 КПК України ризики: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На підтвердження заявлених ризиків прокурор зазначив, що ОСОБА_1 являється особою молодого віку, в ході досудового розслідування не здобуто будь-яких даних даних, які вказували б на наявність в останнього будь-якої хвороби, яка б унеможливила застосування відносно нього запобіжного заходу; має місце проживання та реєстрації в м. Городище, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, офіційно не працює, джерело його доходів невідоме, за місцем проживання характеризується посередньо, має непогашену судимість за вчинення корисливого злочину.

Заявлені ризики на даний час не зменшились, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе в повній мірі їм запобігти.

Обвинувачений та захисник Гречуха В.І. заперечили проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт за місцем постійного проживання обвинуваченого з наступних підстав. Під час проведення обшуку були відсутні грошові кошти, в м. Городище має постійне місце проживання. Раніше працював і в м. Городище, і тимчасово до 2020 року проживав та працював у м. Києві, де винаймав житло. Повернувся на постійне місце проживання в м. Городище після новорічних свят у 2020 році. Наведені у клопотанні ризики дублюють зазначені в попередньому, та прокурором не зазначено можливість їх зменшення – вплив на свідків, шляхом заборони обвинуваченому спілкування із ними згідно положень ст. 194 КПК України. Крім того стороною обвинувачення не встановлено, що ОСОБА_1 працював та де він працював, оскільки зазначене підтверджує що він законним способом фінансово себе забезпечував. Заявлені ризики не підтверджуються доказами, а тому наявні підстави для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за постійним місцем проживання обвинуваченого ( АДРЕСА_1 ), з покладенням на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України, які забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним прокурором ризикам.

Дослідивши клопотання прокурора та заперечення сторони захисту, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта … чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно вимог статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою …, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання … обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від … суду; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому … обвинувачується…

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави … суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

За цих підстав обґрунтованість пред`явленого особі обвинувачення та доведеність його вини є різними поняттями, і враховуючи усталену судову практику при розгляді зазначених клопотань суддею – доповідачем оцінюється, виходячи з того, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів для складання обвинувального акта відносно ОСОБА_1 внаслідок його затвердження прокурором.

Перевіряючи наявність існуючих ризиків, зазначених прокурором, та, з урахуванням позиції захисту, щодо можливості їх зменшення внаслідок застосування цілодобового домашнього арешту з покладенням обов`язків, визначених ст. 194 КПК України, суддя доповідач враховує наступне.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (ч.1 ст. 183 КПК України).

Водночас, згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як … до раніше судимої особи, яка … обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується; вік та стан їх здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються особи, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На переконання суду обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна; також раніше судимий, є особою молодого віку, офіційно не працює, не має стабільного джерела прибутку, не одружений, на утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має, не є особою з інвалідністю, а тому не обтяжений особистими обов`язками, що може свідчити про ухилення від суду.

Наведені прокурором ризики щодо можливого впливу на свідків та експерта суд хоча і вважає формальними з огляду на приведення їх до присяги та повідомлення про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та за відмову давати показання, проте не виключає їх існування, оскільки обвинувачений та свідки проживають в одному місті (м. Городище), судовий розгляд по суті не розпочато та вони безпосередньо судом не допитувались, у тому числі повторно та одночасно.

Щодо зазначеного прокурором ризику - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , на переконання суду, хоча і є формальним, проте не виключається, враховуючи, що особа раніше судима, та до повного погашення судимості після відбуття призначеного покарання, обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 307 КК України, що також відображено в обвинувальному акті обтяжуючою обставиною – рецидив злочину у випадку доведеності вини.

За наведених обставин суддя доповідач вважає, що наявна обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення та існування передбачених ч.1 ст. 177 КПК України ризиків, що є підставою для застосування обвинуваченому запобіжного заходу.

Стороною захисту на спростування доводів прокурора не наведено обставин та доказів, які вказують на зменшення наявних ризиків, оскільки ОСОБА_1 є особою молодого віку, раніше судимий, має незняту та непогашену судимість, має постійне місце проживання з січня 2020 року в м. Городище та родину (мати, батько та рідна сестра), що саме по собі не свідчить про його можливість в повній мірі виконати покладені на нього процесуальні обов`язки з огляду на обсяг та кваліфікацію кримінального провадження, який є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Обираючи вид запобіжного заходу суд, враховуючи доводи прокурора в межах його клопотання та заперечення сторони захисту, дійшов наступних висновків.

Згідно положень ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні…

Згідно п. 3 ст.5 «Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини», кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначальним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Оцінивши у сукупності досліджені обставини суддя доповідач дійшов до переконання, що на цій стадії судового провадження обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним трьом ризикам, а тому клопотання прокурора є обґрунтованим.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали … суду про … продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При цьому враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення суд вважає необхідним визначити його строк в межах 60 днів з дня постановлення ухвали.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України … суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно пред`явленого обвинувачення за ч.2, ч.3 ст.307 КК України заборон щодо визначення розміру застави, як альтернативного заходу забезпечення кримінального провадження, судом не було встановлено , що: 1) злочин здійснено із застосуванням насильства або погрози його застосування; 2) злочин, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах … щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.6 ст. 182 КПК України з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З метою уникнення ризиків, доведених прокурором, з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного суддя доповідач приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в мінімальному розмірі – 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, яке викликано об`єктивною необхідністю та співмірністю з існуючими ризиками, та відповідатиме особі обвинуваченого (не працює, вину не визнає), а також ступеню тяжкості та обсягу пред`явленого обвинувачення, і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків під час судового провадження.

Керуючись ст.ст. 12, 307 КК України, ст.ст. 17, 177-178, 182-185, 193-194, 197, 199, 331, 372, 376 КПК України, суддя доповідач

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 17.01.2021 року, включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що еквівалентно 175760 гривень (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач - ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26261092, МФО 820172, р/р UA888201720355269002000003652 в ДКСУ у м. Київ.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до Ватутінського міського суду Черкаської області;

- не відлучатися із м. Городище Черкаської області, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

- утриматись від спілкування із свідками, зазначеними в обвинувальному акті;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та надіслати до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» для відому та виконання.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 24.11.2020 р. о 09.00 год.

Суддя – доповідач Пасацька Л.А.