Рішення № 94416091, 21.01.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1068/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

секретар судового засідання Тузін Г. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Свобода", вул. Миру, буд. 112, с. Свобода, Берегівський район, Закарпатська область, 90210

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західторг ІФ" вул. Довженка, буд. 5-А, офіс 7, м. Івано-Франківськ, 76005

про стягнення заборгованості в сумі 86 702,00 грн та 2102,00 грн витрат на сплату судового збору,

встановив, що ТОВ "Агро-Свобода" звернулось до Господарського суду з позовом до ТОВ "Західторг ІФ" про стягнення заборгованості в сумі 86 702,00 грн та 2102,00 грн витрат на сплату судового збору, в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування заявленого позову товариство вказало на те, що на підставі домовленості між сторонами у справі, позивач надав відповідачу товар на суму 156 702 грн, який відповідач оплатив частково - в сумі 70000 грн. Також зазначив, що примірники договору відповідач для підписання не надіслав, повну оплату вартості товару не провів, чим порушив право позивача на кошти, що мали бути сплачені за поставлений товар.

В підтвердження викладеного надав суду копії копії листа ТОВ "Західторг ІФ" від 15.04.2019, товарно-транспортної накладної №8/1-к від 15.04.2019, рахунків ТОВ "Агро-Свобода" №8,№9 від 15.04.2019, платіжних доручень №74 від 15.04.2019 та №319 від 30.07.2019.

03.12.2021, суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи по суті.

Відповідач правом на надання відзиву на позов не скористався, в судові засідання не з`явився, викладеного позивачем не спростував, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином ухвалами суду від 03.12.2020 та від 24.12.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар - кукурудзу урожаю 2018 року за ціною 4100 грн за 1 т .

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами чинного законодавства, договори поставки (як й інші господарські договори) укладаються в письмовій формі: повній - шляхом підписання єдиного документа чи скороченій - шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами чи шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання (ст. ст. 205, 206, 208, 639 ЦК України, ст. 265 ГК України, п. 18 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та п. 15 Положення про поставки товарів народного споживання).

Отже, поставка продавцем покупцю товару на підставі усної домовленості, яка була підтверджена продавцем шляхом прийняття до виконання замовлення покупця, є нічим іншим, як поставкою товару на підставі договору, укладеного між сторонами у спрощений формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу ( ст. 663 ЦК України) .

Судом встановлено факт, як поставки товару 15.04.2019 так і часткової оплати відповідачем поставленого товару за означений період. Так, з копій платіжних доручень№ №74 , 319 від 30.07.2019 і від 15.04.2019 вбачається, що відповідач оплатив товар згідно рахунку №8 від 15.04.2019, на суму 70 000 грн. З копії листа ТОВ"ЗХІДТОРГ ІФ"№ 57 від 19.04.2019 випливає, що позивач направив для завантаження кукурудзи в кількості 40 т автомобіль з водієм ОСОБА_1 . За наслідками отримання товару, позивач виставив рахунки №8 ,9 від 15.04.2019 на загальну суму 156 702 грн. та оформив товарно-транспортну накладну №8/1-к , яка підписана ОСОБА_1 .

Статтею 692 ЦК України встановлено обов`язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене та відсутність в матеріалах справи доказів в спростування заявлених вимог, позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з ТОВ "Західторг ІФ" (вул. Довженка, буд. 5-А, офіс 7, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ 40374602) на користь ТОВ "Агро-Свобода" (вул. Миру, буд. 112, с. Свобода, Берегівський район, Закарпатська область, 90210, код ЄДРПОУ 38325142) - 86 702 (вісімдесят шість тисяч сімсот дві гривні) боргу та 2102 (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.01.2021

Суддя І. М. Скапровська