Рішення № 94415642, 20.01.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2021м. ДніпроСправа № 904/5344/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Безрідної Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН-ПАК", м. Дніпро

про визнання договору недійсним з підстав його фіктивності

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН-ПАК" (далі - відповідач) про визнання договору недійсним з підстав його фіктивності.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позову.

29.12.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 15391.

На виконання вказаного вище Договору №15391, Відповідач поставив Позивачу продукцію - ротор Д67.41.17.00 на суму 90 000,00 грн. в тому числі ПДВ 15 000,00 грн., а Позивач перерахув Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 90 000,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

24.12.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки № 15380.

На виконання вказаного вище Договору № 15380, Відповідач поставив Позивачу продукцію - запчастини до дизеля 1А-9ДГ на суму 180 480,00 грн., в тому числі ПДВ 30 080,00 грн., а Позивач перерахував Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 180 480,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

24.12.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки №15377.

На виконання вказаного вище Договору № 15377, Відповідач поставив Позивачу продукцію - регулятор 4-7РС2.00.000спч на суму 133 800,00 грн., в тому числі ПДВ 22 300,00 грн., а Позивач перерахував Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 133 800,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

15.12.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки № 15354.

На виконання вказаного вище Договору № 15354, Відповідач поставив Позивачу продукцію - запчастини на тепловози серії 2ТЕТ116 на суму 51 268,80 грн., в том числі ПДВ 8 544,80 грн., а Позивач перерахував Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 51 268,80 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

03.12.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки № 15339.

На виконання вказаного вище Договору №15339, Відповідач поставив Позивачу продукцію - компенсатор б/в 1990.01.20.035, блок рамки б/в М62.50.05.037сб на суму 197 280,00 грн., в тому числі ПДВ 32 880,00 грн., а Позивач перерахував Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 197 280,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

01.12.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки №15061т.

На виконання вказаного вище Договору №15061т., Відповідач поставив Позивачу продукцію - запчастини до дизеля 1А9ДГ на суму 6 018 480,00 грн., в тому числі ПДВ 1 003 080,00 грн., а Позивач перерахував Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 6 018 480,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

Позивач вказує, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено податкову перевірку ПрАТ «ДТРЗ», за результатами якої складено Акт від 13.06.2018 № 52/28-10-46-08-00659101.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби за результатами перевірки зроблено висновок, що операції ПрАТ «ДТРЗ» зі своїми контрагентами, в тому числі з Відповідачем, мають ознаки фіктивності, а тому, й укладені договори з такими контрагентами є недійсними з підстав їх фіктивності.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби зроблено висновок, що фактично ПрАТ «ДТРЗ» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) і складено документи, які заявлені як первинні всупереч чинному законодавству України, який регулює вказані правовідносини».

В Акті ДФС зазначив, що укладені між ПрАТ «ДТРЗ» та ТОВ «ДАН-ПАК» договори поставки не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет, а тому такі господарські операції є фіктивними.

Таким чином, на думку Позивача, укладені договори поставки між ПрАТ «ДТРЗ» та ТОВ «ДАН-ПАК» є недійсними з підстав їх фіктивності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.10.2020.

27.10.2020 підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Петренко Н.Е. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 призначено підготовче судове засідання на 10.11.2020.

10.11.2020 в підготовче судове засідання повноважні представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче судове засідання на 14.12.2020.

14.12.2020 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, відповідно до якої просить суд:

- відкласти розгляд справи на мінімально можливий розумний строк протягом якого відповідач ознайомиться з позовом та надасть відзив;

- продовжити строк для надання відзиву на тиждень, а саме до 21 грудня 2020 року включно.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020 відкладено підготовче судове засідання на 24.12.2020.

23.12.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позов.

Короткий зміст відзиву та узагальнення його доводів.

Відповідач вказує, що позивач сам підтверджує факт укладення та повне виконання спірних договорів та відсутності у сторін один до одного претензій, що випливали б із будь-якого з цих правочинів. Позивачем не наведено та не підтверджено належними доказам жодного порушення умов дійсності правочинів, що передбачені у ст.ст. 203, 215 ЦК України та наче б то мали місце при їх укладенні.

Більш того, позивач не зазначає в чому саме полягає порушення його прав, які він намагається захистити в судовому порядку, з боку відповідача. Відтак, зазначення позивачем того факту, що у нього немає за жодним зі спірних договорів до відповідача претензій, очевидним, на думку відповідача, є висновок, що права позивача ніяким чином не порушені.

Відповідач зазаначає, що єдиним обґрунтуванням позову є посилання позивача на акт податкової перевірки № 52/58-10-46-08-00659101 від 13.05.2018, складений Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України.

Стосовно цього Відповідач вказує, що всі спірні договори поставки (№ 15061т від 01.12.2015, №15339 від 03.12.2015, № 15354 від 15.12.2015, № 15377 від 24.12.2015, № 15380 від 24.12.2015, № 15391 від 29.12.2015) були, по-перше, укладені зі сторони ТОВ «ДАН-ПАК» повноважним і діючим на той час директором Ранюком Сергієм Павловичем , який до того ж був і єдиним засновником та учасником підприємства відповідача.

По-друге, укладені договори повністю відповідали статутним цілям підприємства, справжнім намірам та обсягу його правосуб`єктності, кожен з підписантів договору мав достатній обсяг дієздатності і повноважень на його укладення.

По-третє, відповідач в повній мірі підтверджує, що процес укладення вказаних договорів проходив звичайну процедуру оферти і акцепту - особисто директор відповідача Ранюк С.П. вів перемовини щодо усіх умов договорів поставки товарів позивачу з його представниками - начальником відділу зовнішньої кооперації Брацлавським Віктором Петровичем і з економістом Кількіновим Сергієм Костянтиновичем.

По-четверте, після укладення спірних договорів директор відповідача самостійно організовував виконання вказаних договорів: були укладені договори на придбання відповідних товарів, організовано їх доставку та передачу позивачу.

По-п`яте, з боку позивача товар приймався комісією, а також товар перевірявся службою охорони при в`їзді на територію позивача з відмічанням у відповідному журналі, після чого проходив приймання згаданою комісією за участю представника відділу технічного контролю.

Відтак будь-які ознаки фіктивного правочину, передбачені ст. 234 ЦК України - відсутні, оскільки у обох сторін були чіткі господарські наміри на укладення кожного з вказаних договорів та настання їх правових наслідків.

24.12.2020 в підготовче судове засідання повноважні представники сторін не з`явились.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання також не з`явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2020 закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 20.01.2021.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.01.2021 здійснено розгляд справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.01.2021, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2015 року між Приватним акціонерним товариством «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (даті за текстом - ПрАТ «ДТРЗ») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАН-ПАК» (далі за текстом - ТОВ «ДАН-ПАК») було укладено договір поставки № 15391.

Згідно до пункту 1.1. Договору № 15391 встановлено, що Відповідач (Постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність Позивача (Замовника) товар, а Позивач (Замовник) зобов`язується прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору.

На виконання вказаного вище Договору №15391, Відповідач поставив Позивачу продукцію - ротор Д67.41.17.00 на суму 90 000,00 грн., в тому числі ПДВ 15 000,00 грн., а Позивач перерахув Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 90 000,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

24.12.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки № 15380.

Згідно до пункту 1.1. Договору № 15391 встановлено, що Відповідач (Постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність Позивача (Замовника) товар, а Позивач (Замовник) зобов`язується прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору.

На виконання вказаного вище Договору № 15380, Відповідач поставив Позивачу продукцію - запчастини до дизеля 1А-9ДГ на суму 180 480,00 грн., в тому числі ПДВ 30 080,00 грн., а Позивач перерахував Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 180 480,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

24.12.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки №15377.

Згідно до пункту 1.1. Договору № 15391 встановлено, що Відповідач (Постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність Позивача (Замовника) товар, а Позивач (Замовник) зобов`язується прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору.

На виконання вказаного вище Договору № 15377, Відповідач поставив Позивачу продукцію - регулятор 4-7РС2.00.000спч на суму 133 800,00 грн., в тому числі ПДВ 22 300,00 грн., а Позивач перерахував Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 133 800,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

15.12.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки № 15354.

Згідно до пункту 1.1. Договору № 15391 встановлено, що Відповідач (Постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність Позивача (Замовника) товар, а Позивач (Замовник) зобов`язується прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору.

На виконання вказаного вище Договору № 15354, Відповідач поставив Позивачу продукцію - запчастини на тепловози серії 2ТЕТ116 на суму 51 268,80 грн., в том числі ПДВ 8 544,80 грн., а Позивач перерахував Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 51 268,80 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

03.12.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки № 15339.

Згідно до пункту 1.1. Договору № 15391 встановлено, що Відповідач (Постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність Позивача (Замовника) товар, а Позивач (Замовник) зобов`язується прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору.

На виконання вказаного вище Договору №15339, Відповідач поставив Позивачу продукцію - компенсатор б/в 1990.01.20.035. блок рамки б/в М62.50.05.037сб на суму 197 280,00 грн. в тому числі ПДВ 32 880,00 грн., а Позивач перерахував Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 197 280,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

01.12.2015 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки №15061т.

Згідно до пункту 1.1. Договору № 15391 встановлено, що Відповідач (Постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність Позивача (Замовника) товар, а Позивач (Замовник) зобов`язується прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору.

На виконання вказаного вище Договору №15061т., Відповідач поставив Позивачу продукцію - запчастини до дизеля 1А9ДГ на суму 6 018 480,00 грн., в тому числі ПДВ 1 003 080,00 грн., а Позивач перерахував Відповідачу кошти за поставлений товар у розмірі 6 018 480,00 грн.

Позивач у позові зазначає, що жодних претензій у сторін одна до одної немає. Усі зобов`язання за вказаним Договором були виконані сторонами в повному обсязі.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено податкову перевірку ПрАТ «ДТРЗ», за результатами якої складено Акт від 13.06.2018 № 52/28-10-46-08-00659101.

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби за результатами перевірки зроблено висновок, що операції ПрАТ «ДТРЗ» зі своїми контрагентами, в тому числі з Відповідачем, мають ознаки фіктивності, а тому, й укладені договори з такими контрагентами є недійсними з підстав їх фіктивності.

Відтак, в ході перевірки ПрАТ «ДТРЗ» з питання дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ДАН-ПАК», а саме Договорів поставки: від 01.12.2015 року № 15061т; від 03.12.2015 року № 15339; від 15.12.2015 року № 15354; від 24.12.2015 року № 15377; від 24.12.2015 року № 15380; від 29.12.2015 року № 15391, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби дійшов висновку, що фактично ПрАТ «ДТРЗ» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) і складено документи, які заявлені як первинні всупереч чинному законодавству України, яке регулює вказані правовідносини».

В Акті Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зазначив, що укладені між ПрАТ «ДТРЗ» та ТОВ «ДАН-ПАК» договори поставки не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет, а тому такі господарські операції є фіктивними.

Таким чином, на думку позивача, укладені договори поставки між ПрАТ «ДТРЗ» та ТОВ «ДАН-ПАК» є недійсними з підстав їх фіктивності.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, які ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому, підставою недійсності правочину у відповідності до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частина перша статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно частин другої, третьої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до вимог статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов`язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Фіктивний правочин (стаття 234 Цивільного кодексу України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення. Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Господарський суд констатує, що порушення, які встановлені податковим органом в діяльності контрагентів Позивача, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товару (робіт та послуг), в тому числі і Договорів поставки від 01.12.2015 року № 15061т; від 03.12.2015 року № 15339; від 15.12.2015 року № 15354; від 24.12.2015 року № 15377; від 24.12.2015 року № 15380; від 29.12.2015 року № 15391.

Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок, а визнання правочинів нікчемними знаходиться за межами компетенції фіскального органу.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов`язання за Договорами виконані сторонами у повному обсязі. Претензій щодо виконання зобов`язань за Договорами у сторін не має.

Господарський суд констатує, що Позивачем не доведено, що Відповідач при укладанні Договорів не мав наміру створити цивільно-правові наслідки.

Статтею 50 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби не було заявлено клопотання щодо участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Позивачем і відповідачем також відповідного клопотання до суду подано не було.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 124, 129, 233, 236-238, 240, 241, п.17.5 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАН-ПАК" (далі - відповідач) про визнання договору недійсним з підстав його фіктивності - відмовити.

Судові витрати покласти на Приватне акціонерне товариство "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 26.01.2021.

Суддя Н.Е. Петренко