Рішення № 94414855, 25.01.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4192/16-ц

Провадження № 2/191/324/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

за участю секретаря – Борисової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до відповідача ОСОБА_1 з позовною заявою про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 03.12.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки..

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http:privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою додаються до позовної заяви.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних форм, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в ці Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банк} викладені на банківському сайті http:privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів, що підтверджується п. 5.5 "Правил користування платіжною карткою",

Одночасно пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової с за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання випис картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 4.9. Умов та правил надання банківських послуг і п. 5.8 П користування платіжною карткою. Відповідно до п. 6.3 до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам.

ПАТ КБ "Приватбанк" свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі,і надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 6.5 умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 6.6 умов надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов`язань за договору на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту - овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 6.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредиту з відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до п. 5.6 "Правил користування платіжною карткою", боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку в часності з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з повного або часткового погашення боргових зобов`язань.

Відповідно до п. 6.4 "Умов та правил надання банківських послуг" за незгодою зі зміною П та/або "Тарифів Банку", які викладені на банківському сайті http:privatbank.ua/terms/pages/70/ позивач зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

На підставі п. 5.3 "Умов та правил надання банківських послуг", Банк має право на зміну Та] які викладені на банківському сайті http:privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків.

Згідно п. 4.6 "Умов та правил надання банківських послуг" Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 5.7 "Правил користування платіжною карткою", Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Згідно п. 5.2 "Умов та правил надання банківських послуг" У разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов`язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов`язків та інших обов`язків за цим Договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 17.08.2016 має заборгованість – 42030,59 грн., яка складається з наступного: 5010,16 грн. - заборгованість за кредитом; 31830,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2950,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов: 250,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1989,55 грн. - штраф (процентна складова).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ "Приватбанк".

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушив норми законодавства та умови кредитного договору.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ “Приватбанк” заборгованість у розмірі 42030,59 грн., яка складається з наступного: 5010,16 грн. - заборгованість за кредитом; 31830,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2950,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов: 250,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1989,55 грн. - штраф (процентна складова), а також судові витрати.

До початку судового засідання представник відповідача ОСОБА_2 надав відзив, в якому посилається на те, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 31 серпня 2016 року. Внаслідок неповідомлення його належним чином про дати, часи та місця судового розгляду справи він не приймав участі в цих судових засіданнях через своє незнання про це. Про існування судового рішення про стягнення з нього міфічної заборгованості за якимсь кредитним договором він дізнався лише у лютому 2020 року у бухгалтерії за місцем своєї роботи. Він ніякого кредитного договору з АТ КБ «ПриватБанк» не укладав, із заявою до нього про видачу кредиту не звертався. На а.с. 6 мається копія заяви № 1013000700081620614 від 26.12.2008 року, яка надана суду. Він цю заяву бачить вперше, її не заповнював. Про те, що ця заява (відповідні поля) заповнені не ним, свідчать наступні обставини: рукописний текст виконаний не його рукою; в графі «направлення діяльності» немає відмітки про його трудову діяльність ( тому, хто заповняв цю графу, на відміну від нього, не було відомо, чи працюю він чи ні, якщо працює - то де саме і на якій посаді); графа «володіння іншим майном» не заповнена ( тому, хто заповняв цю графу, на відміну нього, не було відомо, чи мається у нього гараж, чи мається у нього дача, чи мається у нього цінні папери, чи маються депозити); підпис, який мається наприкінці заяви, явно не належить йому (він в 2007 році отримав паспорт серії НОМЕР_1 . З нього вбачається, що у 2007 році у нього був один підпис, а у віці 25 років - у 2015 році - інший підпис. Але, жодний з цих підписів не збігається з підписом, який мається наприкінці заяви до банку); на звороті заяви у графі доходів також відступні відомості про його доходи та витрати (наприклад, він сам знав, що працював і отримував заробітну плату. Зараз він не може пригадати який розмір у нього була заробітна плата у грудні 2008 році, але у грудні 2008 року він чітко знав цей розмір); на звороті заяви мається відмітка про дату складання клієнтом заяви і зазначена дата 26.12.2008 року. В тої же час, в розділі «Відмітка банку» зазначено, що дата відкриття рахунку - 03.12.2008 року. З цих записів виходить, що картку під цей кредит банк виписав йому та відкрив за 23 дні раніше, ніж він звернувся до нього із заявою про видачу кредиту (мабуть у штаті банку мається екстрасенс, який передбачив, що через 23 дні він звернеться до суду з питанням про видачу кредиту); підпис від його імені на звороті заяви виконана не ним; інші обставини, які дають законні підстави для обгрунтованого сумніву у достовірності № 1013000700081620614 від 26.12.2008 року. Крім того, судячи із змісту цієї заяви, строк кредитування за кредитним договором встановлено тривалістю 4 роки і цей закінчився 26 грудня 2012 року. Більш того, з розрахунку заборгованості, який позивач надав суду, вбачається, що я не сплач банку грошових коштів у рахунок повернення кредиту ту процентів за користування ним. Окремі стягнення з його картки банк проводив самостійно, без його згоди. Він іноді помічав, і його за щось стягуються незначні гроші, але він вважав, що банк стягує їх з нього за надання банківський послуг, пов`язаних з обслуговуванням банківської картки. Згідно п. 5.2 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі порушення власником кар вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору Банк має право вимагати дострокового виконання боргових обов`язків в цілому. З розрахунку заборгованості вбачається, що вже у січні 2009 року він не виконав своїх боргових зобов`язань за кредитним договором і з цього часу у банку виникло право вимагати дострокове повернення кредиту та процентів за користування ним, оскільки з цього часу права Банку були порушені, про що Банку було відомо достовірно, оскільки ці платежі повинні були поступити на Банку. Також просить застосувати строк позовної давності, оскільки у Банка право вимоги виникло 31 січня 2009 року, коли сплив строк виконання зобов`язання за черговим поверненням частини кредиту. Позивач звернувся до суду з позовною заявою лише 31 серпня 2018 року, тобто через 6 років 8 місяців після спливу позовної давності. Просить відмовити у позові.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Згідно з раніше поданою завою представник позивача не заперечував проти проведення судового засідання за його відсутністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності відповідача, проти задоволенні позову заперечує та просить відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03.12.2008 Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 17.08.2016 становить 42030,59 грн., яка складається з наступного: 5010,16 грн. - заборгованість за кредитом; 31830,88 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2950,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов: 250,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1989,55 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру у заяві не зазначені.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові повної вартості кредиту, зокрема заборгованість за тілом кредиту, відсотками за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.11 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Таким чином, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (03.12.2008) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (31.08.2016), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Крім того, суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 03.12.2008 шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 по справі № 342/180/17, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в розмірі 31830,88 грн та пені в розмірі 2950,00 грн. суд вважає необґрунтованими, а також вважає необхідним відмовити і в частині позову про стягнення з відповідача штрафів у розмірі 250,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1989,55 грн.- штраф (процентна складова) у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті.

Крім того, суд вважає, що строк позовної давності не сплив, оскільки, відповідно до розрахунку заборгованості за даним договором, відповідачем сплачено в рахунок погашення кредиту:04.12.2013 – 308,47 грн. та 05.12.2013 – 1000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (11,92%).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитом згідно з Договором без номеру від 03.12.2008 в розмірі 5010 (п`ять тисяч десять) грн. 16 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн.26 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю. В. Гречко