Ухвала суду № 94414806, 25.01.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4562/20

2/214/104/21

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі,

так як не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства

25 січня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попов В.В.,

при секретарі – Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі у розмірі 132666 грн. 18 коп. В обґрунтування позову зазначено, що 29 серпня 2017 року між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації та відповідачем було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу. Згідно укладеного контракту відповідач зобов`язався, зокрема, проходити військову службу (навчання) у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації; сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов`язки; продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше 5 років після закінчення навчання; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. 29 серпня 2017 року молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , зарахованого наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації від 11.08.2017 року №35 (по особовому складу) курсантом факультету бойового застосування систем управління та зв`язку, який прибув із військової частини А1823 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, зараховано до списків особового складу інституту, на всі види забезпечення, на котлове забезпечення по курсантській нормі з 31 серпня 2017 року та він вважається таким, що приступив до навчання з 29 серпня 2017 року. Однак, 20 липня 2018 року наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації відповідача було відраховано зі списків інституту у зв`язку з достроковим розірванням контракту через службову невідповідність. Загальна сума витрат на утримання відповідача у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації склала 132666 грн. 18 коп., з яких витрати пов`язані з грошовим забезпеченням – 99805 грн. 32 коп., з послугами продовольчого забезпечення – 22593 грн. 60 коп., з медичним забезпеченням – 281 грн. 91 коп., з послугами за споживання комунальних послуг та енергоносіїв – 9985 грн. 35 коп., які позивач і просить стягнути з відповідача.

Представник позивача про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з`явився.

Відповідач також про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з`явився, відзив на позов чи заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що зазначений позов не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

За ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

У п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Таким чином, відповідач навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України, проходив військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.

Оскільки спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду до її звільнення, зокрема і питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Саме така правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року по справі №804/285/16, від 10.04.2019 року по справі №705/1664/17 та від 09.09.2020 року по справі №378/1127/18.

Отже, виниклий між сторонами спір є публічно-правовим та має розглядатись судами в порядку адміністративного судочинства, оскільки стосується проходження відповідачем публічної служби.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності закриття провадження у даній справі, оскільки у даному випадку вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 15-ти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.В. Попов.