Ухвала суду № 94414313, 25.01.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4777/20

Провадження № 2/0203/417/2021

УХВАЛА

25 січня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі спадкоємця,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2020 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернулося Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами № 2К213Д від 22.11.2006 року; №2К111Г від 08.06.2011 року у загальному розмірі 285568,94 доларів США, а також 32018349,92 гривень, у межах вартості спадкового майна, або за рахунок грошових коштів отриманих від реалізації такого майна.

30 грудня 2020 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, у відповідь на який 20 січня 2021 року надійшла інформація з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС щодо місця проживання відповідача – ОСОБА_1 , яка значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України визначені вимоги до позовної заяви.

У той же час суд, вивчивши позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються за кредитним договором № 2К111Г від 08.06.2011 року.

Суд звертає увагу, що позивачем, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві повинно бути зазначено обґрунтований розрахунок, тобто такий, що містить обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування та інше) та підстави такого нарахування, передбачені законом або умовами угоди.

Між тим, приєднавши до позовної заяви в якості самостійного додатку розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2К111Г від 08.06.2011 року, замість зазначення саме обґрунтованого розрахунку у позовній заяві, позивачем складено та підписано позовну заяву, яка не відповідає вимогам щодо змісту позовної заяви.

Крім цього, наданий позивачем розрахунок заборгованості нечитабельний, оскільки занадто зменшений у розмірі.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В позовній заяві позивач зазначає, що факт укладення та надання кредитних коштів ОСОБА_2 та розмір заборгованості за кредитним договором № 2К213Д від 22.06.2007 року, а також неналежне виконання умов кредитного договору, встановлено рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2017 року у справі № 757/28572/17.

Разом з цим, з наданого рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2017 року у справі № 757/28572/17 видно, що заборгованість у розмірі 285568,94 дол. США, що еквівалентно 7701794,31грн. виникла та стягнута за кредитним договором № 2К213Д від 22 листопада 2006 року, а не від 22.06.2007 року, як зазначає позивач.

Окрім цього, позивач зазначає, що на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2017 року у справі № 757/28572/17 було відкрито виконавче провадження, яке 02.04.2019 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , в порушення вимог чинного законодавства приватним виконавцем було закінчено.

Проте, позивач не зазначає чи оскаржувалися ними дії приватного виконавця з приводу закінчення виконавчого провадження в порядку Розділу VII ЦПК України.

Також позивач не зазначає та не надає доказів на підтвердження повного невиконання рішення суду в межах виконавчого провадження ВП № 55891228.

В порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

В порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд витребувати у ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Байдик Тамари Михайлівни копії свідоцтв про право на спадщину та копії всіх документів, наявних у спадковій справі.

Тому слід звернути увагу позивача, що вимоги до клопотання про витребування доказів судом зазначені у ст. 84 ЦПК України.

Також позивач у позовній заяві просить суд зобов`язати ОСОБА_1 надати пояснення щодо поточного стану успадкованого майна та відомості про відчуження цього майна на користь третіх осіб, якщо спадкове майно було відчужено.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦПК України, учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Разом з цим, позивачем не зазначено чи є дана вимога запитаннями до відповідача в порядку ст. 93 ЦПК України, чи є витребуванням доказів в порядку ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення без руху позовної заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням йому строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі спадкоємця – залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду виправленої редакції позовної заяви відповідно до кількості сторін з зазначенням: у позовній заяві обґрунтований розрахунок сум, що стягуються; обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; доказів, що підтверджують вказані обставини; інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; надання підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Копію ухвали направити позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва