Ухвала суду № 94406770, 25.01.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2292/2018 Справа № 490/12901/13-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

25 січня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі :

головуючого – судді Гуденко О.А.

при секретарі - Дудник Г.С.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Чайковського І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Заводського відділу державної виконавчої служби м.Миколаєва, міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Приват Банк", ПАТ "Альфа Банк", ПАТ "Універсал Банк", ПАТ "ОТП Банк", третя особа: приватний нотаріус Миколаївського МНО Міхняєва А.А. про визнання прилюдних торгів недійсними,-

В С Т А Н О В И В :

06 листопада 2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", в якому просив визнати недійсними проведені 26 квітня 2013 року прилюдні торги з продажу належної ОСОБА_2 , квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол проведення прилюдних торгів № 11/07/1/3/і-07 з продажу вказаної квартири; визнати недійсним Акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки від 07.05.2013 року ; визнати недійсним Свідоцтво про придбання майна ( квартири АДРЕСА_1 ) з прилюдних торгів, видане 17 травня 2013 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом ММНО Міхняєвою А.А.

Ухвалою від 08.02.2017 року справу прийнято до провадження суддею Гуденко О.А. після неможливості її розгляду попереднім складом суду.

Ухвалою суду від 12 квітня 2017 року позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду на підставі положень ч.3 ст. 169 ЦПК України ( у відповідній редакції) у зв`язку з повторною неявкою позивача чи його представника.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2018 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 та скасовано ухвалу Ценрального районного суду м.Миколаєва від 12 квітня 2017 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15 травня 2018 року справу передано судді Гуденко О.А.

В cудове засідання, призначене на 26 червня 2018 року позивач ОСОБА_2 надав заяву, в якій просив відкласти розгляд справи в зв`язку з неявкою його адвоката. Клопотання позивача було задоволено судом та відкладено судове засідання на 10 липня 2018 року, про що позивач був повідомлений в судовому засіданні особисто.

10 липня 2018 року судом було прийнято уточнену позовну заяву, а саме ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, третя особа приватний нотаріус Миколаївського МНО Міхняєва А.А., в якому просив визнати недійсними проведені 26 квітня 2013 року прилюдні торги з продажу належної ОСОБА_3 , квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол проведення прилюдних торгів № 11/07/1/3/і-07 з продажу вказаної квартири; визнати недійсним Акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки від 07.05.2013 року ; визнати недійсним Свідоцтво про придбання майна ( квартири АДРЕСА_1 ) з прилюдних торгів, видане 17 травня 2013 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом ММНО Міхняєвою А.А.

При цьому від вимог до інших відповідачів у передбаченому ЦПК України порядку не відмовлявся.

Протокольною ухвалою від 10 липня 2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 21 вересня 2018 року.

Ухвалою суду про забезпечення доказів від 10 липня 2018 року клопотання представника позивача адвоката Кондрашова Г.Г. задоволено. Витребувано у Заводського відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області матеріали виконавчого провадження на огляд у судове засідання або належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження для долучення до справи № 29962404, а також витребувати у ПН ММНО Міхняєвої А А завірені належним чином копії документів, які стали підставою для видачі свідоцтва зареєстрованого в реєстрі № 323 від 17 травня 2013 року.

З 16 липня 2018 року по 20 липня 2019 року справа преебувала у проваженні Касаційного цивільного суду Верховного Суду.

Судову повістку про призначення судового засідання на 19 листопада 2019 року представник позивача адвокат Матвієнко Н.В. отримала особисто.

Ухвалою суду про забезпечення доказів від 19 листопада 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів задоволено. Витребувано у Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції завірені копії або оригінали для огляду в судовому засіданні матеріали зведеного виконавчого провадження № 49015790, до складу якого входять наступні виконавчі провадження.

Наступне судове засідання призначено на 16 грудня 2019 року на 16:00 годин, про що сторони були повідомлені в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року клопотання представника відповідача Заводського ВДВС міста Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області Волкомор А.В. - задоволено частково.

Закрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємтсва "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", Заводського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області, міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Приват Банк", ПАТ "Альфа Банк", ПАТ "Універсал Банк", ПАТ "ОТП Банк" про визнання прилюдних торгів недійсними - в частині позовних вимог, заявлених до Приватного підприємтсва "Спеціалізоване підприємство "Юстиція".

Ухвалою суду про призначення експертизи від 16 грудня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 про призначення експертизи - задоволено.

Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 судову будівельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставити питання:

- Якою є дійсна ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , станом на час проведення експертного дослідження?

- Якою є дійсна ринкова вартість об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , станом на початок 2013 року?

Встановлено строк для проведення експертизи - два місця з дня отримання експертом копії ухвали суду для виконання.

17 лютого 2020 року на адресу суду надійшов Висновок № 125-007 від 12.02.2020 року судової оціночно-технічної експертизи по матеріалам цивільної справі № 490/12901/13-ц.

Судове засідання було призначено на 18 березня 2020 року.

13 березня 2020 року від ОСОБА_2 , надійшло клопотання про перенесення судового засідання, призначеного на 18.03.2020 , оскільки він на той час буде перебувати у відрядженні. При цьому жодних доказів на поважність причин неможливості своєї явки у судове засідання позивач не надав і на такі не посилався.

Судове засідання було відкладено на 19 травня 2020 року.

У зв`язку з тим, що суддя перебувала у щорічній плановій відпустці , розгляд справи був відкладений на 08.07.2020 року.

08 липня 2020 року від позивча надійшла заява про відкладення розгляду справи в звязку з тим, що на офіційному сайті Центрального районного суду м.Миколаєва розміщено оголошення про перехід суду на роботу в закритому режимі із-за пандемії короновіруса , справу без нього просив не розглядати .

08 липня 2020 року представником Заводського ВДВС були на запит суду долучені до матеріалів справи копії матеріалів зведеного виконавчого провадження № 34748704.

08 липня 2020 року розгляд справи був відкладений на 05 жовтня 2020 року за клопотанням позивача , в судовому засіданні буди присутні представники відповідачів ОСОБА_1 та Заводського ВДВС, при цьому суд визнав причину його неявки неповажною, оскільки оголошення на сайті суду з таким змістом про закритий режим роботи суду було відсутнє та не розміщувалося.

05 жовтня 2020 року судове засідання було відкладено на 09 листопада 2020 року в зв`язку з перебуванням у відпустці судді ( через очікування результатів тесту на Ковід-19 та подальшому перебуванням судді на лікарняному з 06 жовтня 2020 року). При цьому, як свідчать матеріали справи, позивач на це судове засідання не з`являвся, хоча був повідомлений завчасно належним чином ( зворотнє поштове повідомлення про вручення особисто - а.с. 12 Том 4-й).

Судову повістку на 09.11.2020 року ОСОБА_2 отримав особисто завчасно 29 жовтня 2020 року ( зворотнє поштове повідомлення про вручення особисто а.с. 18 Том 4-й).

В звязку з неявкою позивача судове засідання відкладено на 20 листопада 2020 року.

В звязку з неявкою позивача судове засідання, призначене на 20 листопада 2020 року, відкладено на 12 січня 2021 року..

Судову повістку на 12.01.2021 року ОСОБА_2 отримав особисто завчасно 23 грудня 2020 року ( зворотнє поштове повідомлення про вручення особисто а.с. 27 Том 4-й).

В звязку з неявкою позивача судове засідання, призначене на 12 січня 2021 року, відкладено на 25 січня 2021 року.

Судова повістка була направлена ОСОБА_2 завчасно 18 січня 2021 року, про що свідчить квитанція поштового відправлення ( а.с. 31 Том 4-й).

За час розгляду даної справи заяви про розгляд справи у відсутність позивача чи його представника до суду не надходила.

Доказів поважності причин своєї неявки в судове засідання ОСОБА_2 жодного разу суду не надав і на такі не посилався, на судові засідання, призначені на 09 та 20 листопада 2020 року , 12 січня та 25 січня 2021 року - заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Натомість представник відповідача ОСОБА_1 багаторазово заявляв суду про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та навмисне затягування розгляду справи, тоді як такий тривалий розгляд справи призводить до порушення права власності відповідача . Просив суд про залишення позову без розгляду.

Відомості про розгляд справ ( відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Центрального районного суду м. Миколаєвау відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України».

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Згідно з частинами другою, четвертою, тринадцятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верхового Суду від 21 вересня 2020 року по справі №658/1141/18.

На підставі вищевикладенного, враховуючи, що позивач систематично не з`являється до судового засідання, не повідомляючи суду про поважність причин своєї неявки ( щонайменше останні чотири рази поспіль), враховуючи, що тривалий час перебування справи в суді призводить до існування поза розумними строками правової невизначеності статусу майна, яке наразі перебуває у власності відповідача ОСОБА_1 , представник якого з`являється до судових засідань у кожну визначену судом дату ; що судом вжито усіх заходів , в тому числі задоволені всі клопотання позивача про витребування додаткових доказів, призначення експертизи - після задоволення яких судом позивач фактично і втратив інтерес до розгляду справи судом в по суті у розумні строки ( про що свідчать його послідовні дії з липня 2020 року щодо неявки його та його представника в судові засідання без підтвердження причин неявки) - суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 257,258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Заводського відділу державної виконавчої службим.Миколаєва , міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Приват Банк", ПАТ "Альфа Банк", ПАТ "Універсал Банк", ПАТ "ОТП Банк", третя особа: приватний нотаріус Миколаївського МНО Міхняєва А.А. про визнання прилюдних торгів недійсними – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Центрального районного суду

м. Миколаєва Гуденко О.А.