Ухвала суду № 94406746, 02.11.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/1288/20

н\п 2/490/3941/2020

У Х В А Л А

02 листопада 2020 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Чулуп О.С. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, завданної незаконними рішеннями Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.05.2017 року 30.06.2017 року у цивільній справі № 490/4123/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду справи є дії судді Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В., яка є головою Центрального районного суду м. Миколаєва.

Відповідно до п.5 ч.1ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17.07. 1997р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії" визначив, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості судді то ЄСПЛ у справі "Фей проти Австрії" вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" суб`єктивний критерій - це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об`єктивний критерій - це факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви у безсторонності судді та оцінка того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).

ЄСПЛ нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, "Булут проти Австрії" (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та "Томан проти Швейцарії" (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006р. вказує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

З численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя повинен бути відведений від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи, що предметом розгляду даної справи є дії судді Подзігун Г.В. з якою суддя Чулуп О.С. підтримує професійні відносини, а також з метою забезпечення безстороннього і об`єктивного розгляду вирішення даної справи у суді та з метою запобігання безпідставних звинувачень з боку учасників процесу щодо необ`єктивності та неупередженості в розгляді вказаної справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід та відвести суддю Чулуп О.С. від розгляду даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33,36,40,41 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відвести суддю Чулуп О.С. від розгляду цивільної справи № 490/1288/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.

Справу передати до канцелярії суду для вирішення питання про подальший рух справи в порядку встановленому ст.33 ЦПК України.

Суддя