Рішення № 9440669, 25.01.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2010 р.           Справа № 12/203. За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” м.Чернівці

до відповідача Кіцманської районної державної адміністрації м.Кіцмань

про стягнення 49306,00 грн.

Суддя Бутирський А.А.

Представники:

Від позивача –Бойчук О.В. –представник (довіреність від 05.10.2009 року)

Від відповідача –не з’явився

В засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” м.Чернівці звернулося з позовом до Кіцманської районної державної адміністрації м.Кіцмань про стягнення 49306,00 грн. заборгованості згідно договору від 28.12.2006 року.

У судовому засіданні 11.01.2010 року відповідач пояснював несплату боргу відсутністю фінансування з Державного бюджету України.

25.01.2010 року відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 25.01.2010 р. позивач звернувся до суду із клопотанням, в якому просить залучити до участі у справі в якості співвідповідача Хлівищанську сільську раду Кіцманського району.

У задоволенні поданого клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу (ч. 3 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, позивач у поданому клопотанні не заявляє будь-яких вимог до Хлівищанської сільської ради Кіцманського району, що унеможливлює залучення останньої до участі у справі в якості відповідача.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2006 року між сторонами укладено договір реструктуризації заборгованості (далі - Договір), згідно якого відповідач визнав за собою заборгованість перед позивачем за будівництво газопроводів середнього тиску від с.Малятинці до с.Хлівище та с.Гаврилівці Кіцманського району, яка станом на 27.12.2006 року складає 55175,00 грн.

Згадану заборгованість відповідач зобов’язувався сплатити протягом шести місяців з дня підписання сторонами цього договору. (п. 2 Договору).

Листом від 21.12.2006 року відповідач гарантував сплату заборгованості у 2007 році.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов’язання виконав не у повному обсязі, що призвело до виникнення боргу у сумі 49306,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судовим слуханням встановлено, що у відповідача існує борг у сумі 49306,00 грн., який підлягає стягненню.

Стосовно посилань відповідача на п. 3 Договору, який передбачає погашення заборгованості в момент надходження субвенції з Держбюджету, слід зазначити наступне.

Термін “реструктуризація заборгованості” означає, в даному випадку, розстрочку боргу, при якій платник зобов’язується щомісяця рівними частинами сплачувати борг. Таким чином, визначення моменту сплати боргу за договором реструктуризації заборгованості надходженням субвенції з Держбюджету суперечить самому змісту реструктуризації заборгованості, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати п. 2 Договору.

Крім того, необхідно вказати, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, відповідач не надав доказів того, що у 2006-2009 роках він не отримував субвенції з Держбюджету.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 24, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Хлівищанської сільської ради Кіцманського району відмовити.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Кіцманської районної державної адміністрації, вул. Незалежності, 83, м.Кіцмань на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз”, ідентифікаційний код 03336166, вул. Винниченка, 9-А м.Чернівці - 49306,00 грн. боргу, 494,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя А.А. Бутирський