Вирок № 94404812, 26.01.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 325/1174/20

провадження № 1-кп/325/23/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденка Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Ковальова Д.В.,

прокурора Богуна О.Ю.,

потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Шершньова О.В.,

представника цивільного відповідача – Даргіль С.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080330000265 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Приазовське, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований і проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

18 червня 2019 року приблизно о 10.00 годині, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗАЗ 110307 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, з боку смт. Приазовське в напрямку м. Мелітополь, в Приазовському районі Запорізької області. На шляху прямування на 471 км автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ водій ОСОБА_1 , наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, проявивши крайню неуважність до дорожньої обстановки, допустивши злочинну недбалість, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, маючи технічну можливість уникнути зіткнення, змінив напрямок руху ліворуч,перетнув суцільну осьову лінію дорожньої розмітки 1.1, виконуючи поворот на ґрунтову дорогу, внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклом SUZUKI GSX-R750 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював обгін зустрічною смугою.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 10.1 та розділ 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

«10.1. Перед початком руху, перестоюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.»

«34. Дорожня розмітка:

1. Горизонтальна розмітка:

1.1 (вузька суцільна лінія) – поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей».

Порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, вчинене водієм ОСОБА_1 , знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоциклу ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир його мотоциклу ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, від надання показів відмовився.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується такими дослідженими доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що в червні 2019 року він їхав на автомобілі ВАЗ 2110, віз дитину в лікарню, з смт. Приазовське в напрямку м. Мелітополь. За селищем Приазовське приблизно на відстані 800 метрів, попереду нього на відстані приблизно 70 метрів рухався автомобіль марки «Славута» зі швидкістю приблизно 40-70 км/год, свідок рухався зі швидкістю 80-90 км/год і потроху доганяв «Славуту». Приблизно за 100 метрів позаду нього, мотоцикл почав обгін, і обігнав його, відстань між його автомобілем і «Славутою» попереду була приблизно 70 метрів, але відстань скорочувалась. Мотоцикл почав обгін його автомобіля ще тоді, коли осьова лінія розмітки була переривчастою. Обігнавши його автомобіль, мотоцикл продовжив рух по зустрічній смузі ближче до осьової лінії. В цей момент автомобіль «Славута» плавно почав входити у поворот ліворуч, пересікши суцільну осьову лінію і опинившись на зустрічній смузі руху, при цьому автомобіль не доїхав до місця повороту і відстань до повороту була приблизно 20 метрів, чи був включений показчик повороту автомобіля, свідок не може сказати. В результаті мотоцикл вдарився у задню частину автомобіля «Славута», і його винесло за межі дороги, а «Славуту» викинуло за поворот. Зіткнення відбулось на лівій стороні вже ближче до повороту, і попереду автомобіля свідка, осьова лінія розмітки у місці зіткнення вже була суцільною. Ніяких перешкод попереду для руху автомобіля «Славута» не було. Свідок побачив, як з мотоциклу впала дівчина, зробивши кілька обертів у повітрі, як впав хлопець, він не бачив. Свідок зупинив автомобіль, підбіг до дівчини і хлопця, які впали з мотоциклу, дівчина лежала у шоломі, хлопець по діагоналі впав у кювет, потім також стали підходити інші люди, почали визивати швидку допомогу, після чого свідок поїхав з місця пригоди. Під час досудового розслідування свідок приймав участь у слідчому експерименті у показував на місці події все, як він пам`ятав.

- показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що він керував мотоциклом Suzuki, який позичив у свого знайомого, і рухався на ньому в напрямок м. Мелітополь з смт. Приазовське, пасажиром у мотоциклі була ОСОБА_3 . І він і пасажир були у шоломах. На виїзді з смт. Приазовське він розпочав обгін двох автомобілів, третім автомобілем був автомобіль «Славута», яка рухалась попереду по своїй стороні. Під час виконання ним обгону і руху по зустрічній смузі, автомобіль «Славута» несподівано, без включення лівого показчика повороту, змінив напрямок руху, виїхав вліво через суцільну осьову лінію на зустрічну смугу, по якій вже рухався мотоцикл. Яка була відстань між ним і автомобілем він назвати не може, вважає, що їхав зі швидкістю 80-90 км/год, але він точно не пам`ятає, з якою швидкістю їхав. Він одразу застосував гальмування передніми колесами, але це не дало результату, також зазначив, що намагався зміститись вправо. Чи бачив він дорожні знаки, що попереду є поворот ліворуч, він не пам`ятає. Так само не може вказати відстані від осьової лінії розмітки та кут повороту автомобіля. Цивільний позов підтримує, в результаті ДТП став інвалідом 3-ї групи, пройшов тривале лікування, яке ще не завершилось, зазнав моральної шкоди. Порушення зі свого боку Правил дорожнього руху України не визнає.

- показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка в судовому засіданні пояснила, що разом з ОСОБА_2 вона у якості пасажира їхала на мотоциклі Suzuki в сторону Мелітополя, позаду водія. По дорозі після смт. Приазовське ОСОБА_2 на переривчастій осьовій лінії дорожньої розмітки пішов на обгін кількох автомобілів. Під час обгону коли вони були на зустрічній смузі руху, на відстані приблизно не більше 15 метрів, автомобіль «Славута» почав поворот вліво в бік поля, без включення показчика повороту. При цьому наполягає, що швидкість мотоциклу була 90 км/год, оскільки під час обгону вона подивилась на панель приладів. Потерпілій здалось, що ОСОБА_2 хотів зміститись вправо але не зміг, і вони вдарились у задню частину автомобіля. Місце зіткнення територіально вона вказати не може, і так само під час досудового слідства не могла про це повідомити. Цивільний позов підтримує, матеріальна шкода складається з витрат на лікування, крім того, їй було завдано моральної шкоди. Вона протягом двох місяців лікувалась стаціонарно, не могла нормально рухатись. Вважає, що у ДТП винуватий лише ОСОБА_1 , і тому позов заявила лише до нього.

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 18.06.2019 року внесені відомості про кримінальне правопорушення за фактом дорожньо-транспортної пригоди;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.06.2019 року, відповідно до якого слідчим проведено огляд ділянки автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, 471 км + 150 метрів. На місці події виявлено транспортні засоби: автомобіль ЗАЗ 110307 р.н. НОМЕР_1 та мотоцикл SUXUKI GSX-R750 р.н. НОМЕР_2 . На задньому бампері автомобіля виявлені нашарування зі слідами лакофарбового покриття, кришка багажного відділення зі слідами деформації і нашаруванням лакофарбового покриття, пошкодження на даху в задній частині. На мотоциклі виявлені численні механічні пошкодження, зокрема зруйнована передня фара, щиток приладів, передня облицьовка, ліва рукоятка. На лівому узбіччі виявлено осип уламків деталей мотоциклу довжиною 25 метрів та шириною 3,2 метри, яка починається від крайової лінії розмітки 1.1 та 1,2 метри від початку сліду юзу лівого переднього колеса автомобіля ЗАЗ. Слід юзу виявлено по узбіччі і в кюветі. Також на проїзній частині виявлені подряпини, залишені мотоциклом при падінні після зіткнення. За результатом огляду складено схему місця ДТП, на якій місце зіткнення позначено зі слів ОСОБА_1 , транспортні засоби вилучені. На схемі також зображено, що як місце зіткнення, вказане обвинуваченим, так і осип уламків починаються навпроти суцільної осьової лінії розмітки 1.1.

- згідно з постановою слідчого від 18.06.2019 року, транспортні засоби визнані речовими доказами і приєднані до кримінального провадження;

- висновком експерта № 19-67 від 24.07.2019 року, відповідно до якого на момент експертного дослідження ходова частина, робоча гальмівна система та рульове управління автомобіля ЗАЗ-110307 р.н. НОМЕР_1 знаходиться у працездатному стані;

- висновком експерта № 19-66 від 31.07.2019 року, відповідно до якого на момент експертного дослідження рульове управління (керування) мотоциклу Suzuki GSX-R750 р.н. НОМЕР_2 знаходиться у непрацездатному стані, гальмівна система та ходова частина мотоциклу знаходиться у працездатному стані, відмова у рульовому управлінні виникла в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

- висновком експерта № 19-65 від 01.08.2019 року, згідно з яким визначити кут взаємного розташування транспортних засобів у момент первинного контакту не видається можливим, однак враховуючи локалізацію пошкоджень на обох транспортних засобах можливо зробити висновок про те, що в момент первинного контакту мотоцикл Suzuki GSX-R750 передньою частиною контактував з задньою частиною автомобіля ЗАЗ-110307. За слідовою інформацією, зафіксованою в ході огляду місця події, визначити місце зіткнення у вигляді геометричної точки не надається можливим, однак вірогідніше за все, місце зіткнення автомобіля ЗАЗ-110307 та мотоциклу Suzuki GSX-R750 розташоване в районі лівого краю проїзної частини по ходу руху у бік м. Мелітополь, перед початком осипу деталей та уламків мотоциклу. За слідовою інформацією, зафіксованою в ході огляду місця події, в момент зіткнення автомобіль і мотоцикл знаходились в русі.

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.07.2019 року, згідно з яким слідчий за участю понятих і свідка ОСОБА_4 провів слідчий експеримент на місці події. Під час слідчої дії свідок вказав приблизне місце зіткнення, місце обгону його автомобіля мотоциклом «Suzuki», а також показав, як рухався мотоцикл відносно ширини проїзної частини. Далі свідок показав, з якого місця автомобіль ЗАЗ почав змінювати напрямок руху лівіше, при цьому відстань від передньої частини автомобіля ЗАЗ до місця зіткнення склала 19,3 м. До протоколу складена схема, на якій відображені відомості, повідомлені свідком.

Дані слідчого експерименту суд вважає такими, що узгоджуються із показаннями свідка, під час його допиту в суді.

- висновком експерта № 19-109 від 27.11.2019 року, відповідно до якого в заданій дорожній ситуації, технічна можливість уникнути пригоду з боку водія автомобіля ЗАЗ-110307 р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Водій мотоцикла Suzuki GSX-R750 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути пригоду шляхом застосування своєчасного гальмування при русі з дозволеною швидкістю поза населеними пунктами.

Дії водія автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_1 не відповідають вимогам п. 10.1 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України. Невиконання водієм автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_1 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходиться у причинному зв`язку з пригодою.

Дії водія мотоцикла Suzuki GSX-R750 ОСОБА_2 не відповідають вимогам п.п. 12.6, 12.9, 14.6, 12.3 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України. Невиконання водієм мотоцикла Suzuki GSX-R750 ОСОБА_2 вимог п.п. 12.6, 12.9 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з пригодою.

Небезпечна дорожня ситуація була створена діями водія автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_1 , який почав змінювати рух ліворуч на смугу зустрічного руху, по якій вже рухався мотоцикл, з яким сталося зіткнення на смузі зустрічного руху.

- висновком судово-медичного експерта № 222 від 17.03.2020 року, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлені такі тілесні ушкодження: тяжка черепно-мозкова травма, синці голови, садна у лівій тім`яно-скроневій області, в ділянці обличчя зліва, які в сукупності кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження; садна в ділянці лівого колінного суглобу, в поперековій області зліва, в лівій сідничній області, кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів і могли виникнути в умовах дорожньо-транспортної пригоди.

- висновком судово-медичного експерта № 46 від 10.03.2020 року, згідно з яким у потерпілої ОСОБА_3 виявлені такі тілесні ушкодження: закриті компресійно-осколкові переломи тіл 2-ого і 4-ого поперекових хребців І ступеня з розвитком відносного центрального стенозу хребетного каналу на рівні 4-ого поперекового хребця, закриті косі переломи поперечних відростків 3-ого та 4-ого поперекових хребців справа зі зміщенням відламків, гематома правого поперекового м`язу; закритий лінійний перелом верхньої гілки лівої сідничної кістки з незначним зміщенням відламків, садна, синці сідниць; закритий внутрішньосуглобовий крайовий перелом латеральної щиколотки лівої гомілки без зміщення відламків, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості. Дані ушкодження утворились від дії тупих предметів або при ударах о такі предмети, можливо 18.06.2019 року у пасажира мотоциклу при зіткнення з легковим автомобілем за викладених обставин.

- протоколом додаткового огляду від 05.03.2020 року, відповідно до якого слідчий Попов Д.О. за участю ОСОБА_2 і захисника Шершньова О.В., провів додатковий огляд місця події, під час якого ОСОБА_2 на місці показав, як рухався автомобіль ЗАЗ-110307 відносно проїзної частини, проте не зміг показати місце зіткнення, місце початку ним обгону, а так само з якого місця автомобіль змінив напрямок руху.

- протоколом слідчого експерименту від 05.03.2020 року, відповідно до якого слідчий Попов Д.О. за участю потерпілої ОСОБА_3 , провів слідчий експеримент, під час якого потерпіла на місці події показала, як приблизно рухався мотоцикл відносно ширини проїзної частини, а також відстань між мотоциклом і автомобілем, з якої автомобіль почав змінювати напрямок руху, яка при вимірюванні від передньої частини мотоциклу до задньої частини автомобіля склала 14,6 метрів. Місце зіткнення, місце початку обгону та місце повороту автомобіля потерпіла вказати не змогла.

Відомості даного слідчого експерименту узгоджуються із показаннями потерпілої під час допиту в суді.

- протоколом додаткового огляду від 06.04.2020 року, відповідно до якого слідчий Попов Д.О. на місці події зафіксував, що відстань від початку перехрестя зі сторони смт. Приазовське до кінця осьової лінії дорожньої розмітки 1.1 склала 5,5 метрів. Загальна довжина дорожньої розмітки 1.1 складає 41,5 метрів, довжина дорожньої розмітки 1.6 складає 109 метрів. Відстань від початку перехрестя зі сторони смт. Приазовське до дорожнього знаку 1.23.1 складає 181 метр, видимість перехрестя не обмежена.

- висновком інженерно-транспортної експертизи № 19-92 від 30.04.2020 року, відповідно до якої експертом розглянута дорожня ситуація виходячи із заданих вихідних даних, відомостей протоколу огляду місця події, додаткового огляду, та показань ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Так, виходячи із показань всіх учасників експерт зазначив:

ОСОБА_1 у заданій дорожній ситуації повинен був діяти у відповідності до п. 10.1, 9.2, 9.4, розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з п.п. 12.6, 12.9, 14.6, 12.3 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України.

За показаннями свідка ОСОБА_4 експерт зазначив:

«Технічна можливість уникнути пригоду з боку водія автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_1 залежала від виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля ЗАЗ-110307 ОСОБА_1 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п. 10.1 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України. Невиконання водієм пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з пригодою.

Водій мотоцикла SUZUKI GSX-R750 ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути пригоду шляхом застосування своєчасного гальмування при русі з дозволеною швидкістю поза населеними пунктами. Дії водія мотоцикла SUZUKI GSX-R750 ОСОБА_2 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п.п. 12.6, 12.9, 14.6, 12.3 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України. Невиконання водієм мотоцикла SUZUKI GSX-R750 ОСОБА_2 вимог п. 12.6, 12.9 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з пригодою».

За показаннями ОСОБА_3 експерт не зміг провести повне дослідження, через не інформативність показань, саме виявилось неможливим встановити технічну можливість уникнути зіткнення щодо обох водіїв. Також зазначено, що та обставина, що ОСОБА_2 здійснював рух поза населеними пунктами зі швидкістю 90 км/год свідчить, що його дії не відповідають п.п. 12.6, 12.9 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_1 не відповідають пункту 10.1, розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України. Визначити наявність з технічної точки зору причинного зв`язку між діями водіїв і пригодою за показаннями ОСОБА_3 неможливо.

За показаннями ОСОБА_2 експерт не зміг провести повне дослідження, через не інформативність показань, а саме виявилось неможливим встановити технічну можливість уникнути зіткнення щодо обох водіїв. Визначено невідповідність дій водія ОСОБА_2 п. 14.6 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України, а також невідповідність дій водія ОСОБА_1 пункту 10.1 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1). Визначити наявність з технічної точки зору причинного зв`язку між діями водіїв і пригодою за показаннями ОСОБА_2 неможливо.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, які в сукупності узгоджуються між собою, суд приходить до переконання, що вони є достовірними і свідчать про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_1 , змінюючи напрямок руху вліво, виїхав на зустрічну смугу руху всупереч суцільній осьовій лінії розмітки, яку перетинати заборонено, і при здійсненні такого маневру створив небезпечну ситуацію для мотоциклу, який вже рухався по зустрічній смузі, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить небезпеки або перешкод для інших учасників руху. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги правил дорожнього руху, що знаходиться у причинному зв`язку з пригодою.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що оскільки у потерпілого ОСОБА_2 була технічна можливість уникнути зіткнення, а стосовно обвинуваченого експертом такого висновку однозначно не зроблено, то обвинувачений підлягає виправданню, з таких підстав.

Так, висновками експертів № 19-109 від 27.11.2019 року та № 19-92 від 30.04.2020 року однозначно встановлено порушення обвинуваченим пункту 10.1 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), а порушення п. 10.1 ПДР знаходиться у причинному зв`язку з пригодою. При цьому експертом вказано, що технічна можливість для ОСОБА_1 уникнути зіткнення залежить від виконання ним пункту 10.1 ПДР. Такі висновки експерта під час судового розгляду не спростовані.

Тобто, ОСОБА_1 мав би технічну можливість уникнути зіткнення, якби виїжджаючи всупереч осьовій суцільній лінії розмітки на зустрічну смугу руху виконав вимоги пункту 10.1 правил дорожнього руху, а саме був уважним і переконався в безпеці такого маневру.

Як встановлено з показань свідка і потерпілих, під час виконання маневру ОСОБА_1 , по зустрічній смузі вже рухався мотоцикл, і обвинувачений мав можливість його виявити, але не зробив цього.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до висновку експерта № 19-109 від 27.11.2019 року, небезпечна ситуація була створена саме ОСОБА_1 , який почав змінювати рух ліворуч на зустрічну смугу руху, по якій вже рухався мотоцикл.

Таким чином, посилання сторони захисту на можливість уникнення пригоди з боку потерпілого у даній ситуації не спростовують винуватість обвинуваченого, яка полягає у порушенні ним правил дорожнього руху, спричиненні небезпечної ситуації, знаходження його дій у причинному зв`язку з пригодою та наявності у нього можливості уникнути зіткнення за умови дотримання правил дорожнього руху.

Також, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо застосовності позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 року у справі № 585/8/16-к з огляду на таке.

У справі, яку розглядав Верховний Суд зроблено висновок, що виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. За обставинами тієї справи, водій не дотримався пункту 10.1 Правил дорожнього руху при повороті ліворуч на перехресті, при цьому він здійснював дозволений маневр.

Проте, обставини цієї справи відрізняються від ситуації, наведеній у постанові Верховного Суду. Так, суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_1 не виконував поворот ліворуч на перехресті, як це дозволено правилами дорожнього руху, а повернув вліво перетнувши заборонену суцільну осьову лінію розмітки, не доїхавши до перехрестя, на якому він мав би право здійснювати поворот ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху і тим самим створив перешкоди і небезпеку іншому учаснику руху.

Порушивши вимоги розділу 34 (дорожня розмітка 1.1), виїхавши на зустрічну смугу руху ОСОБА_1 повинен був розуміти, що в такій ситуації йому не надано переваги в русі, і здійснивши заборонений маневр він не мав права розраховувати на уникнення небезпеки за рахунок дотримання іншими учасниками правил дорожнього руху, а перш за все мав переконатись у безпеці свого маневру. Тому, суд не приймає посилання захисту на наведену правову позицію.

Діяння обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило одному потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, а іншій потерпілій - тілесні ушкодження середньої тяжкості.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступень тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, судом не встановлені.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд приймає до уваги, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.

Керуючись статтями 65-67 КК України, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_1 основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 2 ст. 286 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням того, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, відсутності негативної інформації про його особу та позиції потерпілих, які погодились із позицією прокурора про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без відбування ним покарання, а тому до призначеного судом покарання слід застосувати ст.ст. 75, 76 КК України, звільнивши обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на певний строк.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання суд приймає до уваги, що у даному кримінальному провадженні відсутні обтяжуючі обставини, негативної інформації про репутацію обвинуваченого, як про водія транспортного засобу, не надано, тому суд вважає можливим не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Також, у даному кримінальному провадженні заявлені такі цивільні позови:

- потерпілим ОСОБА_2 до цивільного відповідача ПрАТ «СК «Оранта-Січ» про стягнення суми матеріальної шкоди в розмірі 61079,99 грн. та моральної шкоди 138920,01 грн., та до ОСОБА_5 про стягнення суми моральної шкоди 361079,99 грн.;

- потерпілою ОСОБА_3 до цивільного відповідача ПрАТ «СК «Оранта-Січ» про стягнення суми матеріальної шкоди в розмірі 9545,42 грн. та моральної шкоди 190 000,00 грн., та до ОСОБА_5 про стягнення суми моральної шкоди 60 000,00 грн.

В судовому засіданні представник цивільного відповідача і обвинувачений цивільні позови не визнали.

Цивільні позови в частині моральної шкоди обґрунтовані отриманням тілесних ушкоджень в результаті ДТП, дискомфортом і зміною звичного способу життя, необхідністю додаткового витрачання коштів, наслідками травм, які відчуваються і на даний час. В частині матеріальної шкоди позови обґрунтовані витратами на лікування.

Відповідно до статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1, 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Судом встановлено, що згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 5322322, цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу ЗАЗ-110307 д.н. НОМЕР_1 застрахована ПрАТ «СК «Оранта-Січ».

Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, спричинену забезпеченим автомобілем, належним відповідачем в частині відшкодування матеріальної шкоди правильно визначено страхову компанію.

Також, враховуючи, що за обставинами справи завдання шкоди стало наслідком взаємодії джерел підвищеної небезпеки, застосуванню підлягають положення статті 1188 ЦК України, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 2 ст. 1188 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Статтею 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів . Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

На підтвердження суми витрат на лікування потерпілими були надані касові і товарні чеки, виписки з історії хвороби.

Проте, з наданих розрахункових документів неможливо однозначно встановити, що перелічені у них медикаменти та витрати на обстеження пов`язані саме з подією кримінального правопорушення, і призначались лікарем саме у придбаному обсязі. Так, наказом МОЗ № 435 від 29.05.2013 року затверджено форму первинної облікової документації, і зокрема, форму листка лікарських призначень, який є основним обліковим документом, що призначається для реєстрації режиму перебування хворого в стаціонарі, призначеного йому дієтичного харчування, методів обстеження, медикаментозного лікування, фізіотерапевтичних та психотерапевтичних процедур.

Проте, жодних належних і достовірних доказів на підтвердження обсягу і кількості призначених в установленому порядку медичних препаратів, потерпілими не надано.

Оскільки доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, позовні вимоги в частині матеріальної шкоди суд вважає недоведеними.

В частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить із того, що розмір заявленого позивачами відшкодування значно перевищує ліміт страхової виплати, передбачений статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і тому наявні підстави для відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що потерпілі постраждали внаслідок ДТП, тривалий час перебували на лікуванні і реабілітації, зокрема потерпілий ОСОБА_2 отримав третю групу інвалідності, і все це безумовно завдало їм моральної шкоди.

Визначаючись із розміром відшкодування стосовно потерпілого ОСОБА_2 , суд враховує, що у матеріалах справи наявні висновки експертів про порушення потерпілим ОСОБА_2 правил дорожнього руху, що також знаходиться у причинному зв`язку з пригодою. Проте, в рамках даного кримінального провадження, суд позбавлений можливості встановити і врахувати вину потерпілого, оскільки це потребує змагального процесу із наданням потерпілому можливості захищатись від звинувачень, що виходить за межі завдань кримінального судочинства. Водночас, на даний час суду не надано будь-якого судового рішення, яким в установленому порядку була би встановлена винуватість потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді.

Відповідно до наданої захисником відповіді на адвокатський запит відділення поліції № 2 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області від 20.01.2021 року, ще одне кримінальне провадження № 12020080330000205 за фактом цього ж ДТП ще розслідується поліцією.

Незважаючи на неможливість встановити вину потерпілого ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні, суд вважає можливим з метою справедливого визначення розміру моральної шкоди, врахувати поведінку потерпілого під час дорожньо-транспортної пригоди, що було встановлено дослідженими судом доказами.

Враховуючи, що поведінка потерпілого ОСОБА_2 в дорожній ситуації не була безпечною і вочевидь сприяла вчиненню дорожньо-транспортної пригоди, на користь потерпілого ОСОБА_2 слід присудити моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Визначаючись із розміром відшкодування стосовно потерпілої ОСОБА_3 , суд враховує положення частини 2 ст. 1188 ЦК України, відповідно до яких особи, які спільно завдали шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам, відшкодовують таку шкоду незалежно від їх вини. Оскільки за обставинами даного кримінального провадження потерпілій ОСОБА_3 завдана шкода внаслідок взаємодії двох транспортних засобів, то і обвинувачений ОСОБА_1 і потерпілий ОСОБА_2 зобов`язані відшкодувати потерпілій шкоду в рівних частинах, і при цьому наявність вини не вимагається.

Тому, з урахуванням наявності двох осіб, відповідальних перед потерпілою ОСОБА_3 за завдану шкоду, суд присуджує потерпілій до стягнення з ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судових експертиз в загальному розмірі 10741 грн. 08 коп. (2512,16 + 2512,16 + 2512,16 + 1570,10 + 1634,50) слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт з автомобілів ЗАЗ-110307 д.н. НОМЕР_1 та мотоциклу SUZUKI GSX-R750 д.н. НОМЕР_2 , накладений ухвалами слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 21.06.2019 року підлягає скасуванню, з поверненням власникам.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався і клопотань про його обрання до суду не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд –

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком три роки.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, а саме, якщо він протягом іспитового строку — два роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у загальному розмірі 10741 (десять тисяч сімсот сорок одна) грн. 08 коп. за реквізитами: рахунок 31112115008009, одержувач УК у Шевч. р-ні м. Запоріжжя, код банку 899998, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: Казначейство України (ЕАП).

Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Скасувати арешт з мотоцикла SUZUKI GSX-R750 д.н. НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 21.06.2019 року, і який знаходиться на зберігання у Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (квитанція № 000279), та повернути його власнику – ОСОБА_6 .

Скасувати арешт з автомобіля ЗАЗ-110307 д.н. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 21.06.2019 року, і який знаходиться на зберігання у Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області (квитанція № 000279), та повернути його власнику – ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілим.

Суддя Є.В. Діденко