Ухвала суду № 94403850, 25.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/762/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви адвоката заявника ОСОБА_1 , адвоката Навроцького Володимира Вячеславовича, заінтересована особа Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про встановлення юридичного факту народження, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Навроцького Володимир Вячеславович, який представляє ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення юридичного факту народження, заінтересована особа Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 318 ЦПК України.

Відповідно до змісту заяви, ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в Ужгородському міському пологовому будинку, її мати, ОСОБА_2 залишила її та місцезнаходження останньої заявниці не відомо. Народження ОСОБА_2 , не було зареєстровано, а тому у неї немає ні свідоцтва про народження, ні паспорту.

До суду із даною заявою вона звернулася з метою встановлення юридичного факту про те, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ужгород Закарпатської області, а її батьками є ОСОБА_2 та громадянин України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому неможливість одержання або відновлення документів, що посвідчують факт її народження, тим, що вона не може використати медичне свідоцтво про народження№3364 від 14.11.2017 та зареєструвати факт свого народження, оскільки для реєстрації вона має пред`явити паспорт для отримання якого в ДМС вона має надати свідоцтво про народження. Тому за її твердженням, єдиним способом встановити юридичний факт народження вона може тільки через звернення до суду.

Вивчивши матеріали заяви, суд вважає необхідним заяву залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1-2 ст. 293 ЦПК України - окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Відповідно до положень ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок утворення медичної консультаційної комісії та положення про неї затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання особи, якій відмовлено в державній реєстрації актів цивільного стану у зв`язку з наявністю однієї з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі.

Водночас, на підтвердження підстав звернення до суду з даною заявою, представником заявника не надано суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану про неможливість проведення реєстрації народження заявниці, як того вимагає Закон «Про реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року № 2398-VІ. Статтею 21 зазначеного Закону визначено підстави відмови в державній реєстрації актів цивільного стану. Орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання особи, якій відмовлено в державній реєстрації актів цивільного стану у зв`язку з наявністю однієї з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі.

Згідно розяснень, що містяться в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 119 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.258 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.121 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Так, звертаючись до суду із даною заявою, ОСОБА_1 , не надала суду підтвердження того, що вона зверталася із заявою до відповідного органу, для реєстрації свого народження, та що їй в цьому було відмовлено.

До матеріалів заяви надано лист щодо надання інформації Ужгородського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про встановлення юридичного факту народження від 15.01.2021 №21/21.15-26, адресований адвокату Навроцькому В.В. Зі змісту якого вбачається, що на заяву про видачу свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз`яснено правовий порядок реєстрації факту народження особи. Окрім того вказано, що реєстрація народження ОСОБА_1 буде здійснюватись виключно на підставах та в порядку, встановлених чинним законодавством України.

При цьому заявнику було роз`яснено про можливість звернення до Ужгородського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) представником ОСОБА_1 - адвокатом Навроцьким В.В., для проведення державної реєстрації народження ОСОБА_1 .

Слід констатувати, що відомості про таке звернення, до суду не надано, не надано і підтвердження саме відмови відповідного органу у державній реєстрації народження ОСОБА_1 .

Наявність письмової відмови у відповідь на звернення особи щодо державної реєстрації народження особи передбачено і п. 2 розділу IV ПРАВИЛАМИ державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказ Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, що передбачає: Письмову відмову в проведенні державної реєстрації акту цивільного стану або висновок про надання дозволу на зміну імені чи про відмову у зміні імені відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає заявнику не пізніше наступного робочого дня після її (його) повернення центром надання адміністративних послуг.

Отже заявницею не наведено і не надано доказів на підтвердження того, що нею вичерпано усі можливі форми позасудового вирішення даного питання та є необхідність звернення до суду для встановлення юридичного факту.

Згідно п.3.4. Правил внесення змін до актів цивільного стану, їх поновлення та анулювання від 12.01.2011 року № 96/5, відсутність актового запису цивільного стану підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану за формою, наведеною у додатку 24 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382 (зі змінами).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 128 СК України, визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Виходячи з аналізу вказаних норм встановленню заявником факту народження дитини передує визнання батьківства, яке за відсутності спільної заяви батьків або заяви батька може бути визнане за рішенням суду. Спір про встановлення батьківства розглядається судом в порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" у разі досягнення дитиною шістнадцяти років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред`явленням паспорта громадянина України.

Згідно з Порядком оформлення та видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за № 1089/21401, для оформлення паспорта особа подає, в тому числі, свідоцтво про народження.

Заявник в заяві зазначає, що встановлення факту народження не має можливості оскільки не оформлено паспорта громадянина України, однак відмову територіального підрозділу Державної міграційної служби України у видачі паспорта громадянина України до заяви не додано.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджений постановою КМУ від 25.03.2015 №302, за п.43 якого у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, необхідних документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи. Доказів звернення ОСОБА_1 до територіального органу ДМС задля проведення процедури встановлення особи до заяви не надано.

При цьому, як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, за участю заявників і заінтересованих осіб.

В той же час, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту народження дитини, заявником не зазначено в заяві в якості заінтересованої особи матір дитини, адресу її місця проживання та повні відомості, адже встановлення факту народження дитини прямо стосується прав та інтересів батьків дитини, а тому без батьків дитини неможливо вирішувати подану заяву.

Велика Палата ВС також звертала увагу на те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова від 10.04.2019 у справі № 320/948/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Проте, представником заявника не надано жодних відомостей місця проживання заявника за адресою вказаною в заяві а саме АДРЕСА_1 . Таким чином, відсутність вказаних даних унеможливлює зробити висновок про підсудність даної заяви Ужгородському міськрайонному суду.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, а тому вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 175, 318 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 185, 260,318 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , адвоката Навроцького Володимира Вячеславовича , заінтересована особа Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про встановлення юридичного факту народження, - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, а саме протягом п`яти днів, з моменту отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош