Ухвала суду № 94403574, 22.01.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/73/21 Провадження № 1-кс/304/19/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2021 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., з участю секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю., в. о. начальника Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури Химинця О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Цебрика Л.В., слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Скрипа Р.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні його клопотання, погоджене прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за №12021071130000010 від 20 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , з повною професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, учасника АТО, українця, громадянина України, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,

В С Т А Н О В И В :

слідчий СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Скрип Р.Ю. звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за №12021071130000010 від 20 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Клопотання мотивує тим, що 20 січня 2021 року близько 08.54 год ОСОБА_1 перебуваючи в с. Т.Ремета по вулиці Радванка Перечинського району, побачивши автомобіль марки «ВАЗ 2101», р/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , який було припарковано на вулиці біля вказаного будинку з увімкненим двигуном, сів за кермо вказаного автомобіля та поїхав у напрямку села Раково Перечинського району, де на відстані близько 2 км залишив транспортний засіб на проїзній частині дороги; з місця події вилучено транспортний засіб, сліди бурого кольору, схожі на кров та три змиви, виявлені у салоні автомобіля; проводяться подальші слідчі дії. Того ж дня дану подію було внесено до ЄРДР за № 12021071130000010 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 289 КК України. У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється громадянин України ОСОБА_1 , якого 20 січня 2021 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України. Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадження доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 20 січня 2021 року, протоколами допиту потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Так у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи, яке покарання йому загрожує в разі доведення його вини, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджаючи встановленню істини у справі. Слідчий зазначає, що оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та з метою виконання покладених на підозрюваного обов`язків, перешкоджання вчиненню ним нових правопорушень, у зв`язку з чим особисте зобов`язання, особиста порука чи застава будуть недостатньо ефективними, що відповідно дає підстави для обрання ОСОБА_1 такого запобіжного заходу як домашній арешт. На підставі наведеного слідчий просить задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят діб, поклавши на підозрюваного обов`язки прибувати до нього, прокурора або суду за першою вимогою та цілодобово не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.

У судовому засіданні прокурор Химинець О.О. та слідчий Скрип Р.Ю. подане клопотання підтримали повністю та просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні неодноразово змінював свою позицію та в той же час, не заперечуючи обставини, викладені у матеріалах клопотання, проти застосування відносно нього будь якого запобіжного заходу заперечив. На свій захист зазначив, що має намір працевлаштуватися та був учасником антитерористичної операції.

У свою чергу захисник підозрюваного – адвокат Цебрик Л.В. проти клопотання заперечував у повному обсязі, просив врахувати, що його підзахисний проїхав на автомобілі лише декілька хвилин, оскільки хотів зігрітися, і лише з цих підстав сів у чужий автомобіль, тобто діяв у стані крайньої необхідності. Зазначив, що ОСОБА_1 є учасником АТО, до будь якого виду юридичної відповідальності не притягався, сприяє досудовому розслідуванню, впливати ні на свідків, ні на експерта не буде, а відтак жодних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не має, крім того санкція частини статті кримінального закону, за порушення якої підозрюється його підзахисний, не є тяжкою, містить навіть такий вид покарання як штраф, а не лише позбавлення волі, що повинно враховуватися при застосуванні запобіжного заходу.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходить до такого висновку.

Згідно статті 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, які унеможливлять виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Положеннями статті 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, стан здоров`я підозрюваного, його репутацію та інші обставини.

У відповідності до ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період часу. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні на підставі матеріалів клопотання встановлено, що 20 січня 2021 року о 08.55 год надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що заявник ОСОБА_2 повідомив, що в АДРЕСА_2 , під час того, коли він перебував на подвір`ї свого домогосподарства, сіла до його транспортного засобу марки «ВАЗ 2101», р/н НОМЕР_2 , що знаходився на обочині проїжджої частини дороги біля будинку з увімкненим двигуном, та поїхала у напрямку села Раково Перечинського району. На місце події залучено кінолога, проводиться додаткова перевірка (а. с. 6-7, 9, 35-36).

Також із даних матеріалів видно, що за вказаним фактом того ж дня було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071130000010 від 20 січня 2021 року (а. с. 4-5).

Про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, 20 січня 2021 року було повідомлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 37-39).

Встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке, у разі визнання його винним, може понести покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, про що свідчать зібрані органом досудового розслідування та надані слідчому судді докази, а саме письмова заява ОСОБА_2 від 20 січня 2021 року, протоколи огляду місця події та акт про застосування службового собаки від 20 січня 2021 року, протоколи допиту потерпілого ОСОБА_2 від 20 січня 2021 року та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 20 січня 2021 року; письмові пояснення самого підозрюваного ОСОБА_1 від 20 січня 2021 року, а також протокол медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння від 20 січня 2021 року.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, за яке може бути призначене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, що може стимулювати підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, такий може перешкоджати встановленню істини по справі, зокрема впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування та продовжити злочинну діяльність, оскільки ОСОБА_1 , будучи особою молодого віку, ніде не працевлаштований, не навчається, вищу освіту не здобуває, власної родини не створив, а проживає лише з матір`ю у місті Ужгороді, батько проживає окремо у селі Раково Перечинського району, родина батьків є розділена, що у сукупності свідчить про його слабкі соціальні зв`язки.

Крім цього у підтвердження наявності вказаних ризиків, слідчий суддя також приймає до уваги неадекватну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 у день події, що скоріш за все була спровокована станом сп`яніння, внаслідок вживання наркотичних речовин (стимуляторів), що підтверджено протоколом медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння № 1215/75 від 20 січня 2021 року (а. с. 32, зворот), письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 (а. с. 33-34), потерпілого ОСОБА_2 (а. с. 20-22), а також показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а. с. 26-28, 29-31), останній з яких зазначав, що виявив підозрюваного у себе у підвалі біля обігріваючого пристрою у одній лише спідній білизні, які узгоджуються між собою, перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку та не є взаємосуперечливими.

Також як зазначав у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 , що містяться у матеріалах клопотання, зранку 20 січня 2021 року він їхав на автобусі із села Раково Перечинського району до міста Ужгорода, де між ним та невідомою йому особою виникла штовханина, згодом він вийшов по дорозі у селі Т.Ремета Перечинського району, де пішов змити кров, яку виявив на своїй руці, впав у річку та промок, викинув одяг, а також взуття, не зміг зорієнтуватися, де знаходиться, зайшов до невідомого йому домогосподарства, де намагався зігрітися, після чого, побачивши автомобіль, сів у такий та поїхав. Всі наведені обставини мали місце у денну пору доби, що аж ніяк не вплинуло на підозрюваного та не було стримуючим фактором, та у свою чергу дає можливість слідчому судді зробити висновок про наявність ризиків можливості вчинення ним іншого кримінального правопорушення у будь який час доби.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у пп. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи в сукупності усі обставини, застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту узгоджується і відповідає вимогам вищевказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ, та є достатнім і дієвим механізмом контролю поведінки підозрюваного під час здійснення досудового розслідування і відповідає завданням кримінального провадження.

Всі доводи захисника про те, що слідчим не обґрунтовано ризиків застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та посилання на фактичні обставини і особу підозрюваного ОСОБА_1 не ґрунтуються на матеріалах клопотання.

Адвокатом Цебриком Л.В. не наведено слідчому судді переконливих сумнівів у обґрунтованості підозри ОСОБА_1 , як того вимагають положення ч. 5 ст. 132 КПК, згідно яких кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, до того ж до тієї міри, про яку просить захисник – незастосування відносно підозрюваного жодного запобіжного заходу, оскільки такий лише діяв в межах крайньої необхідності. Вказана позиція захисника лише носить характер способу захисту, так само як і його посилання на те, що санкція частини статті кримінального закону, за порушення якої підозрюється ОСОБА_1 , містить такий вид покарання як штраф, що не відповідає положенням ч. 1 ст. 289 КК України.

Також при розгляді даного клопотання слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що висновок про обґрунтованість підозри аж ніяк не констатує наявність у діях ОСОБА_1 вини у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акту, а відтак підозра, повідомлена ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12021071130000010 обґрунтована, а доводи сторони захисту про її необґрунтованість не знайшли свого підтвердження.

За викладених обставин, у їх сукупності і з урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки, а також роз`яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, в якому під арештом він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. 177, 186, 193, 194, 196, 198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Скрипа Р.Ю., погоджене прокурором Бернаром В.В. на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021071130000010 від 20 січня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 23 березня 2021 року такі обов`язки:

- прибувати до слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Скрипа Р.Ю., прокурора та слідчого судді на першу їхню вимогу;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого чи прокурора.

Дата закінчення дії ухвали – 23 березня 2021 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 КПК України направити для виконання до Ужгородського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Закарпатській області.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Ганько І. І.