Рішення № 94403489, 25.01.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7716/20

2/303/433/21

Номер рядка статистичного звіту -26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансової компанії «Аланд», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису від 15.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрованого в реєстрі за № 24262, таким, що не підлягає виконанню та про стягнення з ТОВ «Фінансової компанії «Аланд» на її користь безпідставно отриманих коштів в розмірі 904,70 гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. відкрито виконавче провадження № 62791302 з примусового виконання виконавчого напису № 24262, виданого 15.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною. Оскаржуваний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору №001-06002-260514 від 26.05.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», право вимоги якого перейшло до ТОВ «Фінансової компанії «Аланд».

Даний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, такий був вчинений з порушення однієї з головних умов - звернення до нотаріуса в межах відповідного строку з моменту виникнення права вимоги, в даному випадку в межах трирічного строку. 26.05.2014 року між нею та ПАТ «Дельта Банк» укладено кредитний договір з кінцевим терміном повернення коштів до 26.07.2017 року. Відповідно до розрахунку заборгованості останній платіж нею було вчинено 20.01.2015 року, а відтак з дня виникнення права вимоги минуло більше як три роки.

Також, посилається, що виконавчий напис вчиняється у разі наявності безспірної заборгованості боржника перед стягувачем, підтвердженої належними документами. Зазначає, що вона не отримувала письмової вимоги про усунення порушень зобов`язань, що мала передувати вчиненню виконавчого напису. Це також свідчить про незаконність дій нотаріуса при вчиненні згаданого виконавчого напису. А тому просить суд визнати виконавчий напис від 15.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрованого в реєстрі за № 24262 таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ТОВ «Фінансової компанії «Аланд» на її користь безпідставно отримані кошти в розмірі 904,70 гривень.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 21.12.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Учасники справи, заперечень щодо можливості судового розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не висловили, тому з урахуванням положень частини п`ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 001-06002-260514 від 26.05.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», останній було надано кредит в розмірі 15 612,00 грн. строком на 37 місяці (а.с.23).

Як вбачається з виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною та зареєстрованого в реєстрі за № 24262, з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість на користь ТОВ «Фінансової компанії «Аланд» по договору кредиту № 001-06002-260514 від 26.05.2014 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 в загальному розмірі 19 262,37 грн., що складається з: 10768,38 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 8493,99 грн. - прострочена заборгованість за процентами. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.03.2020 року по 25.05.2020 року ( а.с. 26).

Вказаний виконавчий напис за заявою ТОВ «Фінансової компанії «Аланд» було пред`явлено до виконання, у зв`язку з чим приватним виконавцем виконавчого округу Хара Н.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62791302 від 11.08.2020 року (а.с.21).

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

З`ясовуючи питання щодо дня виникнення ТОВ «Фінансової компанії «Аланд», права вимоги за порушення позивачем зобов`язань за кредитним договором № 001-06002-260514 від 26.05.2014 року, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до частини другої статті 509, пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з підстав, викладених у договорах та інших правочинах.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 001-06002-260514 від 26.05.2014 року укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 , останній було надано кредит в розмірі 15 612,00 грн. строком на 37 місяці ( а.с. 23).

Відповідно до п.2.3 договору кредиту, такий наданий на 37 місяці ( а.с. 23), з пояснень позивача та з урахуванням суми заборгованості вбачається, що останній платіж по кредиту позивачем було здійснено 20.01.2015 року ( а.с.24).

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поняття строку та терміну визначені статтею 251 ЦК України.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

У відповідності до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ч.1 ст.253 ЦК України).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником щомісячно, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний, зокрема, здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, та відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Таким чином, з дня виникнення права вимоги пройшло більше як три роки, оскільки останній платіж позивачем було здійснено в 20.01.2015 року.

За змістом статті 9 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Крім того, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус також при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 (справа № К/800/7651/17), Постанову КМ України від 26.11.2014 № 662 визнано незаконною та нечинною в частині пункту 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме, щодо доповнення переліку розділом 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Крім того, відповідно до довідки про розмір пенсії та здійснення відрахувань з ОСОБА_1 за постановою від 18.08.2020 року ВП 62791302, виданої за виконавчим написом № 242262 від 15.07.2020 року за період за жовтень 2020 року по листопад 2020 року з ОСОБА_1 стягнуто 904,70 грн. ( а.с 27).

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити, визнати виконавчий напис від 15.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 24262 таким, що не підлягає виконанню та стягнути з ТОВ «Фінансової компанії «Аланд» безпідставно отримані кошти в розмірі 904,70 гривень.

Згідно статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»,суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансової компанії «Аланд», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Визнати виконавчий напис від 15.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 24262 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Фінансової компанії «Аланд» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти в розмірі 904,70 гривень (дев`ятсот чотири гривні сімдесят копійок).

Стягнути з ТОВ «Фінансової компанії «Аланд» на користь ОСОБА_1 1680,00 гривень ( одна тисяча шістсот вісімдесят гривень) судового збору.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 грудня 2020 року, продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набранням рішенням суду законної сили, або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», 01033, м.Київ, вул.Саксаганського, 14, код ЄДРПОУ 42642578.

Треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, 01032, м.Київ, вул. Тарасівська, 18/12.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Лукеча Олександр Васильович, 88000, м.Ужгород, пл.. Кирила і Мефодія, буд. 1, офіс,58.

Рішення суду виготовлено 25.01.2021 року.

Головуюча О.В.Гутій