Ухвала суду № 94403202, 28.12.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/3324/2020

Справа № 243/11502/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про суму спадщини у вигляді недоотриманої пенсії за життя, -

ВСТАНОВИЛА:

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання недоотриманої пенсії спадковим майном та стягнення недоотриманої пенсії.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Дослідивши позовну заяву та додані матеріали, суд приходить до висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Так, за правилами частини 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення позивачку від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, до позовної заяви додано клопотання представника позивачки ОСОБА_2 про звільнення його довірительки від сплати судового збору, обгрунтоване тим, що у позивачки немає джерел для існування та відповідно до відомостей Бахмутської ОДПІ ГУ ДПІ України в Донецькій області від 15 грудня в період з першого кварталу 2018 року по третій квартал 2020 року позивачка немає ніяких доходів та те що позивачка звертається до суду щодо захисту порушеного відповідачем її права на отримання спадщини в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно із статтею 8 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За роз`ясненнями, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно до норм ЦПК, то наслідки, передбачені ЦПК, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.

Згідно із п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та норм ЦПК підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як видно із клопотання про звільнення від сплати судового збору та доданих матеріалів, позивачка зазначає лише, що на даний час вона перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Разом з цим, позивачкою не надано належних доказів, які б свідчили про неможливість оплати нею судового збору у визначеному законом розмірі на даний час.

Представником позивачки ОСОБА_2 до клопотання про звільнення від сплати судового збору було додано довідку №3062/10/-05-02 від 15 грудня 2020 року, видану Бахмутською ОДПІ ГУ ДПІ України в Донецькій області, про те, що у ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2018 року по 3 квартал 2020 року інформація про доходи відсутня.

Проте вказаний документ сам по собі не є таким, що підтверджує об`єктивно майновий стан позивачки та не доказує однозначно, що її майновий стан на даний час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Будь-яких інших документів, що підтверджують зазначені обставин, а саме, що позивачка ніде не працює, довідки про склад сім`ї, відомості про кошти на рахунках в банку, тощо, представником позивача не надано. Необхідно відзначити, що особи, які шукають роботу зобов`язані стати на облік уповноваженого державного органу.

За таких обставин, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивачки ОСОБА_1 , а тому не вбачає підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках. При цьому, суд бере до уваги, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи вищевикладене, доводи представника позивачки ОСОБА_2 на підтвердження вказаної обставини, а саме того, що позивачка перебуває в такому скрутному матеріальному становищі, за якого вона не має можливості сплатити судовий збір суду не надано та не можуть бути підставою для звільнення позивачки від сплати судового збору, оскільки справляння судового збору переслідує законну мету.

У зв`язку із наведеним, розглянувши подані суду матеріали, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивачки про звільнення від сплати судового збору.

У зв`язку із наведеним, суд вважає за необхідне роз`яснити в цій ухвалі, що позивач не позбавлений права звернення до суду із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, зменшення його розміру, або відстрочення сплати судового збору, з підстав наведених у ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», подавши на підтвердження зазначених обставин відповідні докази.

Враховуючи ту обставину, що судом не знайдено підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору або відстрочення позивачці сплати судового збору, даний позов слід залишити без руху.

Суд зазначає, що відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».

За змістом частини 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на час звернення позивача до суду), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п. 2 п. 1 ч. 2 вказаної статті, за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2020 року становить 2102 грн. 00 коп..

З огляду на викладене, враховуючи ту обставину, що судом не знайдено підстав для звільнення від сплати судового збору, дану позовну заяву слід залишити без руху із наданням позивачу строку для подання до суду квитанції про сплату судового збору розмір якого становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за звернення до суду із даним позовом позивачем має бути сплачений судовий збір в розмірі – 840 грн. 80 коп..

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху, із наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Згідно із частиною 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. ст. 175 - 177 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про суму спадщини у вигляді недоотриманої пенсії за життя – залишити без руху та надати позивачці строк в 10 (десять) днів з дня вручення їй копії цієї ухвали для надання суду:

- документів, що підтверджують сплату судового збору в сумі – 840 грн. 80 коп., якщо документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону відсутні.

Кошти в оплату судового збору мають бути перераховані на рахунок отримувача UA698999980313121206000005075, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - Слов`янське УК/м. Слов`янськ/22030101, код ЄДРПОУ - 37803368, МФО – 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101.

У випадку невиконання вказаних вимог у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачці.

Роз`яснити в цій ухвалі, що в разі перебування позивача у скрутному матеріальному положенні, він має право подати відповідне клопотання про відстрочення, розстрочення, або звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», про що надати відповідні докази.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 04 січня 2021 року

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду О. В. Ільяшевич