Ухвала суду № 94403109, 20.01.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №263/5527/20

Провадження№ 1-кп/266/218/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Маріуполь

Колегія суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Д`яченко Д.О., суддів - Пантелєєва Д.Г., Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання – Сологуб Т.В., прокурора Альоши А.В., захисників Войцеховського В.В., Доброхотової А.А., Константинової О.М., Нетреби В.С, під час проведення судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050000000371 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоазовськ Донецької області, громадянина України, не одруженого, не судимого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.317, ч.3 ст. 311, ч.1 ст.306, ч.3 ст.369 КК України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новоазовськ, Донецької області, громадянина України, не одруженого, не судимого, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_3 , мешкає за адресою АДРЕСА_4

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Київ, громадянина України, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , мешкає за АДРЕСА_6 , раніше судимого 11.11.2015 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1, ч.2 ст. 307, ч. 1 ст. 313 КК України до 5 років з конфіскацією майна.

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311 КК України

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, не працюючого, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_7 , раніше судимого: 06.04.1998 року Залізничним районним судом м. Києва за ч.2 ст. 141, ч.1 ст. 145, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі. 12.10.2001 року Жовтневим районним судом м. Києва за ст.. 15, ч.2 ст. 185, 43 КК України до 2 років позбавлення волі, 12.07.2004 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч.3 ст. 185 ст. 15 ч.3 ст. 185 ч.3, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, 30.01.2009 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 186, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 10.09.2012 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ст.. 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі.

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Приморського районного суду м. Маріуполя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.3 ст.307, ч.2 ст.317, ч.3 ст. 311, ч.1 ст.306, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України.

Обвинувачені утримується під вартою на підставі ухвали Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01.12.2020р. строком до 29.01.2021 р.

Відповідно до абз.2 ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно усіх обвинувачених, строком на 60 діб оскільки ризики встановлені ст.177 КПК України не відпали.

Захисники Войцеховський В.В. та Константинова О.М. у судовому засіданні просили відмовити у продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , просили змінити відносно обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Мотивували своє клопотання тим, що відпали будь які ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме у ОСОБА_1 є постійне місце мешкання у м. Маріуполі, де мешкає його батько, він позбавлений можливості знищити будь яку із речей і документів, які мають істотне значення дляв становлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі данні зібрані та зберігаються у сторони обвинувачення, доказів незаконного тиску на свідків у сторони обвинувачення не мається. Крім того ОСОБА_1 не має наміру переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисників Войцеховського В.В. та Константинової О.М.

Захисник Доброхотова А.А. заперечувала проти продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_2 просив відмовити прокурору в продовженні строку тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, який забезпечить його належну процесуальну поведінку. Обвинувачений вважає, що ризики передбачені ст.177 КПК України, прокурором не доведені та є всі підстави для зміни запобіжного заходу.

Захисник Нетреба В.С. заперечував проти продовження строку тримання під вартою та просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 має стійки соціальні зв`язки та не буде ухилятися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Колегія суддів, заслухавши думки учасників судового засідання, приходить до наступного.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, міцність соціальних зв`язків, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Колегія суддів вважає, що існує ризик ухилення обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від суду, зважаючи на те, що обвинувачені на даний час цілком розуміють тяжкість покарання, що їм загрожує у разі визнання їх винуватими. Також судом враховується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та території яка тимчасово непідконтрольна державі Україна, тем більше ОСОБА_2 , має малолітню дитину, яка мешкає у м. Донецьк, яке також знаходиться на території тимчасово непідконтрольна державі Україна.

Оцінка ризику втечі, згідно практики ЄСПЛ, має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Судді колегії суддів також не виключають ризику продовження обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 злочинної діяльності, оскільки вони, не працюють, не мають офіційних джерел доходів.

Крім того, судом враховується наявність відносно ОСОБА_1 кримінального провадження за ч. 3 ст. 369 КК України, за дії пов`язані з намаганням вплинути на слідчого у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків у кримінальному провадженні, оцінюючи суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, враховуючи, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які санкцією закону про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строку від 9 до 12 років з конфіскацією майна, не працюють, не мають офіційних джерел доходу, стійких соціальних зв`язків, колегія суддів вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, що буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч. п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України (в ред. від 16.12.2020 року) слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для визначення розміру застави відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України

За таких обставин, судді колегії суддів прийшли до висновку про необхідність продовження дії обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 20 березня 2021 року. Підстав для зміни запобіжного заходу відносно обвинувачених на будь-який інший, в тому числі домашній арешт, судді колегії суддів не вбачають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 20.03.2021 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 20.03.2021 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 20.03.2021 року включно

На ухвалу, може бути подана апеляція безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 21 січня 2021 року о 17 год 30хвил

Головуючий Д.О. Д`яченко

Судді: В.М. Федотова

Д.Г. Пантелєєв