Рішення № 94402860, 25.01.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/417/21

Справа № 235/8443/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Овчаренко В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» про відшкодування моральної шкоди завданої трудовим каліцтвом, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» (далі - ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська») про відшкодування моральної шкоди завданої трудовим каліцтвом.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що з 22.10.2010 року по 27.07.2020 року працював у відповідача.

15.10.2019 року, працюючи у відповідача електрослюсарем черговим з ремонту обладнання основного виробництва, прибув на територію фабрики для роботи у нічну зміну відповідно до табелю обліку робочого часу на жовтень 2019 року. У приміщенні АПК він переодягнувся у спецодяг, спецвзуття та направився до нарядної на 1 поверсі будівлі АПК, де отримав наряд. Упродовж зміни виконував огляд обладнання. Під час руху по відм.+0,000м, близько 23 години зустрів машиніста насосних установок ОСОБА_2 , яка під час обслуговування насосу виявила, що із-під сальникового ущільнення протікає магнетитова суспензія, та попросила мене допомогти прокачати маслянку на насосі. Підійшовши до насосу, підлога біля котрого була вкрита шаром магнетитової суспензії, що підтікала із-під сальникового ущільнення, став на фундамент та почав оглядати ремінні передачі насосу. Його гумові чоботи були забруднені магнетитовою суспензією, хотів зійти з фундаменту, поставив ногу на край фундаменту, висота якого становить 30 см, послизнувшись, не втримав рівновагу та впав на праву сторону. Піднявшись, спробував стати на ногу, але відчув гострий біль, внаслідок чого отримав закритий перелом н/3 правої в/г кістки, трохщіколоточний перелом правої гомілки. Було складено акт розслідування нещасного випадку гострого професійного захворювання (отруєння), аварії за формою Н-1/П затверджений 31.10.2019 року. 1 червня 2020 року, згідно довідки МСЕК йому вперше встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв`язку з виробничою травмою. Результатом виробничої травми стало загальне погіршення стану здоров`я, а саме слабкість, швидка стомлюваність, безсоння, дратівливість, біль у нозі. Внаслідок травми він відчуваю біль, розпач і хвилювання через стан здоров`я, негативні наслідки травми не залишають йому сподівань на одужання та повернення до попереднього образу життя. Все це разом має вплив на його життя та стосунки з близькими. Зазначені обставини негативно впливають на його душевний стан. Він постійно перебуває в стані тривоги з врахуванням незворотності наслідків набутої травми, неможливості відновлення стану здоров`я. Він звик завжди піклуватись про свою родину, але стан здоров`я, фізичний стан, необхідність постійного лікування позбавляють його можливості виконувати чоловічі обов`язки у повному обсязі, так як під час тривалої ходьби з`являється сильний біль, і він сам потребую піклування з боку близьких. Заподіяну моральну шкоду він оцінює у 25 000 грн, яку просив стягнути її з відповідача.

У встановлений судом строк відповідач надав відзив, в якому зазначив, що свої вимоги позивач обґрунтовує тим що, перебував у трудових відносинах з відповідачем з 22 жовтня 2010 року по 27 липня 2020 року на посаді електрослюсаря чергового з ремонту обладнання основного виробництва. 15.10.2019 о 19 год. 20 хв. з ним стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. За результатами проведення спеціального розслідування нещасного випадку складено акт розслідування нещасного випадку гострого професійного захворювання, аварії за формою Н-1/П від 30.10.2019. Одним із заходів запобігання нещасних випадків є направлення ОСОБА_1 на позапланову перевірку знань з питань охорони праці на комісію підприємства. З наведеного в акті вбачається, що основною причиною настання нещасного випадку є недотримання вимог законодавства охорони та гігієни праці з боку ОСОБА_2 машиніста насосних устаткувань та ОСОБА_3 начальника технологічної зміни основного виробництва, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав виробничу травму - закритий перелом н/з правої в/гомілкової кістки, трохщіколоточний перелом правої гомілки. Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 01.06.2020 позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності. Отримані ушкодження не є тяжкими з високою ймовірністю одужання позивача до встановленої дати переогляду МСЕК, а саме 01.07.2021 року. Слід зазначити, що в обґрунтування заявленого розміру відшкодування моральної шкоди та в порушення вимог п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» позивачем не зазначено, в чому саме виражена моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача заподіяно моральну шкоду позивачеві, ступінь вини відповідача та якими доказами це підтверджується. Позивач, стверджуючи про заподіяння йому моральної шкоди, не наводить жодних доказів, якими підтверджується факт заподіяння йому моральних страждань. Розмір моральної шкоди, що наведений у позові розрахований без урахування вимог розумності та справедливості та без законодавчо обґрунтованих підстав. Крім того, єдиним допустимим засобом доказування наявності (спричинення) моральної шкоди у позивача в результаті виробничої травми є висновок експерта за наслідками відповідної експертизи. Висновок МСЕК про відсоток втрати професійної працездатності не є підтвердженням факту спричинення моральної шкоди. Висновком медичних органів як підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря-психіатра лікувально-профілактичної установи або медично-консультаційної або медично-соціально експертної комісії про стрес, що зазнав потерпілий в результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, або їх наслідків, про депресію чи інші негативні стани постраждалого. В матеріалах цивільної справи відсутні розрахункові документи (касові чеки, квитанції) чи інші документи, які б свідчили про витрати пов`язані з відновленням психологічного стану, стану здоров`я, який був до виникнення ситуації. Зазначені документи є єдиними належними і допустимими доказами, які можуть свідчити про понесення позивачем витрат на лікування та придбання ліків, оскільки розрахунковий документ свідчить про укладання договору роздрібної купівлі-продажу товару, яким є лікарські засоби. Крім того, необхідно врахувати, що позивачу по справі Фондом професійних захворювань були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та щомісячних платежів, що компенсували йому втрачений заробіток. Таким чином, враховуючи обставини отримання професійного захворювання та ступінь втрати працездатності (25%), вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 25 000 грн не відповідає вимогам розумності і справедливості, тому вважав за можливим встановити суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню із умовного розрахунку за 1% - 500 грн., тобто не більше 12 500 грн.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносини.

Позивач з 22.10.2010 року працював в ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» в якості електрослюсаря/слюсаря чергового з ремонту обладнання 3, 4 розряду в ремонтно-механічній групі, 27.07.2020 року звільнений з роботи за угодою сторін (а.с.5-8).

15.10.2019р. о 23 годині 05 хвилин під час виконання трудових обов`язків з позивачем стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, в результаті чого отримав закритий уламковий перелом дистального мета епіфізу правої великогомілкової кістки без зміщення, про що було складено акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 15.10.2019р. о 23 годині 05 хвилин, затверджений в.о. директора ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» ОСОБА_4 31.10.2019р. (а.с.9-19).

Згідно довідки МСЕК 12 ААА № 093105 позивачу вперше встановлено 25% втрати працездатності по трудовому каліцтву з 04.06.2020 року до 01.07.2021 року, визначено потребу у медикаментозному лікуванні (а.с.35).

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ТОВ «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська», втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, актом проведення розслідування нещасного випадку, довідкою МСЕК, виписками з амбулаторної карти, протоколом огляду, епікризом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується. Позивачу висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності, отже ствердження відповідача про необхідність встановлення факту заподіяння позивачу моральної шкоди висновком МСЕК є безпідставним.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу у медичній та соціальній допомозі, вік позивача.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду у 12 000 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.13, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» (с. Сергіївка Покровського району Донецької області, провулок Верхній, будинок 44, код ЄДРПОУ 36975983) про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві, та його наслідками 12 000 (дванадцяти тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятисот восьми) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В. Назаренко