Ухвала суду № 94402164, 26.01.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/964/18

Провадження № 1-кп/219/124/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Зубенко Т.А., прокурорів Усенка М.В., Бечвая Т.О., захисників Подлуцького А.В., Коломієць О.В., Гостренко С.Д., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 15, ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У судовому засіданні прокурор Усенко М.В. заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно нього, не зникли та продовжують існувати, а інші запобіжні заходи щодо обвинуваченого не можуть бути обрані, оскільки вони не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

Захисники Подлуцький А.М., Коломієць О.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, мотивуючи тим, що наведені прокурором ризики нічим не підтверджені, а тому є безпідставними та необгрунтованими.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив вирішити клопотання прокурора на розсуд суду.

У судовому засіданні прокурор Бечвая Т.О. заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно нього, не зникли, не змінились та продовжують існувати, а інші запобіжні заходи щодо обвинуваченого не можуть бути обрані, оскільки вони не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

Захисник Гостренко С.Д., обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, просили змінити його на домашній арешт в нічний час доби за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира на підставі власності належить цивільній дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурорів про продовження міри запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на 60 днів кожному - до 26 березня 2021 року включно, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу, суд відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини.

Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи особи.

Суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув`язнення. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справі «Кудла проти Польщі» та у справі «МакКей проти Сполученого Королівства» констатував, що основною метою ст.5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Проте безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи особи.

Обвинувачений ОСОБА_1 є раніше неодноразово судимою особою, який, маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення не став, обвинувачується у вчиненні кількох, в тому числі тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, до арешту не працював, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто не має міцних соціальних зв`язків, крім того, вже перебуваючи під дією запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, 02.09.2020 року о 00 годин 30 хвилин вчинив інше кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 3 КК України, порушивши вказаний запобіжний захід.

Вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, зважаючи на суворість покарання, яке загрожує йому в разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, вчинення ним іншого кримінальне правопорушення, зважаючи на особу обвинуваченого та кількість епізодів інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тобто у такому їх ступені, який є підставою для запобіжного ув`язнення. При цьому суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не є достатнім для запобігання цим ризикам.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 , суд на теперішній час не встановив.

Таким чином, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, те, що на теперішній час судовий розгляд триває, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, не відпали та продовжують існувати, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, оскільки на даний час його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні кількох, в тому числі тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, раніше судимий, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні корисливі злочини, до арешту не працював, не одружений, має на утриманні 3-х малолітніх дітей, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, зважаючи на суворість покарання, яке загрожує йому в разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, вчинити інше кримінальне правопорушення, зважаючи на особу обвинуваченого та кількість епізодів інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тобто наявні та не перестали існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, у такому їх ступені, який є підставою для запобіжного ув`язнення.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_2 , суд на теперішній час не встановив.

Суд вважає, що обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, який би забезпечував належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 під час судового розгляду та міг би запобігти зазначеним ризикам, не є можливим.

За таких обставин клопотання прокурорів про продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підлягає задоволенню стосовно кожного, а клопотання захисника Гостренко С.Д. та обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурорів про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, обраний відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 26 березня 2021 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань» (№6) південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, обраний відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 26 березня 2021 року включно.

У задоволенні клопотання захисника Гостренко С.Д. та обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт в нічний час доби - відмовити.

Копії ухвали направити до ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченими - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.

Суддя Р.Є. Дубовик