Вирок № 94402144, 26.01.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/10621/20

Провадження № 1-кп/219/616/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

прокурора Панченка В.В.

потерпілого ОСОБА_2 , 1955 р.н.,

захисника Поліщука Д.П.,

та обвинуваченого ОСОБА_1 , 1983 р.н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Бахмут матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020050150001497 від 13 вересня 2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Луганське Артемівського (нині - Бахмутського) району Донецької області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, який працює машиністом-обхідником із золовидалення у товаристві з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Миронівська теплова електроцентраль», не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2020 року, приблизно з 12 години 00 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 , 1983 р.н., знаходився за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де самостійно розпивав спиртні напої.

В ході вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 , 1983 р.н., приблизно о 21 годині 30 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, спустився на перший поверх зазначеного будинку, при цьому зайшов до кухонної кімнати, де взяв ніж, щоб приготувати собі їжу, та пішов до холодильника за продуктами харчування. В цей час він побачив свого батька ОСОБА_2 , 1955 року народження, який зі спальної кімнати почав докоряти синові ОСОБА_1 , 1983 р.н. В ході розмови між чоловіками виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 , 1955 р.н., висловлював претензії на адресу ОСОБА_1 , 1983 р.н., з приводу зловживання останнім спиртними напоями. Після цього ОСОБА_1 , 1983 р.н., в ході сварки, 12 вересня 2020 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, з мотивів помсти за образливі слова, затаївши образу на ОСОБА_2 , 1955 р.н., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, зайшов до спальної кімнати, де підійшов на відстань витягнутої руки, перебуваючи обличчям до обличчя ОСОБА_2 , 1955 р.н., який в той час стояв у спальній кімнаті. Після цього, тримаючи у правій руці кухонний ніж, наніс ним один удар зліва в область грудної клітини свого батька ОСОБА_2 , 1955 р.н.

Внаслідок вказаних умисних протиправних дій ОСОБА_1 , 1983 р.н., потерпілому ОСОБА_2 , 1955 р.н., було завдано колото-різану проникаючу рану лівої половини грудної клітини, яка ускладнилась лівобічним гемотораксом, геморагічним шоком та постгеморагічною анемією, як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , 1983 р.н., вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 12 вересня 2020 року впродовж дня він перебував за місцем свого мешкання на другому поверсі в будинку АДРЕСА_1 , де вживав алкогольні напої. За вказаною адресою обвинувачений проживає вдвох з батьком, який в той день знаходився на першому поверсі будинку. Тож, ввечері обвинувачений спустився на перший поверх, де в кухонній кімнаті взяв ніж, щоб приготувати собі їжу, з яким направився до холодильника, проте, в цей час його батько ОСОБА_2 , 1955 р.н., почав виказувати йому претензії щодо зловживання алкоголем. Після чого, обвинувачений підійшов до батька, який стояв у своїй кімнаті, на відстань витягнутої руки, при цьому, тримаючи у правій руці ніж лезом униз. Вони продовжили словесну сварку, в ході якої обвинувачений наніс один удар ножем в лівий бік тулуба батька, після чого допоміг йому лягти на ліжко, а потім зателефонував колишній начальниці, яка вже і викликала швидку та поліцію. Також обвинувачений зауважив, що щиро шкодує про скоєне, на теперішній час став на шлях виправлення, з батьком відносини покращилися, він офіційно працює та бажає допомагати своєму батькові в подальшому. Позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.

Потерпілий ОСОБА_2 , 1955 р.н., в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що він проживає вдвох з сином ОСОБА_1 , 1983 р.н., в будинку АДРЕСА_1 . 12 вересня 2020 року вони знаходились вдома, приблизно о 21 годині 00 хвилин, він побачив, що син, який перебуває в стані сильного алкогольного сп`яніння, взяв з кухні ніж та направлявся до холодильника. В цей час потерпілий почав виховувати сина через надмірне вживання алкоголю, в них виник словесний конфлікт, під час якого син підійшов до потерпілого, тримаючи в правій руці, опущеній вниз, кухонний ніж, яким, в ході сварки, обвинувачений наніс один удар у ліву частину тулуба потерпілого. Після удару обвинувачений допоміг потерпілому лягти на ліжко та зателефонував колишній начальниці, яка викликала швидку та поліцію. Наступного дня син приїхав до нього у лікарню, допомагав з харчуванням та ліками, неодноразово вибачався. Потерпілий просив суд звернути увагу, що він є інвалідом 2-ї групи, потребує стороннього догляду, але окрім сина його нема кому забезпечити, оскільки у 2019 році він поховав дружину, донька проживає на півночі РФ, тож допомогу йому може надавати лише син, який після вчиненого майже не вживає алкоголь, працює, поводить себе добре, купує ліки та здійснює щоденний догляд за батьком. За таких обставин, потерпілий просив суд не позбавляти обвинуваченого волі, адже давно його простив, претензій жодних немає.

Окрім визнання обвинуваченим своєї вини, та показань потерпілого, його вина у вчиненні даного злочину при описаних у вироку обставинах знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і в повному обсязі доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

З витягу з кримінального провадження № 12020050150001497 вбачається, що 13 вересня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ч. 1 ст. 121 КК України щодо заподіяння 12 вересня 2020 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , 1983 р.н., ножового поранення своєму батькові ОСОБА_2 , 1955 р.н. (а.с. 54).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 13 вересня 2020 року з доданою до нього фототаблицею та документами, що підтверджують право власності, в присутності понятих та за письмовою згодою ОСОБА_2 , 1955 р.н., оглянуто домоволодіння АДРЕСА_1 , де виявлено плями речовини бурого кольору в приміщенні коридору, кухні, спальної кімнати, у вітальні на полиці серванту виявлено та вилучено предмет, схожий за описом на ніж, яким як пояснив ОСОБА_1 , 1983 р.н., він наніс удар батькові. В ході огляду місця події було вилучено: за допомогою марлевих тампонів змиви речовини бурого кольору; фрагмент ковдри блакитного кольору; фрагмент простирадла біло-рожевого кольору; предмет, схожий на ніж; сліди папілярних візерунків. В ході проведення огляду заяв, клопотань та зауважень від учасників не надійшло (а.с. 55-94).

Згідно протоколу огляду предмету від 13 вересня 2020 року в КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» за участю потерпілого ОСОБА_2 , 1955 р.н., було оглянуто та вилучено: сорочку з коротким рукавом бежевого кольору у клітину з нагрудною накладною кишенею спереду; чоловічі брюки сірого кольору з ременем чорного кольору; чоловічі труси синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору (а.с. 95-99).

В ході проведення слідчого експерименту 31 жовтня 2020 року, який зафіксовано протоколом з доданим до нього відеозаписом, потерпілий ОСОБА_2 , 1955 р.н., в присутності двох понятих та за участю статиста розповів про події, що сталися 12 вересня 2020 року, зазначивши та показавши механізм нанесення йому тілесного ушкодження його сином ОСОБА_1 , 1983 р.н. (а.с. 100-104).

В ході досудового розслідування за участю підозрюваного ОСОБА_1 , 1983 р.н., також було проведено слідчий експеримент 04 листопада 2020 року, який зафіксовано протоколом та відеозаписом. Обвинувачений також ґрунтовно і послідовно повідомив про обставини спричинення тілесних ушкоджень своєму батькові, зазначивши, що 12 вересня 2020 року ввечері він, після вживання алкогольних напоїв у своїй кімнаті, спустився до кухні, де взяв кухонний ніж, з яким направлявся до холодильника, в цей час його покликав до себе у спальну кімнату батько, який почав висловлювати претензії, що переросло у словесний конфлікт, під час якого вони стояли один навпроти одного приблизно на відстані одного метра. Після чого, ОСОБА_1 , 1983 р.н., не витримавши образ, в пориві гніву наніс потерпілому у лівий бік один удар ножем, який тримав у правій руці. Усвідомивши що накоїв, ОСОБА_1 , 1983 р.н., почав надавати батькові медичну допомогу. За допомогою статиста обвинувачений показав механізм нанесення тілесного ушкодження батькові. Заяв та зауважень від учасників слідчого експерименту не надійшло (а.с. 105-109).

Згідно висновку експерта № 827 від 16 жовтня 2020 року при дослідженні зразка крові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена група В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 (а.с. 110-112).

З висновку експерта № 827/1 від 16 жовтня 2020 року вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відноситься до групи В з ізомаглютиніном анти-А і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0 (а.с. 113-115).

Згідно висновку експерта № 827/2 від 22 жовтня 2020 року в змиві на марлі з матрацу - об`єкт № 1, у сліді на фрагменті тканини - об`єкт № 2, в змиві з підлоги - об`єкт № 3 знайдена кров, при встановленні видової приналежності якої виявлений білок крові людини. При серологічному дослідженні слідів крові - об`єктів № 1-3 виявлені антиген В і ізогемаглютинін анти-А ізосерологічною системи АВ0, що вказує на приналежність крові в об`єктах № 1-3 до групи В з ізомаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0. На підставі отриманих результатів досліджень слідів крові в змивах з матрацу і підлоги, а також на фрагменті тканини - об`єкти № 1-3, з урахуванням групової приналежності крові потерпілого і підозрюваного, не виключається можливість походження крові в об`єктах № 1-3 від потерпілого ОСОБА_2 , 1955 р.н., оскільки групова приналежність крові в об`єктах № 1-3 співпадає з груповою приналежністю крові ОСОБА_2 , 1955 р.н., за ізосерологічною системою АВ0. У зв`язку з тим, що групова приналежність крові підозрюваного ОСОБА_1 , 1983 р.н., також співпадає з груповою приналежністю крові в об`єктах № 1-3, то не виключається можливість походження крові в об`єктах № 1-3 і від ОСОБА_1 , 1983 р.н. (а.с. 116-118).

З висновку експерта № 827/3 від 16 жовтня 2020 року вбачається, що на марлевих тампонах зі змивами з долонь обох рук підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (об`єкти № 1, 2) наявність крові не встановлена, тому надати відповідь на всі інші питання не виявилось можливим (а.с. 119-123).

Згідно висновку експерта № 751/1 від 21 жовтня 2020 року експертизи речових доказів на клинку ножа (об`єкт № 1), що був наданий до лабораторії, встановлена наявність суміші крові людини та поту, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. На рукоятці ножа (об`єкт № 2) наявність крові не встановлено, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені. Статева належність крові (об`єкт № 1) не визначена через недостатню кількість її формених елементів. При встановленні групової належності змішаних слідів крові та поту (об`єкт № 1) виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи вищевказані результати дослідження, можна висловитися, що змішані сліди крові та поту на клинку ножа (об`єкт № 1) могли походити від особи (осіб), груповій властивості крові та виділенням якої (яких) характерні виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0, а саме як від потерпілого ОСОБА_2 , 1955 р.н., так і від підозрюваного ОСОБА_1 , 1983 р.н., беручи до уваги їх групи крові. На клинку ножа (об`єкт № 1) встановлена наявність суміші крові людини та поту, на рукоятці ножа (об`єкт № 2) встановлена наявність поту без домішку крові. При встановленні групової належності змішаних слідів крові та поту (об`єкт № 1) виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0, при визначенні групової належності слідів поту (об`єкт № 2) виявлені антигени В та Н ізосерологічною системи АВ0. Враховуючи вищевказані результати дослідження, можна висловитися, що змішані сліди крові та поту на клинку ножа (об`єкт № 1) та сліди поту на рукоятці ножа (об`єкт № 2) могли походити від особи (осіб), груповій властивості крові та виділенням якої (яких) характерні виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0, а саме як від потерпілого ОСОБА_2 , 1955 р.н., так і від підозрюваного ОСОБА_1 , 1983 р.н., беручи до уваги їх групи крові (а.с. 124-129).

З висновку експерта № 751/2 від 20 жовтня 2020 року вбачається, що в піднігтьовому вмісті з обох рук громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (об`єкти № 1, 2), що був наданий на дослідження, наявність крові не встановлена. Знайдені клітини поверхневого шару епідермісу, які непридатні для діагностики (а.с. 130-132).

Згідно висновку судово-медичного експерта № 276 від 06 листопада 2020 року вказана в меддокументах ОСОБА_2 , 1955 р.н.: колото-різана проникаюча рана лівої половини грудної клітки, яка ускладнилась лівобічним гемотораксом, геморагічним шоком та постгеморагічною анемією, утворилась від дії плоского колюче-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж, можливо у строк та при обставинах, зазначених в постанові та як небезпечні для життя, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень (згідно п. 1.5, п. 2.1.1а, п. 2.1.2, п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року). Показання, дані потерпілим ОСОБА_2 , 1955 р.н., в ході його допиту від 13 вересня 2020 року та при проведенні слідчого експерименту за його участю від 31 жовтня 2020 року не суперечать локалізації, кількості та механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених у останнього (а.с. 133-134).

З висновку експерта № 2/5-341 від 01 жовтня 2020 року за результатами судової дактилоскопічної експертизи вбачається, що слід пальця руки найбільшими розмірами 10х27 мм, зафіксований на відрізку липкої стрічки «1», відкопійований з поверхні предмета, схожого на ніж, зі слідами речовини бурого кольору (лезо) зальна кімната № 1, вилучений 13 вересня 2020 року під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , придатний для ідентифікації особи. Група слідів папілярних ліній найбільшими розмірами 12х32 мм, зафіксована на відрізку липкої стрічки «1», відкопійована з поверхні предмета, схожого на ніж, зі слідами речовини бурого кольору (лезо) зальна кімната № 1, вилучена 13 вересня 2020 року під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для ідентифікації особи не придатна. Слід пальця руки найбільшими розмірами 10х27 мм, зафіксований на відрізку липкої стрічки «1», відкопійований з поверхні предмета, схожого на ніж, зі слідами речовини бурого кольору (лезо) зальна кімната № 1, вилучений 13 вересня 2020 року під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишений не ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою (а.с. 135-144).

Згідно висновку експерта № 2/5-380 від 26 жовтня 2020 року за результатами судової дактилоскопічної експертизи, слід руки найбільшими розмірами 10х27 мм, зафіксований на відрізку липкої стрічки «1», відкопійований з поверхні предмета, схожого на ніж, зі слідами речовини бурого кольору (лезо) зальна кімната № 1, вилучений 13 вересня 2020 року під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , придатний для ідентифікації особи. Група слідів папілярних ліній найбільшими розмірами 12х32 мм, зафіксована на відрізку липкої стрічки «1», відкопійована з поверхні предмета, схожого на ніж, зі слідами речовини бурого кольору (лезо) зальна кімната № 1, вилучена 13 вересня 2020 року під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для ідентифікації особи не придатна. Слід руки найбільшими розмірами 10х27 мм, зафіксований на відрізку липкої стрічки «1», відкопійований з поверхні предмета, схожого на ніж, зі слідами речовини бурого кольору (лезо) зальна кімната № 1, вилучений 13 вересня 2020 року під час огляду за адресою: АДРЕСА_1 , за фактом тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишений не нігтьовими фалангами пальців рук, які є в дактилоскопічній карті, заповненій на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою. Вирішити запитання - чи залишений слід руки найбільшими розмірами 10х27 мм, зафіксований на відрізку липкої стрічки «1», від копійований з поверхні предмета, схожого на ніж, зі слідами речовини бурого кольору (лезо) зальна кімната № 1, вилучений 13 вересня 2020 року під час огляду за фактом тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , 1955 р.н., за адресою: АДРЕСА_1 , середніми чи основними фалангами пальців рук, а також долоневими поверхнями рук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не представилось можливим через незадовільну якість та часткову придатність дактилокарти, заповненої на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку надано в якості порівняльного матеріалу (а.с. 145-154).

Відповідно до вимог статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

За змістом статті 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання та інше. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вважає необхідним зазначити, що органами досудового розслідування досудове розслідування проведено всебічно, повно і об`єктивно, відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства і дана відповідна і вірна оцінка кваліфікації діянням обвинуваченого ОСОБА_1 , 1983 р.н.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ для суду не має наперед встановленої сили.

Аналізуючи всі дослідженні докази суд дійшов висновку про їх належність та допустимість, і у своїй сукупності докази упевнюють суд у винуватості ОСОБА_1 , 1983 р.н., у вчиненні ним злочину за вищевказаних обставин, та є достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілого, протокол огляду місця події, протоколи проведення слідчого експерименту за участю потерпілого та підозрюваного, висновки судово-імунологічних та дактилоскопічних експертиз, а також висновки судово-медичної експертизи, згідно яких отримані потерпілим ОСОБА_2 , 1955 р.н., тяжкі тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, на які він вказував під час допиту та при проведенні слідчого експерименту за його участі, суд приходить до висновку, що показання потерпілого та самого обвинуваченого в частині механізму нанесення останнім батькові тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з висновками експертиз.

Даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 121 КК України, так як він спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , 1983 р.н., суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_1 , 1983 р.н., раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, проте перебуває на обліку у лікаря-нарколога (а.с. 81-100).

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому судом враховується висновок органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк, викладений у досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 , 1983 р.н., у кримінальному провадженні, відповідно до якого ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як середній, тож, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). Враховуючи зазначене, орган пробаці вважає за можливе виправлення особи без позбавлення або обмеження волі. Заходи роботи з особою повинні бути спрямовані на його попередження вживання алкоголю, а також здійснення нагляду за його поведінкою (а.с. 50-53).

Виходячи з обставин справи та враховуючи принцип верховенства права, практику Європейського суду з прав людини, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , 1983 р.н., обставин, що пом`якшують та обтяжують йому покарання, суд вважає можливим призначити йому покарання у межах строку, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, з урахуванням вимог ст. 65 КК України.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, його щире каяття та поведінку як під час, так і після вчинення злочину, фактичні обставини справи, позицію потерпілого, який є рідним батьком обвинуваченого та просив суд не позбавляти волі його сина, який є єдиною людиною, яка може надавати йому, як інваліду 2-ї групи за загальним захворюванням, допомогу та догляд, висновок органу пробації, який вважає можливим призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням або обмеженням волі, ураховуючи, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, відповідно до ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає за необхідне скасувати арешти майна, накладені ухвалами слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2020 року, на речі та предмети, вилучені 13 вересня 2020 року.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 1 ст. 126 КК України, судові витрати за проведення судових дактилоскопічних експертиз № 22/5-341 від 01 жовтня 2020 року в сумі 980,70 грн та № 2/5-380 від 26 жовтня 2020 року в сумі 1 307,60 грн слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , 1983 р.н., на користь держави.

Цивільний позов прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» на суму 10 156,32 грн у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від даного кримінального правопорушення підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 , 1983 р.н., так як сума позову визнана останнім, його вина у вчиненні ним злочину і завданні його діями тілесних ушкоджень потерпілому доведена у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , 1983 року народження, від відбуття призначеного йому покарання з випробуванням тривалістю 3 (три) роки, поклавши на нього, відповідно до ч. 1, 3 ст. 76 КК України, наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід, обраний у відношенні ОСОБА_1 , 1983 року народження, у виді домашнього арешту з забороною в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин покидати своє місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2020 року (справа № 219/8513/20, провадження № 1-кс/219/1873/20), на майно, власником якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучене в ході огляду місця події від 13 вересня 2020 року в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2020 року (справа № 219/8514/20, провадження № 1-кс/219/1874/20), на майно, вилучене 13 вересня 2020 року в ході огляду предметів в приміщенні хірургічного відділення КНП «БЛІЛ» м. Бахмут за адресою: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 10.

Речові докази, а саме:

-фрагмент простирадла, змиви, предмет, схожий на ніж, сліди папілярних візерунків, фрагмент ковдри, які зберігаються в камері схову речових доказів Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області за квитанцією № 028720, - знищити;

-сорочку бежевого кольору, брюки чоловічі сірого кольору з чорним ременем, чоловічі труси синього кольору, які зберігаються в камері схову речових доказів Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області за квитанцією № 028720, - повернути законному володільцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати по справі за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 22/5-341 від 01 жовтня 2020 року у в сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок та за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 2/5-380 від 26 жовтня 2020 року в сумі 1 307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луганське Бахмутського району Донецької області, на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут» (р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 01990217, МФО 820172 на КЕКВ 2220) витрати за лікування потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на загальну суму 10 156 (десять тисяч сто п`ятдесят шість) гривень 32 копійки.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.С. Конопленко