Рішення № 94399224, 21.01.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6729/19

№ провадження 2/646/284/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Теслікової І.І.,

за участю секретаря - Бєлівцової О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПРАТ НАСК «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 40 124,27 грн., що є різницею між страховою виплатою та нанесеною матеріальною шкодою, витрати за проведення авто товарознавчого дослідження 2 500,00 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. та стягнути на користь ОСОБА_1 з ПАТ HACK «Оранта» недоплачене страхове відшкодування 10 929,40грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 29.03.2019р. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ГАЗ-3302», реєстраційний номер НОМЕР_1 у м. Харкові по вул. Гордієнківська 36 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Toyota Highlander НОМЕР_2 . Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.05.2019р. у справі № 546/2381/19 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП. В результаті пошкодження в ДТП автомобіля Toyota Highlander НОМЕР_2 , його власнику ОСОБА_1 завдано майнової шкоди. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження, матеріальний збиток, завданий позивачу внаслідок ДТП, складає 73824,81 грн. За проведення дослідження позивачем сплачено 2500,00 грн. На момент ДТП автомобіль винного був забезпечений діючим полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9597677 від 31.12.2018 р. виданий HACK «Оранта». Згідно позову, потерпілою стороною були надані всі необхідні документи до даної страхової компанії. HACK «Оранта» провела огляд транспортного засобу Toyota Highlander НОМЕР_2 та при розрахунку розміру страхового відшкодування страхова компанія включила врахування зносу 47%. Таким чином, розмір страхового відшкодування склав 22 771,14 грн. - 2000,00 грн. франшиза = 20771,14 грн. Розмір страхового відшкодування без врахування зносу склав 35 700,54 грн., у зв`язку з чим HACK «Оранта» не доплатила необхідної суми згідно проведеного страховою компанією розрахунку - 10 929,4 грн. 05.08.2019 р. ОСОБА_1 звернувся з заявою до HACK «Оранта» про виплату страхового відшкодування в рамках ліміту згідно поліса та надав висновок експертного дослідження судового експерта від 19.06.2019 р, але страхова компанія листом від 04.09.2019 року вважає страхову виплату достатньою та повною для відшкодування збитку. До автомобілю позивача Toyota Highlander НОМЕР_2 2013 року випуску не повинно приймати коефіцієнт фізичного зносу. Також, 13.08.2019 року ОСОБА_1 звертався письмово до винного у ДТП ОСОБА_2 , але звернення було проігноровано. На підставі вищенаведеного ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом для стягнення матеріального збитку понесеного внаслідок ДТП. Позивач оцінює розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. Розмір матеріального збитку, завданий власникові автомобіля Toyota Highlander НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП : 73 824.81 грн. - 22 771.14 грн.= 51 053.67 грн. ( 10 929,40 грн (недоплачене страхове відшкодування) + 40 124.27 грн.(різниця між страховою виплатою та нанесеною матеріальною шкодою), сплата за проведення дослідження - 2500.00 грн., моральна шкода - 5000.00 грн. Вказані суми позивач просить стягнути з відповідачів.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 31.10.2019 провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На виконання вимог ст. 178 ЦПК України представник відповідача ПРАТ НАСК « Оранта» надав відзив на позовну заяву, у якому представником відповідача заперечує проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на наступне. Коефіцієнт фізичного зносу може бути застосований достроково, якщо фактичний пробіг перевищує нормативний вдвічі і більше; якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійний пошкодження або пошкодження у вигляді деформації; якщо автомобіль експлуатувався в спеціальних умовах (таксі, спеціальний транспорт, експлуатація поза дорогами загального користування) (п.п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092). Підставою для застосування коефіцієнту фізичного зносу при розрахунку розміру страхового відшкодування власнику пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.03.2019 року, транспортного засобу Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є наявність інформації в системі AudiHistory або АІПС «ДТП», відповідно до якої відносно транспортного засобу Toyota Highlander, номер шасі НОМЕР_3 , було складено калькуляції відновлювального ремонту 06.12.2013 року на суму в розмірі 4 835,24 грн., 12.07.2014 року на суму в розмірі 6 402, 86 грн., 09.11.2015 року на суму в розмірі 26 531, 86 грн. При цьому, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , транспортний засіб Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , було зареєстрованого на власника ОСОБА_1 13.06.2017 року. 01.04.2019 року за участю позивача було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено протокол (акт) огляду транспортного засобу Згідно складеного страховиком розрахунку страхового відшкодування, вчиненого на підставі ремонтної калькуляції від 11.04.2019 року, сума страхового відшкодування становить 20 771, 14 грн. Страхове відшкодування у визначеному розмірі здійснено на підставі складеного страхового акту заяви про страхове відшкодування на користь потерпілої особи 08.05.2019 року Крім того, згідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Враховуючи вищезазначене, ПРАТ НАСК «Оранта» вважає свої зобов`язання за договором № АМ/9597677 від 31.12.2018 року виконаними належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до ПРАТ НАСК «Оранта» про стягнення коштів є такими, що не можуть бути задоволені рішенням суду.

Від відповідача ОСОБА_2 в порядку ст. 178 ЦПК України відзив не надійшов, хоча в матеріалах справи міститься відомості про отримання останнім ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками.

У призначені судові засідання сторони належним чином повідомлені у призначене судове засідання не з`явились.

Враховуючи заяву позивача про розгляд справи за його відсутністю, повідомлення належним чином у справі сторін, строки розгляду справи, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наданих матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Частиною 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.

Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1, 4 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 29.03.2019 року приблизно о 15.55 ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки ГАЗ 3302 реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись по вул. Гордієнківська, 36 у м. Харкові рухаучись заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Зазначеними діями ОСОБА_2 порушив п. 10.9 ПДР України.

Наведене підтверджується постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.05.2019 року по справі № 646/2381/19 де ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення , у зв`язку з чим на підставі ч. 1, 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню в суді.( а.с.9).

Власником автомобіля Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 є ОСОБА_1 ( а.с.5).

На момент ДТП автомобіль винного був забезпечений діючим полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9597677 від 31.12.2018 року, виданий HACK «Оранта».

Згідно полісу, ліміт відповідальності за спричинену шкоду майну визначений в розмірі 100000,00 грн.

Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про страхове відшкодування позивачем відповідно до ЗУ « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем надано 01.04.2019 року до ПАТ «Національна Акціонерна страхова компанія « Оранта».

Згідно до складеного страховиком розрахунку страхового відшкодування від 17.04.2019 року, виготовленого на підставі ремонтної калькуляції від 11.04.2019 року, сума страхового відшкодування, з рахуванням фізичного зносу, становить 20 771,14 грн.

Вказана сума була перераховано ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи.

Позивач звертаючись з позовом до відповідачів, а саме до відповідача ПАТ НАСК « Оранта» просить суд, крім іншого, стягнути на користь позивача недоплачене страхове відшкодування у сумі 10929,4 грн., а саме різницю між страховим відшкодуванням яке нараховане з урахуванням коефіціентом фізичного зносу складників аварійно пошкодженого ТЗ та без такого ( 22771,14 - 2000,00 франшиза= 20771,14 грн, а без зносу 35700,54 грн., не доплата 10929,4 грн.

Згідно до складеного страховиком розрахунку страхового відшкодування від 17.04.2019 року, складеного на підставі ремонтної калькуляції від 11.04.2019 року, сума страхового відшкодування становить 20771,14 грн. ( з урахування коефіцієнту фізичного зносу КТЗ 0,47), а без урахування вартості відновлювального ремонту без урахування зносу 35700,54 грн.( зведена таблиця даних попереднього розрахунку розміру матеріального збитку)

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно правового висновку наведеного в постанові Верховного Суду у справі № 753/7281/15 від 23.01.2018 року відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Джерелом підвищеної небезпеки, згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», роз`яснено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України вказано, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховик, згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України, здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, зокрема, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності і власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспорт-ного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ч. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламенної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Порядок розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу визначено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, згідно якої сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ визначається за формулою: С = С (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) + С (вартість необхідним матеріалів) + С (вартість нових складників, що підлягають заміні) х (1-Е (коефіціент зносу)). Саме зазначені складові впливають на розмір відшкодування.

Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану транспортного засобу унаслідок експлуатаційного зносу його складових. Фізичний знос ураховується як утрата вартості транспортного засобу, що виникає в процесі його експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для застосування коефіцієнту фізичного зносу при розрахунку розміру страхового відшкодування власнику пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29.03.2019 року, транспортного засобу Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є наявність інформації в системі AudaHistory або АІПС «ДТП», відповідно до якої відносно транспортного засобу Toyota Highlander, номер шасі НОМЕР_3 , було складено калькуляції відновлювального ремонту (а.с. 99-117, 06.12.2013 року на суму в розмірі 4 835,24 грн.,- 12.07.2014 року на суму в розмірі 6 402, 86 грн.,- 09.11.2015 року на суму в розмірі 26 531,86 грн). При цьому, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , транспортний засіб Toyota Highlander, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 13.03.2013 , було зареєстрованого на власника ОСОБА_1 13.06.2017 року.

Зважаючи на вказане уточнені вимоги позивача про стягнення з відповідача ПАТ НАСК « Оранта » різницю між вартістю відновлювального ремонту без врахування фізичного зносу транспортного засобу та фактично виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 10929,4 грн. є безпідставними, оскільки суперечать вимогам вказаного вище законодавства.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову позовних вимог в частині стягнення з відповідача ПАТ НАСК « Оранта » на користь позивача недоплачене страхове відшкодування у сумі10 929,4 грн.

Крім того, позивач при зверненні до суду з позовною заявою просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 40124,27 грн. ( різниця між страховою виплатою та нанесеною матеріальною шкодою).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави дійти висновку, що, в даному випадку, страховик виплачує страхове відшкодування в розмірі оціненої шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, а в іншій частині відшкодування покладається на винну особу, так як між відповідачем та його страхувальником укладено договір обов`язкового страхування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 4 липня 2018 року дійшла висновку, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. У разі недостатності страхової виплати, різниця сплачується потерпілому винною особою.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідальність відповідача була застрахована, ліміт майнової шкоди становить 100 000,00 грн. Після настання страхового випадку, позивач звернулась до страхової компанії відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, та отримала страхове відшкодування у межах ліміту відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 34 С від 19.06.2019 року судового експерта Бочарова С.М.

Відповідно до вищезазначеного висновку вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota Highlander, державний номер НОМЕР_2 , 2013 року виготовлення, номер кузову НОМЕР_3 , пошкодженого в наслідок ДТП 29.03.2019 року, складає 73824,81 грн.

При дослідження вищевказаного висновку судом встановлено, що зазначений експертний висновок не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ з огляду на наступне.

Статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно частини 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 34 С від 19.06.2019 року судового експерта Бочарова С.М. не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК україни належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки у ньому не зазначено, що експерт опізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.( Відповідне положення міститься у постанові Великої Палати від 18.12.2019 року № 522/1029/18.)

Будь яких інших доказів в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення різниця між страховою виплатою та нанесеною матеріальною шкодою позивачем не надано.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 40124,27 грн. ( різниця між страховою виплатою та нанесеною матеріальною шкодою).

Разом з тим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди виходячи з наступного.

Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З роз`яснень наданих в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача, та вина останнього в її заподіянні. Зокрема суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин, та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Відповідно п.9 вказаної Постанови при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Безумовно, у зв`язку з пошкодженням автомобіля позивач зазнав душевні переживання. Ця обставина свідчить про те, що йому була заподіяна моральна шкода. Водночас, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить висновку, що розмір моральної шкоди в сумі 5000 грн. 00 коп. буде достатнім для відновлення немайнових втрат позивача.

Відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, підлягають задоволенню у повному розмірі, а саме у сумі 5000,00 грн.

На підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову в частині стягнення майнової шкоди, судовий збір з відповідача на користь позивача не стягується.

На підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовної заяви в частині стягнення моральної шкоди та звільненням позивача від його сплати на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 258, 259, 264, 265 268, 272, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України, судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач 2: Публічне акціонерне товариство «Національне акціонерна страхова компанія «Оранта», ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д.

Повний текст рішення виготовлено 25.01.2021 року

Суддя Теслікова І.І.