Рішення № 9439886, 11.02.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2010 р. Справа № 16/2614-6/491

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М.,

з секретарем Волна С.В., за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Чуркін С.Г. - за довіреністю;

третя особа: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кожанське хлібоприймальне підприємство" до товариства з обмеженою відповідальністю " Українське борошно плюс", третя особа - ТОВ "Форсаж" про стягнення 1 141 965,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем предявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 141 965,65 грн., з яких: 655 237,81 грн. основного боргу з індексом інфляції за неоплачену пшеницю, 12 393,97 грн. 3% річних, 150 792,75 грн. пені, 323 541,12 грн. штрафу на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 22 жовтня 2008 року укладеного між сторонами по справі. Позивач направив клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами, свого представника в засідання не направив. Змін до позовних вимог суду не подано.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, що сплачувати борг позивачу повинна третя особа, оскільки про це між відповідачем та третьою особою було укладено договір доручення від 15.07.2009 року.

Представник третьої особи в засідання не з'явився. Суду направлено пояснення про те, що між відповідачем та третьою особою дійсно було укладено договір доручення від 15.07.2009 року, але кошти третя особа позивачу не сплачує, оскільки відповідач ухиляється від проведення взаємозаліку заборгованості з ТОВ "Форсаж".

Суд вважає можливим розглядати справу без представників позивача та третьої особи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті. Всі необхідні докази по справі зібрані.

Дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 22 жовтня 2008 року (а.с. 12), за умовами якого позивач зобов'язується поставити на передати у власність відповідача пшеницю 4 класу ( далі-товар), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору ( п.1.1 договору) в кількості 500 тон на загальну суму 577 752,00 грн. з ПДВ.

Договір, укладений сторонами, відповідає ст. 655 ЦК України, у відповідності до якої за договором купівлі-продажу продавець продає, а покупець приймає у власність та зобов'язується оплатити товар за ціною, погодженою сторонами.

Доказів недійсності договору чи його розірвання сторонами у справі не надано. Договір підписано повноважними представника сторін та він виконувався сторонами.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 ГК України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до п. 4.3. договору відповідач повинен оплатити товар безготівковим переказом грошових коштів на поточний рахунок позивача в продовж 14 (чотирнадцяти) банківських днів від дати надання позивачем складської квитанції оформленої зерновим складом на ім'я відповідача та рахунку-фактури.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 500 тон пшениці 4-го класу на загальну суму 577 752,00 грн., що підтверджується довіреністю від 29 жовтня 2008 року видану на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 15), видатковою накладною № РН-0000006 від 29 жовтня 2008 року на суму 577 752,00 грн. ( а.с. 14) з підписом ОСОБА_1. про отримання товару та складською квитанцією на зерно № 9 від 30.10.2008 року АС № 686 690 (а.с. 16).

Заперечень проти неотримання товару відповідач суду не надав.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що товар у повній сумі повинен був бути оплачений відповідачем до 18.11.2008 року, однак своїх зобов'язань відповідач по справі не виконав.

05 грудня 2008 року за № 14-01/08 відповідачу по справі було направлено попереджувальний лист по сплату боргу за поставлений товар в сумі 577 752,00 грн. (а.с.17) Відповідач відповіді на даний лист не надав.

Оскільки строк виконання зобов'язання для відповідача по оплаті переданої йому пшениці є таким що настав і доказів сплати боргу відповідач суду не надав, то з відповідача на користь позивача слід стягнути борг за пшеницю в розмірі 577 752,00 грн.

Суд не приймає до уваги надані відповідачем та третьою особою доводи і документи про те, що вказаний борг за пшеницю позивачу повинна сплати третя особа - ТОВ "Форсаж" на підставі укладеного між відповідачем і третьою особою договору доручення від 15.07.2009 року. З розділу 1 цього договору дійсно вбачається, що ТОВ "Українське борошно плюс" (відповідач) доручив ТОВ "Форсаж" (третя особа) від імені і за рахунок відповідача здійснити оплату заборгованості, яка виникла у відповідача перед позивачем за договором № 2 від 22.10.2008 року.

Однак, у відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У відповідності до ст. 520, 527 боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Договір доручення від 15.07.2009 року між відповідачем та третьою особою по справі укладався без відома і згоди позивача по справі. У наданому суду поясненні від 03.02.2010 року ТОВ "Форсаж" повідомило суд про неможливість виконання зобов'язання на користь позивача через ухилення відповідача від проведення взаємозаліку на суму боргу.

Таким чином, для покладення обов'язку виконання зобов'язання сплатити на користь позивача 577 752,00 грн. коштів за пшеницю на третю особу по справі - ТОВ "Форсаж" треба мати згоду позивача на такі дії.

У наданому суду поясненні від 03.02.2010 року № 3-01/10 позивач повідомив про незгоду на заміну свого боржника іншим підприємством.

Таким чином, виконання зобов'язання на користь позивача повинно бути проведено самим відповідачем і з ТОВ "Українське борошно плюс" на користь позивача слід стягнути 577 752,00 грн. боргу за пшеницю.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних, пеню, штраф та інфляційні втрати на суму боргу. Дані вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до п. 5.2. договору купівлі-продажу № 2 від 22.10.2008 року, за порушення строків оплати товару відповідач на користь позивача повинен сплатити пеню в розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Суд вважає, що відповідальність відповідача по встановленому договором розміру штрафу та пені повинна бути обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 549 ЦК України штраф та пеня є різновидом неустойки. У відповідності до положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" , який є спеціальним законом відносно Цивільного Кодексу України, розмір пені встановлюється угодою сторін, однак при її сплаті розмір пені повинен бути обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ за період нарахування пені.

Таким чином, за одне і те ж порушення - несплата коштів за пшеницю, розмір пені (150 792,75 грн.) та штрафу (323 541,12 грн.), які нарахував позивач - повинні бути обмежені подвійною обліковою ставкою НБУ. За належним розрахунком та за належним періодом з 18.11.2008 року ( початок прострочки) до 15.07.2009 року (як обмежив позивач), подвійна облікова ставка НБУ на суму боргу 577 752,00 грн. становить лише 90 099,21 грн., що і складає належну до сплати суму пені та штрафу з боку відповідача. В силу положень частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності, оскільки цей вид відповідальності встановлено законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 12 393, 97 грн. та 77 485,81 грн. (655237,81-577752,00) інфляційних на суму основного боргу за період з 30.10.2008 року по 15.07.2009 року.

За належним розрахунком і за належний період з 18.11.2008 року ( початок прострочки) до 15.07.2009 року (як обмежив позивач) 3% річних із суми боргу складають 11 396,75 грн., а сума боргу з індексом інфляції за цей же період складає 640 726,97 грн.

Перерахунки пені і штрафу за подвійною обліковою ставкою НБУта інфляційних втрат було здійснено за допомогою системи Ліга.

Строки позовної давності для стягнення штрафу та пені, а також платежів за ст. 625 ЦК України позивачем дотримані.

Докази про сплату заборгованості відповідачем у справу не подані.

На підставі викладеного, позов підлягає до часткового задоволення і з відповідача на користь позивача слід тягнути 640 726,97 грн. боргу за пшеницю з урахуванням індексу інфляції, 11 396,75 грн. 3% річних та 90 099,21 грн. штрафу та пені, а всього - 742 222,93 грн.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача на користь позивача слід стягнути 7 422,23 грн. державного мита та 204,72 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

З позивача на користь державного бюджету слід стягнути державне мито в розмірі 9 719,66 грн., оскільки при поданні позову позивачем було сплачено лише 1700,00 грн. державного мита при належній сумі сплати 11 419,66 грн., а справа господарськиим судом Черкаської області приймалася до провадження після направлення її з господарського суду м. Києва за територальною підсудністю.

Керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське борошно плюс" , ідентифікаційний код 36085162, Черкаська область, Чорнобаївський район, с. Скородистик, вул. Озерна, 47/2 (фактична м. Київ, вул. Лебедєва, 6 кв. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кожанське хлібоприймальне підприємство" , ідентифікаційний код 35744933, м. Київ, вул. Дегтярівська, 9 - 640 726,97 грн. боргу за пшеницю з урахуванням індексу інфляції, 11 396,75 грн. 3% річних та 90 099,21 грн. штрафу та пені, обмежених подвійною обліковою ставкою, 7 422,23 грн. державного мита та 204,72 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кожанське хлібоприймальне підприємство" , ідентифікаційний код 35744933, м. Київ, вул. Дегтярівська, 9 на користь державного бюджету через місцеві органи ДПІ - 9 719,66 грн. державного мита.

В решті вимог в задоволенні позову відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 12 лютого 2010 року.