Ухвала суду № 9439801, 12.05.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"12" травня 2010 р. Справа № 10/77-Н

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Євро-трейд” м. Хмельницький

до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький

третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 смт. Козова Тернопільської обл.

про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12.07.2001р. №522 „Про вилучення та надання земельних ділянок та внесення змін до рішення виконавчого комітету №315 від 03.05.2001р.” в частині вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю „Євро-трейд” в запас міста земельної ділянки площею 0,6 га по пров. Купріна 15

Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

позивач: Олійник Д.В.- за довіреністю від 21.05.2009р.

відповідач: Демчук Л.Г. - за довіреністю від 11.07.06р. №02-11-910

третьої особи : ОСОБА_2.- за довіреністю від 24.10.2009р.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, враховуючи подані уточнення, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №522 від 12.07.2001 року "Про вилучення та надання земельних ділянок та внесення змін до рішення виконавчого комітету №315 від 03.05.2001р." в частині вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд" м.Хмельницький в запас міста земельної ділянки площею 0,6 га.

Вказує на те, що на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.10.1999р. №717 товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд" було видано державний акт ІІ-ХМ № 001120 на право постійного користування земельною ділянкою, площею 1,2948 га під виробничу базу за адресою: провулок Купріна, 15. Однак, лише в квітні 2009р. під час погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пров. Купріна, 15/А Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького стало відомо, що рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12.07.2001р. №522 земельну ділянку за адресою пров. Купріна,15 площею 0,6 га було вилучено у ТОВ "Євро-трейд" та передано в земельний запас міста. Щодо підстав прийняття даного рішення, листом від 24.04.2009р. виконавчий комітет Хмельницької міської ради пояснив, що п. 8 рішення виконкому Хмельницької міської ради від 12.07.2001р. №522 щодо вилучення в запас міста земельної ділянки площею 0,6 га по пров. Купріна, 15 із користування товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд" було прийнято відповідно до поданої заяви товариства №66 від 22.05.2001р.

Стверджує, що під час розгляду копії листа вих.№66 від 22.05.2001р., наданого виконкомом Хмельницької міської ради позивач виявив, що підпис на вказаному листі не належить ОСОБА_3. (на той час директор товариства), а безпідставно підписаний одним із засновників товариства ОСОБА_4.

Робить висновок, що підставою для прийняття рішення про вилучення частини земельної ділянки з користування ТОВ "Євро-трейд" став лист, який не має юридичної сили, оскільки був підписаний особою, яка не мала на то повноважень.

Позивач в письмових поясненнях від 13.01.2010р., звертає увагу, що в листі від 22.05.2001р. №66 товариство не заперечує про відчуження частини земельної ділянки, але не давало згоду щодо вилучення частини земельної ділянки, однак виконавчим комітетом в порушення ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України проведено саме вилучення земельної ділянки без згоди товариства.

Посилаючись на ст.ст. 31-34 Земельного кодексу України (від 18.12.1990р.) робить висновок, що вилучення земельних ділянок можливе лише з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам, організаціям, а не як зазначено в оскаржуваному рішенні - в запас міста. Зазначає, що не проведено ряд дій, які передбачені ст. 34 Земельного кодексу України.

Звертає увагу, що Земельним кодексом України не передбачено вилучення частини земельної ділянки, так як вилученню підлягають в цілому земельні ділянки. Вважає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, чим порушив права та законні інтереси позивача.

Позивач з приводу заяви відповідача щодо застосування позовної давності, посилається на ч.1 ст. 395, п.4ст. 268 ЦК України, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" просить суд не застосовувати позовну давність. При цьому стверджує, що товариство дізналось про порушення своїх прав (незаконне вилучення частини земельної ділянки) лише в квітні 2009р., тому не мало змоги оскаржити незаконне рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради у встановлені законом строки. А лист від 22.05.2001 року № 66, на який посилається відповідач, був підписаний одним із засновників, який не мав повноважень на підписання таких документів, поза відома директора та інших засновників товариства.

Вважає, що вилучення було здійснене з порушенням норм земельного законодавства, а отже із перевищенням повноважень, оскільки у листі від 22.05.2001 року № 66 товариство не заперечує про відчуження частини земельної ділянки, а не про вилучення частини земельної ділянки, тому вилучення проведене без одержання згоди землекористувача є порушенням ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу та незаконним.

Крім того зазначає, що оспорюване рішення прийнято з порушенням передбаченого законодавством порядку ( п.1 ст. 31, ч.1 ст.34, ч.1 ст.46 Земельного кодексу України).

Відповідач проти позову заперечує, позовні вимоги не визнає та вважає такими, що не підлягають задоволенню. Вважає оспорюване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки прийнято в межах компетенції та відповідно до положень закону. Вказує на те, що підставою для прийняття рішення послужив лист ТОВ "Євро-трейд" за підписом директора товариства про вилучення 0,6 га землі. При цьому звертає увагу, що при розгляді даного листа виконком не зобов'язаний перевіряти хто вчиняв підпис на такій заяві, оскільки лист був скріплений печаткою товариства. Факт того, що клопотання від товариства підписав не директор, а інша особа не є підставою для визнання недійсним рішення. Крім того, зазначає, що позивач не надав жодних доказів в підтвердження такого факту. Звертає увагу на порушення позивачем строку позовної давності при оскарженні рішення від 12.07.2001р., так як позивач сам подав заяву про вилучення земельної ділянки і знав про дану заяву.

Відповідач в додаткових поясненнях від 19.01.2010р. зазначає, що в позовній заяві та в поясненнях позивач не надав правового обґрунтування, яке право позивача порушено і яким чином. З приводу посилань позивача на порушення процедури погодження місця розташування об'єктів на землях, які вилучаються, вважає, що порушення цієї процедури ніяким чином не впливає на волевиявлення землекористувача.

Посилаючись на ст. 27 Земельного кодексу України, вважає, що твердження позивача про те, що вилучення частини земельної ділянки не відповідає вимогам Земельного кодексу України, який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення не відповідає дійсним обставинам справи і земельному законодавству.

Вважає хибним та таким, що суперечить ст.ст. 10, 27 Земельного кодексу України, який діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення, висновок позивача, що при прийняті виконкомом рішення №522 від 12.07.2001р. в частині вилучення частини земельної ділянки площею 0,6 га, останній, вийшов за межі передбачених земельним законодавством повноважень.

В судовому засіданні 15.02.2010р. відповідач подала заяву про застосування позовної давності, посилаючись на ст.ст. 257,261,268,395 Цивільного кодексу України. Звертає увагу, що рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради було прийнято 12 липня 2001 року за заявою позивача (ТОВ "Євро-трейд" від 22.05.2001 року за вх. №66). Вважає, що в даному випадку сплила позовна давність, тому просить суд відмовити у позові.

Управління Держкомзему в м. Хмельницькому в листі від 15.02.2010р. №1470/01-16 повідомило, що в справі інвентаризації земельної ділянки ТОВ "Євро-трейд" під виробничу базу по пров. Купріна, 15 даних про те, яка саме частина земельної ділянки була вилучена немає, у викопіровці із ситуаційного плану м.Хмельницького та в описі меж відповідні позначення також відсутні. Зміни в Державний акт на право постійного користування землею ТОВ "Євро-трейд" не вносилися.

Комунальне підприємство проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню виконкому Хмельницької міської Ради в листі від 15.02.2010р. №147-01-12 повідомило, що згідно рішення №522 від 12.07.2001р. припинено право користування частиною земельної ділянки ТОВ "Євро-Трейд" по пров. Купріна, 15 площею 0,6 га. Так як, роботи по внесенню змін в державний акт на право постійного користування є платними, а ТОВ "Євро-Трейд" не зверталось до комунального підприємства проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню на виконання даних робіт, тому зміни до державного акта не були внесені.

Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування і земельних ресурсів в судове засідання 26.01.2010р. надано письмові пояснення, в яких повідомлено, що згідно інформації наданої відділом інформації та кадастрів департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів земельна ділянка площею 0,6 га, котра вилучена з користування ТОВ "Євро-Трейд" рішенням виконавчого комітету від 03.05.2001р. № 315, рішенням сесії міської ради та її виконавчого комітету в користування, власність, оренду іншій фізичній особі, юридичній особі не надавалась.

Представником третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 подано відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує, вважає, що рішення прийняте у відповідності до вимог закону, а саме ст.ст. 10, 27 Земельного кодексу України (1990р.) Вважає безпідставним доводи позивача щодо можливості вилучення земельної ділянки лише з метою передачі її у власність або надання у користування громадян, підприємствам, установам, організаціям, а не в запас міста, оскільки згідно ч. 3 ст. 31 ЗК України (1990р.), вилучення земель у межах міста для усіх потреб провадиться за рішенням міської Ради народних депутатів. Зазначає, що листом №66 від 02.05.2001р. ТОВ "Євро-трейд" погодилося на відчуження частини земельної ділянки площею 0,6 га., даний лист підписаний та скріплений печаткою товариства. Стверджує, що пояснення позивача, що листом №66 підприємство не давало згоди на її вилучення, а лише заперечувало проти відчуження частини земельної ділянки є безпідставними, оскільки даний лист виключає інше юридичне значення та розуміння його змісту, крім надання згоди на припинення права на земельну ділянку в будь-який спосіб чи вилучення чи припинення права користування. Вказує на сплив позовної давності та клопотання відповідача про її застосування.

Крім того подано клопотання від 14.04.2010р. про припинення провадження у справі згідно п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарському суді, посилаючись на рішення Конституційного суду України №10-рп/2010 від 01.04.2010р.

Позивач дане клопотання вважає безпідставним та хибним, посилаючись на те, що рішенням Конституційного суду України від 01.04.2010р. №10-рп/2010 встановлено, що положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень. Однак, оскаржуваним рішенням виконком вилучив земельну ділянку у ТОВ "Євро-трейд", а тому діяв як орган, через який територіальна громада реалізує повноваження власника земельної ділянки.

Відповідач підтримує позицію третьої особи про припинення провадження у справі згідно п. 1 ст. 80 ГПК України, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р. №10-рп/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якого вирішення земельних спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів . Акцентує увагу, що приймаючи оскаржуване рішення, виконком Хмельницької міської Ради діяв як суб'єкт владних повноважень.

Оцінюючи правовідносини, що є предметом дослідження у даній справи, з огляду на суб'єктний склад сторін, предмет та підстави позову, суд зважає на наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як визначено пунктом 6 ч.1 ст. 3 КАС України, адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Пункт 1 ч.1 ст.3 КАС України встановлює, що спори публічно-правового характеру, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень підсудні адміністративним судам.

Положеннями ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено п.7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

У відповідності до ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування зокрема управляють майном, що є в комунальній власності; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Статтею 10 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року №561-XII, чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення та статтею 12 чинного Земельного кодексу України визначено коло повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин .

Статтями 26 ,33 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено повноваження рад та їх виконавчих органів у сфері регулювання земельних відносин.

Судом зважається на рішення Конституційного суду України, яке є остаточним та обов'язковим до виконання на території України від 01.04.2010р. у справі №1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якого: положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький (суб'єкта владних повноважень) про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №522 від 12.07.2001 року "Про вилучення та надання земельних ділянок та внесення змін до рішення виконавчого комітету №315 від 03.05.2001р.", в частині вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-трейд" м.Хмельницький в запас міста земельної ділянки площею 0,6 га.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми, рішення Конституційного суду України від 01.04.2010р. у справі №1-6/2010 суд прийшов до висновку, що провадження у справі необхідно припинити відповідно до п.1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а є спором адміністративної юрисдикції.

Згідно ст. 47 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” сплачені судові витрати підлягають поверненню з Державного бюджету України позивачу.

Керуючись ст. ст.1,12, 47, п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі № 10/77-Н за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Євро-трейд” м. Хмельницький до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 смт. Козова Тернопільської області про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12.07.2001р. №522 „Про вилучення та надання земельних ділянок та внесення змін до рішення виконавчого комітету №315 від 03.05.2001р.” в частині вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю „Євро-трейд” в запас міста земельної ділянки площею 0,6 га по пров. Купріна 15 припинити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Євро-трейд” м. Хмельницький, вул. Купріна, 65 (код 21345171) з Державного бюджету України 85,00грн. (вісімдесят пять гривень 00коп.) державного мита, сплаченого квитанцією №58/88 від 10.12.2009р. та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених квитанцією №59/90 від 10.12.2009р., про що видати довідку.

Суддя

Віддруковано 4 примірники::1 - в справу, 2 - позивачу, 3 - відповідачу), 4--третій особі АДРЕСА_1)