Постанова № 94397602, 26.01.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа № 430/62/21

Провадження № 3/430/46/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року смт.Станиця Луганська

Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Попова О.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Станично-Луганського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Біробіджан Хабаровського краю Російської Федерації, громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 виданого Марківським РВ УДМС України в Луганській області 19 березня 2015 року, ІПН НОМЕР_2 , працюючої продавцем непродовольчих товарів відділення стільникового зв`язку Vodafone, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.184 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22.12.2020 року серії ВАБ 331155, 20 листопада 2020 року о 14 год. 00 хв. За адресою: Луганська область, смт. Станиця Луганська, кв. Молодіжний, буд. 19, у приміщенні навчального закладу КЗ «Станично-Луганська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Станично-Луганського району Луганської області» малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , висловлювався нецензурною лайкою та ображав малолітнього ОСОБА_3 , у зв`язку з чим ОСОБА_1 , будучі матір`ю малолітнього ОСОБА_2 ухилилася від обов`язків щодо виховання дітей, чим вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, просила суд її строго не наказувати, про що надала суду відповідну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП не є обов`язковою.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17 жовтня 2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4. XI. 1950 ) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Станом на час розгляду справи жодних заяв та клопотань про відкладення справи не надходило. З огляду на вказане, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю, що справу можна розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Вимогами ст.280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ознайомившись з наявними в справі матеріалами суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, повністю підтверджується наступними даними:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 22.12.2020 серії ВАБ 331155, в якому міститься пояснення ОСОБА_1 , відповідно до якого вона свою провину визнала;

- заявою ОСОБА_4 від 24.11.2020 року;

-поясненнями ОСОБА_4 від 24.11.2020 року;

- поясненнями малолітнього ОСОБА_5 від 24.11.2020 року;

-поясненнями ОСОБА_6 від 24.11.2020 року;

- характеристикою щодо малолітнього ОСОБА_2 .

Статтею 184КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, тобто невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд, у відповідностідо положень статті 33КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника,ступінь вини, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження,що передбаченосанкцією ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 184, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті у виді попередження.

Стягнути ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп., який необхідно сплатити на рахунок UA308999980313181206000012477, населений пункт/територіальна громада/Станично-Луганська сільська ТГ, отримувач ГУК у Луг.обл./СТГ с. Ст.-Луг./22030101, код отримувача (за ЕДРПОУ) - 37991110, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки «00» Станично-Луганський районний суд.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М.Попова