Ухвала суду № 94397074, 15.01.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 362/3145/19

Провадження №1-кп/369/1022/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

за участю секретаря Смолянюк Т.А.

прокурора Сідашова О.В.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої - адвоката Ганжи А.О.

захисників Сиротіна Д.В., Пагора Б.Б.

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42018110000000389 від 31.10.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Васильків Київської області, українки, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, -

встановив:

Обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42018110000000389 від 31.10.2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 висунуто обвинувачення у шахрайстві - у заволодінні грошима ОСОБА_1 у сумі 800 доларів США, що в перерахунку за курсом Національного Банку України становило 22484 грн., шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та у підбурюванні ОСОБА_1 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище - одному із суддів Васильківського міськрайонного суду Київської області, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

Ухвалою від 02.12.2019 року колегії суддів судової палати з кримінальних справ Київського апеляційного суду підсудність обвинувального акту визначена Києво-Святошинському районному суду Київської області.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, з доводами прокурора погодились потерпіла та її представник.

Захисник Сиротін Д.В. та обвинувачена ОСОБА_2 звернулись з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору через порушення п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України, оскільки повідомлення ОСОБА_2 - депутату Васильківської міської ради Київської області VII скликання, про підозру було здійснено не керівником регіональної прокуратури, а за його дорученням прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні. Крім того, вказали, що висунуте ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України не відповідає фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті, оскільки відповідно до обставин, які прокурор вважає встановленими, всі дії, що на думку слідства призвели до підбурювання до надання неправомірної вигоди, здійснила інший співучасник ОСОБА_3 . Також звернули увагу, що за висунутим обвинуваченням ОСОБА_2 мала підбурити іншого співучасника ОСОБА_1 до вчинення злочину; поряд з цим, ОСОБА_1 як заявник у цьому кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 55 КПК України визнана потерпілою від даного злочину, що виключає можливість бути одночасно співучасником злочину. При цьому вважали, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 219 КПК України, оскільки з фактичних обставин та висунутого обвинувачення неможливо встановити мету, яку ОСОБА_2 переслідувала - отримати неправомірну вигоду для себе, чи надати її службовій особі, а також кому конкретно, за версією сторони обвинувачення, така неправомірна вигода передбачалось.

При цьому захисник Пагор Б.Б. та обвинувачена ОСОБА_3 просили повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки висунуте останній обвинувачення за ч. 2 ст. 190 КК України та за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України є самостійними складами різних кримінальних правопорушень та в даному випадку взаємно виключають один одного, а також звернули увагу, що 800 доларів США були вручені ОСОБА_1 правоохоронними органами, тому вона не була введена в оману щодо подальшої долі цих грошей та свідомо використовувала їх.

За таких обставин, суд, вислухавши доводи учасників судового засідання, вважає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1 статті 481 КПК України визначено, що письмове повідомлення адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.

Згідно п. 26 розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування № 42018110000000389 повідомлення про підозру ОСОБА_2 було здійснено 04.02.2019 оку о 16.25 керівником регіональної прокуратури ОСОБА_4 .

Натомість, відповідно до копії повідомлення про підозру, наданого стороною захисту, 04.02.2019 року виконання вимог ст. 278 КПК України в частині вручення цього повідомлення про підозру ОСОБА_2 керівником регіональної прокуратури М. Киричуком було доручено прокурору групи прокурорів Іванчуку А.В.

Таке доручення суперечить п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України, оскільки на момент повідомлення про підозру ОСОБА_2 була депутатом Васильківської міської ради Київської області VII скликання.

Повідомлення про підозру особі неуповноваженою на те особою, є не притягнення особи до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тому, за відсутності належного повідомлення особи про підозру, безґрунтовним і позбавленим правових підстав є наступне складення обвинувального акту стосовно неї, а отже і призначення на підставі такого обвинувального акту судового розгляду.

Інші доводи сторони захисту щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення, послідовності викладу фактичних обставин, правильності кваліфікації дій обвинувачених заслуговують на уваги та підлягають оцінці під час судового розгляду у випадку його призначення.

Керуючись ст. 291, п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 371, 372, 376, 481 КПК України, суд -

постановив:

У призначенні судового розгляду у кримінальному провадженні № 42018110000000389 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України на підставі обвинувального акту, складеного 22.05.2019 року слідчим в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області капітаном поліції Воронком Т.М. та погоджений прокурором першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Київської області молодшим радником юстиції Іванчуком А.В., відмовити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018110000000389 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України повернути прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали оголошено 26.01.2021 року.

Суддя Омельченко М.М.