Ухвала суду № 94396148, 22.01.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/437/21 Провадження № 1-кс/0274/115/21

УХВАЛА

Іменем України

22.01.2021 м.Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б.,

за участі секретаря судового засідання Соломянюк Л.О.,

прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Івашини В.Д. (далі – Прокурор),

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції Вдовиченка М.М. у кримінальному провадженні №12021060480000007 від 21.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичів Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 07.11.2019 Броварським міським судом Київської області за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше судимою за скоєння умисних тяжких корисливих злочинів, судимість за які в передбаченому законом порядку не знята та не погашена, вчинив новий умисний корисливий злочин.

Так, 20.01.2021 приблизно о 02.00 год, ОСОБА_1 , знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2 , помітив відчинене на провітрювання вікно до квартири АДРЕСА_3 , яка розташовувалась на першому поверсі. У цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , підійшовши до зазначеного вікна квартири, шляхом віджиму проник всередину, звідки таємно, повторно, викрав велосипед іноземного виробництва марки «StelsNavigator 630» вартістю 5000 гривень, чоловічу куртку «SnowAkasaka» вартістю700 гривень, мобільний телефон марки «Bravis F180 Ring» вартістю 150 гривень, тактичні окуляри «EssCrossbow» вартістю 500 гривень, ніж туристичний «Ganzo G8012» вартістю 1000 гривень , зарядний пристрій «PowerSupply» вартістю 100 гривень, модем «Інтертелеком» вартістю 1000 гривень, бритву «Gillette» вартістю 100 гривень, планшет марки «Harris RF-3590-RT» вартістю 180000 гривень, дорожню сумку вартістю 300 гривень, спортивну кофту «Adidas» вартістю 200 гривень, електричну сушку для взуття вартістю 100 гривень, штани утеплені військового типу вартістю 500 гривень, шапку «Adidas» вартістю 200 гривень, роутер марки «Mifi 4510» вартістю 1000 гривень, спорядженого сім-картою «4G-Lite» вартістю 50 гривень, належного ОСОБА_2 . Даними умисними діями ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 190200 гривень. В подальшому ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), належного ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якого є вчинення злочину повторно, поєднаному з проникненням у житло.

У відповідності до вимог ст.ст. 276-279 КПК України 22.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимим за вчинення умисних тяжких злочинів, на шлях виправлення не став і вчинив новий умисний тяжкий злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 вину у вчинені кримінального правопорушення визнав; просив застосувати більш м`який запобіжний захід (домашній арешт), ніж той, що зазначено в клопотанні.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Таким чином, наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, а підозрюваний причетний до цієї події та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.01.2021, протоколом огляду місця події від 21.01.2021, протоколом допиту потерпілого від 21.01.2021, протоколом додаткового допиту потерпілого від 21.01.2021, протоколом огляду предметів від 21.01.2021, заявою ОСОБА_3 від 21.01.2021, протоколами допитів свідків від 21.01.2021, довідкою про склад сім`ї від 21.01.2021 №33, довідкою-характеристикою від 21.01.2021 №32, довідкою про звільнення Серії КИВ №19707.

Встановлено також, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: 28.02.2007 Бердичівским міським судом Житомирської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки; 11.04.2008 Бердичівским міським судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі; 24.06.2014 Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, Нн підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік; 16.11.2017 Бориспільським міським судом Київської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; 07.11.2019 Броварським міським судом Київської області за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України приєднано вирок від 16.11.2017 та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі; звільнений з Київського СІЗО по відбуттю строку покарання.

Що ж до наявності обгрунтованих ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, то в клопотанні зазначено про можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом неявки до слідчого, прокурора, суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обговорюючи питання наявності зазначених у клопотанні ризиків, зокрема, щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, то такі, як вважає слідчий суддя, є цілком ймовірним.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, покарання за який передбачено у виді позбавлення волі; не працює, офіційно не підтвердив місце роботи, що свідчить про відсутність законного джерела доходів; підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності; а відтак, враховуючи систематичність вчинення кримінальних правопорушень, останній може як переховуватись від органів досудового розслідування, так і вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що, в свою чергу, свідчить про доведеність наявності ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. те, що підозрюваний не працює, обставини вчинення злочину, кримінально-протиправну поведінку підозрюваного, відсутність на утриманні неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб, не є особою похилого віку, неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності, інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, слідчий суддя вважає, що слід визначити підозрюваному заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про його особу, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400,00 грн.

Керуючись статтями 176 – 179, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 208, 309 Кримінального процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Бердичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції Вдовиченка М.М. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 22.03.2021.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту повідомлення про підозру - 22.01.2021 об 11 год 45 хв.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 45400,00 грн (реквізити для сплати застави: код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 26278626, банк отримувача – ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) – 820172, рахунок отримувача – UA678201720355249002000000277, призначення платежу – вказати, хто і за що платить, справа № 274/437/21 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області), при сплаті якої строком на 2 місяці покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

– прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

– не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

– повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.

Строк дії ухвали до 22.03.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 25.01.2021.

Слідчий суддя Т.Б. Большакова