Рішення № 94395779, 08.12.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

08.12.2020 Єдиний унікальний номер 205/8156/19

Єдиний унікальний номер 205/8156/20

Провадження № 2/205/458/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Кулябі Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 19 вересня 2019 року звернулася до суду з позовом до відповідача територіальної громади в особі Дніпровської міської ради, третя особа АТ КБ «ПриватБанк» про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2019 року позов залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки з додержанням вимог п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 175, ч.ч. 1, 4 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких 26 вересня 2019 року позивачем подано уточнену позовну заяву та квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2019 року позовну заяву судом було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 жовтня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено та витребувано у Ленінського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 205/8913/18 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дніпровська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю для огляду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит свідків відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2020 року підготовче провадження по справі було закрито і справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів було відмовлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну свідка було відмовлено.

Позивач у своєму позові та судовому засіданні 16 жовтня 2020 року, а її представник у ході судового розгляду 16 жовтня 2020 року, посилалися на те, що позивач проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 з березня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Спадкоємців, окрім позивача, померлий не мав. З ОСОБА_2 позивач знайома з дитинства. У січні 2008 року вони зустрілися, почалися відносини, а з березня 2008 року почали разом проживати у спірній квартирі. Спільних дітей немає. Дитина позивача від попереднього шлюбу проживала разом з ними, родина була дружньою: працювали, робили ремонт, купували меблі і техніку, їздили відпочивати до Криму. ОСОБА_2 помер від серцевої недостатності, у 33 роки переніс інфаркт, потім перебував на підтримуючих препаратах. Після реабілітації він працював вдома. За спільні кошти зробили ремонт, придбали меблі і техніку в його квартиру. Також брали кредити на придбання техніки, які повертали також разом. 07 травня 2018 року вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте, постановою нотаріуса від 22 листопада 2018 року їй було відмовлено з причини відсутності документів, необхідних для встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим. Просили суд встановити факт проживання позивача з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю з березня 2008 року і до часу відкриття спадщини і визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У своїй заяві до суду просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач у своєму відзиві, а його представник у ході судового розгляду 16 жовтня 2020 року посилалися на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому законом. Позивачем не доведено факт проживання однією сім`єю, оскільки додані до позовної заяви квитанції про оплату кредиту не можна вважати належним доказом, тому що платником зазначено спадкодавця. Договорів поручительства про виконання кредитних зобов`язань спадкодавця, де б позивач брала на себе обов`язок по виконанню цих зобов`язань як поручитель (дружина), укладено не було. Наявність вимоги кредитора, який має намір задовольнити свої вимоги за рахунок спадкового майна, доводить необґрунтованість заявлених позовних вимог. В акті приймання-передачі виконаних робіт по газифікації, інших документах на доставку побутової техніки, будівельних матеріалів, замовником зазначено також спадкодавця. Позивач не довела факт спільного проживання зі спадкодавцем не менше 5 останніх років перед його смертю. Проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання свого представника не направила, про час, день та місце судового засідання повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи у відсутність її представника.

Перевіривши матеріали справи, цивільної справи № 205/8913/18 (провадження № 2о/205/38/19), оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 12 серпня 1995 року, який рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № 2-2176/05 від 20 квітня 2005 року було розірвано (а.с. 182).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с. 19).

На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 вересня 2008 року ВАТ «Дніпроважмаш», квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (а.с. 15), право власності на яку 21 листопада 2008 року у встановленому законом порядку зареєстровано в КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради (а.с. 16).

Згідно із свідоцтвом про поховання серії НОМЕР_1 , виданим 25 квітня 2018 року, ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21, 22).

07 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 (а.с. 23).

Постановою нотаріуса від 22 листопада 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с. 25).

Відповідно до акта від 29 листопада 2018 року, складеного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який затверджений начальником ЖЕУ АТ «Дніпроважмаш» Крихтіним А.В., ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 однією родиною з березня 2008 року і до 24 квітня 2018 року, мали спільний бюджет, придбавали меблі та побутову техніку, робили ремонт.

Також у судовому засідання судом було оглянуто матеріали цивільної справи № 205/8913/18 (провадження № 2о-205/38/19), а саме: копію спадкової справи № 23/2018, відкритої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. після смерті ОСОБА_2 , з якої вбачається, що 07 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с. 47). Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. від 22 листопада 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 55). 04 грудня 2018 року до Другої дніпровської державної нотаріальної контори звернувся АТ КБ «ПриватБанк» із претензією кредитора (а.с. 57), яку було направлено до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батової Л.Г., якою було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 58). Інші особи із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 не зверталися.

Стороною позивача до справи долучено нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4

ОСОБА_6 у своїй заяві від 09 липня 2020 року, засвідченій приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. і зареєстрованій в реєстрі за № 1940, пояснив, що він з 1959 року проживає по сусідству з ОСОБА_1 , яку знає з її народження, а також її батьків. Також він знав померлого ОСОБА_2 , який проживав у квартирі АДРЕСА_1 . Навесні 2008 року позивач та ОСОБА_2 почали проживати однією сім`єю, ОСОБА_1 переїхала до нього в квартиру, де вони і проживали по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . У них був спільний бюджет, з якого вони сплачували комунальні платежі, робили ремонт. ОСОБА_1 поховала ОСОБА_2 . На теперішній час позивач продовжує проживати в квартирі, сплачує комунальні платежі та підтримує її в належному стані (а.с. 173).

У заяві від 09 липня 2020 року, посвідченій приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. і зареєстрованій в реєстрі за № 1951, ОСОБА_7 зазначила, що ОСОБА_1 у березні 2008 року почала проживати з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. За час сумісного проживання вони брали два кредити на придбання комп`ютера та телевізора, які сплачували разом, придбали побутову техніку: холодильник, пральну машинку, мікрохвильову піч та інше. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. ОСОБА_1 поховала його (а.с. 174).

ОСОБА_4 у своїй заяві, засвідченій приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. і зареєстрованій в реєстрі за № 1954, зазначила, що вона є матір`ю позивача ОСОБА_1 , яка проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з березня 2008 року і по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач здійснила поховання ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєструвала факт смерті померлого в органах РАЦС, отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони проживали в квартирі, належній ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . За час спільного сумісного проживання зробили ремонт у квартирі, сплачували комунальні послуги, за спільні кошти було придбано предмети побуту та домашнього вжитку: меблі, побутову техніку, газовий котел; мали спільний бюджет та вели домашнє господарство (а.с. 175).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 серпня 2019 року по цивільній справі № 205/8913/18 (провадження № 2о/205/38/19) заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини залишено без розгляду у зв`язку з наявним спором про право.

Частиною 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю потрібно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, закріпленому у ст. 1 ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення», де визначено, що домогосподарство – сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

Позивачем ОСОБА_1 було надано судові копії квитанцій про оплату комунальних послуг, датованих різним проміжком часу (а.с. 28-39, 41-57), акти приймання виконаних робіт № 12058 від 03 жовтня 2008 року та № 68929 від 07 грудня 2011 року, де ОСОБА_2 – замовник послуг (а.с. 27, 40), копію договору № 90475084000 про надання споживчого кредиту від 08 жовтня 2010 року (а.с. 58-59), копії квитанції про повернення кредитних коштів (а.с. 60, 61), копію договору № 90580483000 про надання споживчого кредиту від 18 грудня 2010 року (а.с. 62) та копії квитанцій про його повернення (а.с. 66-69), копію видаткової накладної № П49-01572 від 18 грудня 2010 року на телевізор (а.с. 64), документи на побутову техніку: холодильник, пральну машину, мікрохвильову піч, праску (а.с. 70, 72) та інші прилади для роботи з апаратурою (а.с. 73-79).

Відповідно до копій з виписок з історії хвороби ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній мав серцево-судинне захворювання: перенесено інфаркт міокарда у 2010 році та гіпертонічну хворобу ІІІ ступеню (а.с. 80-91).

З урахуванням зазначених обставин, факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується обставинами та матеріалами справи.

На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 17 вересня 2008 року ВАТ «Дніпроважмаш», квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (а.с. 15), право власності на яку 21 листопада 2008 року у встановленому законом порядку зареєстровано в КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради (а.с. 16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с. 19), після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою нотаріуса від 22 листопада 2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с. 25).

Крім ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини звернувся кредитор померлого боржника, інші спадкоємці відсутні.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Приписами ст. 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивачем протягом строку, встановленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, було у встановленому порядку подано заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживали однією сім`єю з березня 2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день відкриття спадщини, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Отримати спадщину на спірне майно, окрім, як в судовому порядку позивач не має можливості, оскільки у неї відсутнє документальне підтвердження спільного проживання однією сім`єю з померлим спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що наявність вимоги кредитора АК КБ «ПриватБанк», який має намір задовольнити свої вимоги за рахунок спадкового майна доводить необґрунтованість вимог позивача та підтверджує необізнаність ОСОБА_1 про кредитні зобов`язання спадкодавця, оскільки інформація про наявність заборгованості за кредитним договором відноситься до інформації з обмеженим доступом, позивач не є стороною укладеного кредитного договору, а наявність у померлого кредитних зобов`язань жодним чином не спростовує факту її проживання однією сім`єю з померлим спадкодавцем. У разі прийняття позивачем спадщини, до якої входять також і боргові зобов`язання померлого спадкодавця, дане питання має вирішуватися між спадкоємцем, який прийняв спадщину, і кредитором.

З приводу тверджень, що надання стороною позивача квитанцій про сплату комунальних платежів, датованих різними проміжками часу, та зазначення в них платником ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не доводять факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , оскільки платником зазначено ОСОБА_2 , суд зазначає, що платником в квитанціях вказано особу, на ім`я якої відкрито особові рахунки в підприємствах, які надають комунальні послуги, тобто, власника, яким був померлий ОСОБА_2 .

Тому суд приходить до висновку, що заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та зазначені представником у ході судового розгляду, не знайшли свого підтвердження та жодним чином, не спростовують тверджень позивача, викладених нею у позовній заяві.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у загальному розмірі 3 619 гривень 20 коп. (а.с. 1, 2, 111, 151). Враховуючи, що відповідач по справі територіальна громада в особі Дніпровської міської ради є бюджетною організацією, яка не передбачає відшкодування позивачам витрат зі сплати судового збору, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати у справі, слід віднести за її рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, ч.ч. 1, 5 ст. 1268, ст. 1264 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 263, 264, ч.ч. 1-7 ст. 265, ст. 315 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) однією сім`єю з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , з березня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_4 .

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: