Рішення № 94395455, 25.01.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/7013/20

Провадження № 2/210/530/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"25" січня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває вказана позовна заява. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуваючи в трудових відносинах з Новокриворізьким державним гірничо-збагачувальним комбінатом, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», на посаді елекртослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування, 17 серпня 1995 року близько о 10 год. 30 хв., знаходячись в рудоуправлінні кар`єру №3, під час здійснення трудових обов`язків по ремонту шинно-зубчатої кордової муфти бурового верстату, внаслідок нещасного випадку, отримав травму лівої руки.

За результатами проведеного компетентною комісією розслідування нещасного випадку, що стався 17 серпня 1995 року о 10 год. 30 хв. на з Новокриворізькому державному гірничо-збагачувальному комбінаті, було прийнято рішення визнати даний нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом.

Таким чином, нещасний випадок стався внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівника Відповідача та обумовлений неналежним виконанням Відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці.

25.05.2005 року Позивач пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі – МСЕК), за результатами якого йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності – 10% внаслідок трудового каліцтва з 01 травня 2005 року - безстроково, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги», виданою на ім`я Позивача.

У зв`язку з вказаним трудовим каліцтвом Позивач відчув сильний фізичний біль, тривалий час був суттєво обмежений в рухомості лівої верхньої кінцівки, вимушений був знаходитись на стаціонарному лікуванні з приводу отриманої травми, спостерігатись у травматолога та приймати лікарські засоби. Внаслідок отриманої травми в нього виникають значні труднощі та незручності в обслуговуванні себе, у Позивача наявне обмеження рухомості та зниження сили в променево-зап`ястному суглобі лівої верхньої кінцівки, відчуття оніміння в ній.

Все це призвело до втрати життєвого часу, який Позивач міг витратити на спілкування зі своїми близькими людьми, сім`єю, приділити своєму духовному та інтелектуальному розвитку.

Втрата професійної працездатності в молодому, працездатному віці, призвела до обмеження можливості реалізовувати Позивачем свої наміри в професійній сфері, травми стали причиною істотного зниження життєвої активності, призвели до зміни звичного способу життя. Позивач до теперішнього часу постійно відчуває біль в травмованій лівій верхній кінцівці, функції його організму суттєво порушені.

Внаслідок постійних больових відчуттів, особливо в нічний час, порушується сон Позивача, що не дозволяє йому нормально відпочивати, призводить до зниження уваги в денний час доби, до постійного відчуття втоми, перебування Позивача в напруженому стані, стані роздратованості.

Крім того, Позивач обмежений у можливості реалізовувати свої звички та бажання, що в свою чергу, призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які він мав до моменту травмування та втрати професійної працездатності. Вказані вимушені зміни в житті Позивача мають місце тривалий час, а стан здоров`я є - невідновним.

Перелічені негативні явища в житті Позивача переконливо доводять факт завдання Позивачу немайнової (моральної) шкоди внаслідок отриманого трудового каліцтва та стійкої втрати професійної працездатності, що є наслідком порушення законодавства про охорону праці зі сторони Відповідача.

У зв`язку з викладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 94 460 гривень.

Представник Відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що підприємство не погоджується з доводами та вимогами Позивача, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що матеріалами позову не підтверджуються жодними належними доказами отримання моральної шкоди, вина підприємства не доведена.

Сторони в судове засідання не викликались.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

З письмових матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем на електрослюсаря чергового з ремонту устаткування (а.с. 18-26).

Згідно з Актом Форми Н-1 «Про нещасний випадок на виробництві» №22 (а.с. 14-16), нещасний випадок на виробництві стався під час виконання Позивачем своїх трудових обов`язків за наступних обставин: 17 серпня 1995 року близько о 10 год. 30 хв., знаходячись в рудоуправлінні кар`єру №3, під час здійснення трудових обов`язків по ремонту шинно-зубчатої кордової муфти бурового верстату, внаслідок нещасного випадку, отримав травму лівої руки.

За результатами проведеного компетентною комісією розслідування нещасного випадку, що стався 17 серпня 1995 року о 10 год. 30 хв. на з Новокриворізькому державному гірничо-збагачувальному комбінаті, було прийнято рішення визнати даний нещасний випадок таким, що пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до п.11.1 акту №22 від 20.08.1995 року, компетентною комісією встановлено, що видом події, який призвів до настання нещасного випадку є – вплив деталей, які рухаються.

Згідно до п. 11.3 акту №22 від 20.08.1995 року, причиною настання нещасного випадку є – незадовільна організація роботи.

Відповідно до п.11.4 акту №22 від 20.08.1995 року, нещасний випадок стався внаслідок експлуатації бурового верстату СБШ-250 МН №16, 1992 рік, Криворізький завод гірничого обладнання, який є джерелом підвищеної небезпеки та належить Відповідачу.

Відповідно до п.13 акту №22 від 20.08.1995 року, нещасний випадок, в результаті якого Позивачем отримано тілесні ушкодження, стався внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівника Відповідача:

ОСОБА_2 – виконуючий обов`язки механіка бурової дільниці, який порушив п.30.І «Положення про систему управління охороною праці на НКДГЗК».

Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, Позивач, 11.04.1996 року, вперше пройшов огляд лікарсько-трудовою експертною комісією (надалі – ЛТЕК), за результатами якого йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності – 20% внаслідок трудового каліцтва, визначено необхідність в санаторно-курортному лікуванні, що підтверджується випискою з акту огляду ЛТЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги», виданою на ім`я Позивача.

15.05.1997 року Позивач повторно пройшов огляд ЛТЕК, за результатами якого йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності – 20% внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою з акту огляду ЛТЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги», виданою на ім`я Позивача.

03.05.1999 року Позивач повторно пройшов огляд ЛТЕК, за результатами якого йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності – 10% внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою з акту огляду ЛТЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги», виданою на ім`я Позивача.

23.05.2001 року Позивач повторно пройшов огляд ЛТЕК, за результатами якого йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності – 10% внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою з акту огляду ЛТЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги», виданою на ім`я Позивача.

14.05.2003 року Позивач повторно пройшов огляд ЛТЕК, за результатами якого йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності – 10% внаслідок трудового каліцтва, що підтверджується випискою з акту огляду ЛТЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги», виданою на ім`я Позивача.

25.05.2005 року Позивач пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі – МСЕК), за результатами якого йому було визначено ступінь втрати професійної працездатності – 10% внаслідок трудового каліцтва з 01 травня 2005 року - безстроково, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК «Про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги», виданою на ім`я Позивача (а.с. 8-13).

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення, серед інших питань, вирішує які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України, відповідно в п. 5 Постанови «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Згідно зі ст.ст. 440, 440-1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин), шкода, спричинена особі чи майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному об`ємі особою, яка завдала шкоди. Моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

При цьому, відповідно до ст. 441 ЦК УРСР, організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно зі ст.450 ЦК УРСР, організації, діяльність яких пов`язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, зобов`язані відшкодувати шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки.

Крім того, згідно до п. 1 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків» (які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин), власник підприємства, установи і організації або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.

Позивач зазначив, що втрата професійної працездатності в молодому, працездатному віці, призвела до обмеження можливості реалізовувати Позивачем свої наміри в професійній сфері, травми стали причиною істотного зниження життєвої активності, призвели до зміни звичного способу життя. Позивач до теперішнього часу постійно відчуває біль в травмованій лівій верхній кінцівці, функції його організму суттєво порушені.

Внаслідок постійних больових відчуттів, особливо в нічний час, порушується сон Позивача, що не дозволяє йому нормально відпочивати, призводить до зниження уваги в денний час доби, до постійного відчуття втоми, перебування Позивача в напруженому стані, стані роздратованості.

Крім того, Позивач обмежений у можливості реалізовувати свої звички та бажання, що в свою чергу, призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які він мав до моменту травмування та втрати професійної працездатності. Вказані вимушені зміни в житті Позивача мають місце тривалий час, а стан здоров`я є - невідновним.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

З вказаних обставин вбачається, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як було порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному стані.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги те, що йому були спричинені моральні страждання, отримання трудового каліцтва, безумовно, змінила його нормальний життєвий ритм.

Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, слід звернути увагу на роз`яснення, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Тому при вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги здійснення страхових виплат, вважає можливим стягнути на його користь 20000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст. 440-1 ЦК УРСР, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ІНН 24432974, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом – 20000 (двадцять тисяч) гривень, без урахування податків, зборів та інших платежів.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», ІНН 24432974 в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. Є. Сільченко