Рішення № 94395326, 21.01.2021, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1629/20

Провадження № 2/165/56/21

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві,

встановив:

22 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що тривалий час працює у ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська". Внаслідок шкідливих підземних умов праці він отримав низку професійних захворювань: хронічну двобічну сенсоневральну приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.); хронічний бронхіт, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст. - захворювання професійне. Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 16 липня 2019 року він втратив 35% професійної працездатності. В акті розслідування за формою П-4 від 18 червня 2019 року зазначається, що, причиною виникнення таких захворювань стало: фізичне навантаження, пил, шум, несприятливий мікроклімат, довготривала робота в шкідливих умовах. Оскільки захворювання виникло при виконанні ним своїх трудових обов`язків і заподіяна йому шкода випливає з трудових відносин, тому вважає, що вона має відшкодовуватися роботодавцем, який не створив безпечних умов праці. Завдана йому моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав внаслідок професійного захворювання на виробництві та переносить і по сьогоднішній день. Отримане захворювання нагадує про себе, він змушений постійно лікуватися та відновлювати своє послаблене здоров`я. Утруднене дихання і приглухуватість призвело до втрати ним нормальних життєвих зв`язків та надалі вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Беручи до уваги характер та ступінь моральних страждань заподіяних йому внаслідок професійного захворювання, просить суд присудити до стягнення з відповідача в свою користь моральну шкоду в сумі 165 620 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності та просив задоволити позов (а.с.34).

У судове засідання представник відповідача не з`явився, в.о. директора ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська" Грибов В.В. подав до суду письмову відзив, в якому просив розглядати справу за відсутності представника відповідача та просив відмовити у позові (а.с.76-84). Зазначив, що факт спричинення відповідачем моральної шкоди є недоведеним, прямої вини підприємства у отриманні позивачем шкоди здоров`ю не встановлено. Специфіка роботи в шахті передбачає наявність шкідливих факторів на робочому місці, що підвищує можливість отримання працівниками професійних захворювань та втрати ними працездатності. Укладаючи з відповідачем трудовий договір, позивач був повідомлений і ознайомлений під підпис про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки. Також, просив врахувати, що ОСОБА_1 не надав документів на підтвердження того, що в 2014 році він знаходився на диспансерному обліку та лікувався по сенсоневральній приглухуватості, а у виписці з медичної картки відсутня інформація про динаміку цього захворювання. Оскільки діагностовані у ОСОБА_1 захворювання, на його думку, не підтверджені медичними документами, а в діях працівників медичних закладів він вбачає ознаки службової недбалості, тому просить витребувати у КНП «Нововолинської ЦМЛ» та ДУ «Інститут праці ім. Кундієва НАМНУ» медичні документи, оскільки саме ці документи можуть підтвердити чи спростувати його твердження та припущення. З огляду на всі вищеперелічені обставини, просить суд відмовити у позові.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

У судовому засіданні встановлено, що з 11 серпня 2015 року позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська". Стаж роботи ОСОБА_1 на підприємствах вугільної промисловості становить понад 26 років, а в умовах впливу шкідливих факторів понад 14 років (а.с.9-15).

30 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 отримав медичний висновок ЦЛЕК за №19/453 про наявність у нього професійного характеру захворювання (а.с.17) і того ж 30 травня 2019 року був повідомлений про наявне професійне захворювання (а.с.20). Згідно вищевказаних документів у ОСОБА_1 діагностовано наступні професійні захворювання: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.), хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ДН-І-ІІ ст. - захворювання професійне. Супутні хвороби: гіпертонічна хвороба І-ІІ ст., ст.2, СН 0 ст., ризик 2, хронічний гастродуоденіт в стадії ремісії, хронічна люмбалгія.

У акті розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 від 18 червня 2019 року (а.с.16-17) встановлено, що причиною виникнення у ОСОБА_1 професійних захворювань стало: пил, шум та фізичне навантаження, несприятливий мікроклімат. По гігієнічній класифікації умови праці професія головного інженера відноситься до робіт ІІІ класу по факторам шкідливості. У акті, крім іншого, також зазначено, що працівник ОСОБА_1 значно перевищив допустимі величини тривалості робочого часу передбачені Державними санітарними правилами та нормами "Підприємства вугільної промисловості" ДСП 3.3.1.095-2002. (а.с.16-17).

25 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 був направлений на медико-соціально-експертну комісію (а.с.21).

Згідно копії довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності серії 12ААА №021482 від 16 липня 2019 року (а.с.22) внаслідок профзахворювання позивач ОСОБА_1 в сукупності втратив 35% професійної працездатності.

Нормами Конституції України, зокрема ст.21, ст.43, ст.46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні з матеріалів справи встановлено, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав внаслідок професійного захворювання та переносить і по сьогоднішній день. ОСОБА_1 відчуває себе неповноцінною людиною, із-за отриманого захворювання обмежений у реалізації своїх життєвих планів. Стан здоров`я позивача вимагає додаткових зусиль в організації його повноцінного життя.

У зв`язку з отриманим професійним захворюванням, позивачу рекомендовано спостереження, лікування (амбулаторне та стаціонарне), медична реабілітація, санітарно-курортне лікування, а також протипоказана важка фізична робота.

Представником відповідача суду не надано жодних доказів, які б свідчили про вину позивача в порушенні вимог нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до вимог частин 2, 3, 5 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Вищенаведені письмові докази дають суду підстави вважати, що діями відповідача ДП "Передпускова дирекція шахти №10 "Нововолинська", який не забезпечив безпечні умови праці, працівнику ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду. Позивач отримав професійне захворювання, зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час. Професійне захворювання та його наслідки викликали сильні емоційні страждання у позивача, зокрема: душевний біль, постійне почуття неповноцінності, пригнічення. Будучи обмеженим у фізичних можливостях, він змушений постійно докладати додаткові зусилля для організації свого життя, лікуватися та відновлювати своє здоров`я.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, які вона зазнає.

Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31 березня 1995 року №4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Заперечення представника відповідача щодо специфіки роботи Шахти суд не може взяти до уваги, як і зменшити розмір відшкодування шкоди з цих підстав.

Також, суд вважає необгрунтованим клопотання представника відповідача про витребування в КНП «Нововолинської ЦМЛ» та ДУ «Інститут праці ім. Кундієва НАМНУ» медичних документів, оскільки етіологія захворювань встановлених позивачу, порядок їх діагностування та динаміка захворювання не є предметом розгляду даного спору і самі по собі медичні документи без кваліфікованого висновку спеціаліста, не можуть підтвердити чи спростувати наведені представником позивача твердження і припущення.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань позивача, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, а також з врахуванням розміру втрати професійної працездатності ОСОБА_1 , відсутності встановленої в нього групи інвалідності, беручи до уваги стаж роботи позивача на ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська", що з огляду на його загальний стаж у підприємствах вугільної промисловості є невеликим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" в користь позивача ОСОБА_1 60000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з ДП "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська" в дохід держави 908 грн. судового збору.

Керуючись ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268 ЦПК України, на підставі ст.153, ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.1167 ЦК України, ст.13, ст.14 ЗУ "Про охорону праці", - суд,

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська", юридична адреса: с. Поромів, Іваничівський район, код ЄДРПОУ 35671961, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) 60 000 (шістдесят тисяч) гривень моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Передпускова дирекція шахти № 10 "Нововолинська", юридична адреса: с. Поромів, Іваничівський район, код ЄДРПОУ 35671961, в дохід держави 908 (дев`ятсот вісім) грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Волинського апеляційного суду з дня його проголошення безпосередньо або через Нововолинський міський суд Волинської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк