Рішення № 94395278, 14.12.2020, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1849/20

Провадження № 2/165/539/20

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

14 грудня 2020 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська", треті особи, на стороні позивача, що не заявляють самостійні вимоги: Первинна профспілкова організація відокремленого підрозділу Шахта №1 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля", Волинська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості, про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

14 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ДП "Шахта №1 "Нововолинська", треті особи, на стороні позивача, що не заявляють самостійні вимоги: Первинна профспілкова організація відокремленого підрозділу Шахта №1 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля", Волинська територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості, про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що працювала з 1992 року на ДП "Шахта №5 "Нововолинська", з 01.06.2015 року була переведена через припинення діяльності Шахти №5 до ДП "Шахта №1 "Нововолинська" на посаду завідуючої здоровпунктом. Зазначає, що протягом багатьох років праці на зазначених державних підприємствах вугільної промисловості позивач була зраковим працівником, згідно із записами з трудової книжки була занесена у 2012 році на дошку пошани, двічі у 2017 році та 2019 році була нагороджена подяками. Вказує, що 22 жовтня 2019 року була переведена на посаду медичної сестри без категорії під тиском відповідача в особі директора, щоб зменшити розмір її заробітної плати. Зазначає, що з того часу почались постійні примушування написати заяву на звільнення та переслідування з погрозами. Позивач у позові зазначає, що 05 лютого 2020 року написала та подала заяву на отримання відпустки на 14 днів з 10.02 по 23.02 2020 року, коли керівник узяв дану заяву, закреслив 14 днів і своєю рукою написав 50 днів, що видно на самій заяві і, що є фактичним примушуванням до перебування у відпустці. Вказує, що 50 днів вимушеної відпустки мали закінчуватись 31.03.2020 року, 1 квітня мала вийти на роботу, проте в момент відпустки захворіла і перебувала на лікарняному, 30 березня у телефонному режимі у неї вимагали прибути на роботу 30 березня, незважаючи на перебування у відпустці і жорсткий карантин, однак коли вона прибула на роботу, їй всіляко погрожували і примушували до звільнення, а саме написати заяву за власним бажанням, на що позивач викликала поліцію та разом із поліцією покинула приміщення і далі перебувала на лікарняному. Позивач посилається на те, що її вимушена відпустка, яка мала закінчитись 31 березня, продовжилась на 14 днів, на строк перебування на лікарняному, до 14 квітня включно, а 14 квітня позивач нову пішла на лікарняний, який закінчився 6 червня 2020 року, а 9 червня позивач вийшла на роботу, оскільки з 6.06 по 08.06 були загальнодержавні вихідні, проте 10 червня 2020 року, коли позивач перебувала на роботі, їй вперше вручили і ознайомили її з Наказом про звільнення від 09.06.2020 року №26-к згідно з яким її - єдину медичну сестру на ДП "Шахта №1 "Нововолинська" звільнено на підставі п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, скорочення чисельності працівників. Позивач вказує, що вона також вперше ознайомилась і дізналась про Наказ "Про скорочення посад та чисельності працівників" від 30.03.2020 року №10 та Наказ "Про попередження працівників, щодо подальшого вивільнення ДП "Шахта №1 "Нововолинська" від 30.03.2020 року №11/к, та зазначає, що доказом вручення та ознайомлення її вперше з Наказом про звільнення є відеозапис. Позивач вважає, що відповідач у порушення ст.49-2 КЗпП України не попередив її про таке вивільнення за 2 місяці до такого вивільнення, як цього вимагає закон. Позивач у позові зауважує на те, що отримання нею зазначених наказів та факту того, що вона не погоджується з такими наказами та незаконним звільненням підтверджується її надписом про отримання на Наказі "Про попередження працівників, щодо подальшого вивільнення ДП "Шахта №1 "Нововолинська" від 30.03.2020 року №11/к від 10.06.2020 року та на додатку до Наказі "Про попередження працівників, щодо подальшого вивільнення ДП "Шахта №1 "Нововолинська" від 30.03.2020 року №11 зі Списком працівників, які підлягають подальшому вивільненню теж від 10.06.2020 року. Крім того позивач зазначає, що їй стало відомо про те, що відповідач після її звільнення під час підготовки до суду збирав інформацію про стан її здоров`я, регулярно здійснюючи запити в лікарню, де вона лікувалась та погрожував, що на її думку свідчить про упереджене ставлення до неї.

Позивач вважає звільнення незаконним та таким що підлягає скасуванню, оскільки звільнення єдиного медичного працівника на всьому підприємстві під час карантину протирічить змісту листа Заступника Міністра Міністерства енергетики та захисту довкіїля України та є нелогічним в умовах всеукраїнського карантину, відповідачем порушено встановлений порядок ст.43 КЗпП України та іншого законодавства України щодо отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника, що є підставою для скасування наказу про звільнення та поновлення її на роботі зі стягненням з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позивач вважає, що її звільнення відбулось без дотримання приписів Колективного договору, КЗпП України.

Позивач вважає, що відповідачем були сфальсифіковані Наказ "Про скорочення посад та чисельності працівників" від 30.03.2020 року №10 та Наказ "Про попередження працівників, щодо подальшого вивільнення ДП "Шахта №1 "Нововолинська" від 30.03.2020 року №11/к, шляхом прийняття таких наказів "заднім числом", що є прямим порушенням трудового законодавства і порядку звільнення працівника, а тому на її думку відповідні накази та прийнятий на їх підставі наказ про її звільнення, мають бути визнанні незаконними та скасовані судом.

Позивач просить визнати незаконними та скасувати наказ Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" "Про скорочення посад та чисельності працівників" від 30.03.2020 року №10 та наказ Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" "Про попередження працівників, щодо подальшого вивільнення ДП "Шахта №1 "Нововолинська" від 30.03.2020 року №11/к, визнати незаконним та скасувати наказ від 09.06.2020 року №26-к, виданий Державним підприємством "Шахта №1 "Нововолинська", поновити її на посаді медичної сестри без категорії в Державному підприємстві "Шахта №1 "Нововолинська", стягнути з Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 червня 2020 року до дня поновлення на роботі, та стягнути з ДП "Шахта №1 "Нововолинська" на її користь судовий збір у розмірі_840,80 грн. та 17000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позові, суду пояснила, що звільнення позивача ОСОБА_1 незаконне, відповідач не повідомляв профспілку про майбутнє вивільнення і згоди профспілка на звільнення ОСОБА_1 не давала. Також в судовому засіданні пояснила, що на підприємство де працювала ОСОБА_1 був направлений лист заступника міністра міністерства енергетики та захисту довкілля України керівникам вугледобувних підприємств щодо запобігання поширення на території України коронавірусу SARS-CoV-2, зокрема щодо залишення на роботі медиків з метою не поширення коронавірусної інфекції. Крім того пояснила, що відповідно до п.10.8 Колективного договору на підприємстві має бути медичний працівник, а звільнення ОСОБА_1 відбулось без її попередження за два місяці, та пояснила, що за таких обставин у них є підстави вважати, що наказ про звільнення позивача був виданий заднім числом. Тому просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, відзив на позов не подав.

Представники третіх осіб, на стороні позивача, що не заявляють самостійні вимоги: Первинної профспілкової організаціяї відокремленого підрозділу Шахта №1 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля", Волинської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що працювала на Державному підприємстві "Шахта №1 "Нововолинська" підземним фельшером, була звільнена з роботи по скороченню. Також свідок показала, що їй відомо, що позивача ОСОБА_1 звільнили через те, що директор шахти № 1, який останнім прийшов на шахту директорм відносився до ОСОБА_1 упереджено, постійно говорив, що вони - медичні працівники йому не потрібні, вона також була свідком того, як директор сказав їм та ОСОБА_1 щоб писали заяви на звільнення за власним бажанням, оскільки вони всі йому, як працівники не потрібні.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст.281, ст.282 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідка, дослідивши письмові докази в їх сукупності, оглянувши та прослухавши відео та аудіо записи, суд прийшов до висновку, що позов є підставним і підлягає задоволенню частково у зв`язку з наступним.

Із ксерокопії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 з 1992 року працювала на ДП "Шахта №5 "Нововолинська", 01.06.2015 року була звільнена з роботи за п.5 ст.36 КЗпП України по переводу на ДП "Шахта №1 "Нововолинська" та 02.06.2015 року прийнята на роботу завідуючою здоровпунктом, 22.10.2019 року переведена медичною сестрою без категорії (поверхнева), 11.06.2015 року ОСОБА_1 звільнена з роботи за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, скорочення чисельності, з виплатою вихідної допомоги у розмірі місячного середнього заробітку. Згідно із записами з трудової книжки 28.08.2012 року занесена на дошку пошани, двічі: 23.08.2017 року була нагороджена знаком "Свята Великомучениця Варвара" з нагоди професійного свята "Дня Шахтаря" та 23.02.2019 року була нагороджена подякою міської ради з нагоди дня міста(а.с.20-25).

Із листа в.о. директора ДП «Шахта №1» «Нововолинська» від 12.05.2020 року №263/08 вбачається, що адміністрація шахти просить КНП «Нововолинський центр первинної медико-санітарної допомоги» надати інформацію чи перебуває на листку непрацездатності, з якого числа, медсестра їхнього підприємства ОСОБА_1 , 1971 року народження (а.с.26).

Із копій листків непрацездатності ОСОБА_1 вбачається, що остання перебувала на лікарняному з 14.04.2020 року до 08.05.2020 року (до роботи стати мала 09.05.2020 року), з 12.05.2020 року до 22.05.2020 року (до роботи стати мала 23.05.2020 року), з 25.05.2020 року по 05.06.2020 року (до роботи стати мала 06.06.2020 року) (а.с.27-30).

Із копії заяви ОСОБА_1 вбачається, що остання 05.02.2020 року звернулась до в.о. директора ДП «Шахта №1» «Нововолинська» із заявою про надання в рахунок щорічної відпустки 14/50 (нечитабельно/виправлено) календарних днів з 10.02.2020 року по 23.02.2020 року у зв`язку з сімейними обставинами (а.с.31).

Із копії листа заступника Міністра міністерства енергетики та захисту довкілля України вбачається, що керівникам державних вугледобувних підприємств, директорам самостійних шахт, керівникам проектних та науково-дослідних інститутів направлено лист «Щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу SARS-CoV-2» (а.с.32-33).

Згідно пункту п`ятого вищевказаного листа заступника Міністра керівникам державних вугледобувних підприємств рекомендовано «створення і підготовка спеціальних медичних формувань» (а.с.32-33).

Із копії наказу в.о. директора ДП «Шахта №1» «Нововолинська» №10 від 30.03.2020 року «Про скорочення посад та чисельності працівників» вбачається, що п.п.2.1 п.2 даного наказу з 1 червня 2020 року виключено з штатного розкладу керівників, фахівців та службовців: здоровпункт: посаду медичної сестри без категорії поверхнева (а.с.34-35).

Як вбачається із копії наказу в.о. директора ДП «Шахта №1» «Нововолинська» №11/к від 30.03.2020 року «Про попередження працівників, щодо подальшого вивільнення ДП «Шахта №1» «Нововолинська», на виконання наказу №10 від 30.03.2020 року «Про скорочення посад та чисельності працівників (посад)», керуючись ст.49-2, п.1 ст.40 КЗпП України, за погодженням з профспілковими комітетами наказано провести скорочення чисельності (посад) та штату працівників в кількості 2 особи з 31.05.2020 року, начальнику відділу кадрів попередити працівників, що займають вказані посади (виконують роботи) про можливе звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, керуючись чинним законодавством України, не пізніше ніж за 2 місяці, персонально під підпис відповідно до Списку професій та посад, які підлягають скороченню до 31.05.2020 року (Додаток до Наказу №1) (а.с.36).

Як вбачається із Додатку до наказу №11 від 30.03.2020 року зі списком працівників, які підлягають подальшому вивільненню відповідно до Наказу №11 від 30.03.2020 року: 1) медсестра здоровпункту ОСОБА_1 , 2) двірник ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ознайомлена під підпис 10.06.2020 року та із наказом не згідна (а.с.37).

Із копії наказу №26-к від 09.06.2020 року, виданого ДП «Шахта №1» «Нововолинська» вбачається, що ОСОБА_1 - медичну сестру без категорії (поверхнева) з 11.06.2020 року звільнено з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення чисельності) з виплатою вихідної допомоги у розмірі місячного середнього заробітку керуючись ст.44 КЗпП України (а.с.34-39).

Із відповіді Первинної профспілкової організації ВП Шахта №1 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" на адвокатський запит від 07.07.2020 року вбачається, що Первинна профспілкова організація відокремленого підрозділу Шахта №1 "Нововолинська" Державного підприємства не отримувала від відповідача ДП "Шахта №1 "Нововолинська" подання про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , тому Первинною профспілковою організацією не проводилися засідання і вона не надавала згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 . Збори Первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу Шахта №1 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля" щодо звільнення ОСОБА_1 не проводилися, відповідно питання про скорочення чисельності працівників, та внесення змін до штатного розпису не розглядалося. Керівництвом ДП "Шахта №1 "Нововолинська" консультації з первинною профспілковою організацією про заходи щодо запобігання звільнення чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків не проводилися і не надавалися (а.с.119-121).

Відповідно до ст.43 Конституції кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40, ч.2, 3, 4 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Згідно до ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служб, працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є членом Первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу Шахта №1 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля".

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.43 КЗпП України у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Згідно до ч.8 ст.43 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Судом встановлено, що відповідачем ДП"Шахта №1 "Нововолинська" порушено вимогу трудового законодавства щодо отримання згоди профспілки - як вбачається з відповіді Первинної профспілкової організації ВП Шахта №1 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" на адвокатський запит від 07.07.2020 року - Первинна профспілкова організація відокремленого підрозділу Шахта №1 "Нововолинська" Державного підприємства не отримувала від відповідача подання про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , Первинною профспілковою організацією не проводилися засідання і вона не надавала згоду на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 . Збори Первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу Шахта №1 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля" щодо звільнення ОСОБА_1 не проводилися, відповідно питання про скорочення чисельності працівників, та внесення змін до штатного розпису не розглядалося (а.с.119-121).

Згідно до ч.1, 2 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Згідно п. 6.2. Статуту Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська", що затверджений Наказом Міненерго України від 02.12.2019 року №470 та погоджений головою Волинської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України та головою профспілкової організації шахти №1 «Нововолинська» підприємство зобов`язане створювати належні умови для високопродуктивної праці, забезпечувати додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування.

Згідно п. 10.2, 10.3 Статуту Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" повноваження трудового колективу Підприємства реалізується загальними зборами (конференцією) та через їх виборні органи, уповноважені трудовим колективом на представництво інтересів працівників. Виборчі, трудові і соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства регулюються колективним договором.

Відповідно до п.10.8 Колективного договору з метою своєчасного надання медичної допомоги працівникам на шахті під землею і на поверхні забезпечити умови цілодобової роботи пунктів охорони здоров`я (здоровпунктів), а також здійснювати періодичний контроль за укомплектування їх необхідним обладнанням.

Згідно п.10.19 Колективного договору звільнення з роботи за ініціативою роботодавця не допускається без попередньої згоди відповідного органу профспілки, що їх обрав.

Відповідно до п.10.26 Колективного договору передбачено щоквартально виділяти кошти оздоровчим пунктам на закупівлю медикаментів для надання першої медичної допомоги, проведення протирецидивного лікування диспансерним хворим.

Судом встановлено, що відповідачем ДП "Шахта №1 "Нововолинська" всупереч рекомендаціям заступника Міністра міністерства енергетики та захисту довкілля України наданим керівникам державних вугледобувних підприємств, щодо забезпечення створення і підготовки спеціальних медичних формувань, внаслідок запобігання поширенню на території України коронавірусу SARS-CoV-2, та всупереч приписів та обов`язків Колективного договору, наказом від 30.03.2020 року виключено зі штатного розкладу посаду здоровпункту «медичної сестри без категорії поверхнева» (а.с.32-33, 34-35, 51-57, 119-121).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 із наказом №10 від 30.03.2020 року «Про скорочення посад та чисельності працівників», наказом №11/к від 30.03.2020 року «Про попередження працівників, щодо подальшого вивільнення ДП «Шахта №1» «Нововолинська», списком працівників, які підлягають подальшому вивільненню відповідно до Наказу №11 від 30.03.2020 року (додаток на Наказу №11 від 30.03.2020 року) та наказом №26-к від 09.06.2020 року про звільнення ОСОБА_1 - медичної сестри без категорії (поверхнева) з 11.06.2020 року ознайомлена під підпис лише 10.06.2020 року (а.с.34-39).

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку що у ДП "Шахта №1 "Нововолинська" відсутні повноваження необхідні для прийняття оскаржуваного рішення - наказу від 09.06.2020 року №26-к, виданого ДП "Шахта №1 "Нововолинська", представником відповідача жодних належних та допустимих доказів на спростування вищевикладених обставин до суду надано не було, відзиву подано не було, а тому суд вважає наказ від 09.06.2020 року №26-к, виданий ДП "Шахта №1 "Нововолинська" незаконним та таким, що підлягає скасуваню.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади з порушенням вимог чинного трудового законодавства України, звернувшись із даним позовом до суду не ставила вимогу щодо поновленню її на посаді медичної сестри без категорії.

Згідно до ч. 1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.32 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадку стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає незаконним та приходить до висновку про необхідність скасування наказу від 09.06.2020 року №26-к, виданого ДП "Шахта №1 "Нововолинська" та необхідність поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді медичної сестри без категорії в ДП "Шахта №1 "Нововолинська".

Вимога позивача щодо визнання незаконними та скасування наказу Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" "Про скорочення посад та чисельності працівників" від 30.03.2020 року №10 та наказу Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" "Про попередження працівників, щодо подальшого вивільнення ДП "Шахта №1 "Нововолинська" від 30.03.2020 року №11/к до задоволення не підлягає, оскільки позивачем не надано жодних належних да допустимих доказів неправомірності винесення відповідачем зазначених наказів. Разом з тим питання щодо визначення чисельності працівників, їх кількості та штату, а також питання щодо змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників відповідно до вимог трудового законодавства належить до виключної компетенції власника, або уповноваженого ним органу, яким є ДП "Шахта №1 "Нововолинська", а тому суд відмловляє у задаоволенні позову в цій частині.

При постановленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховується відповідно до "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою КМ України №100 від 08.02.1995 року.

Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 11 червня 2020 року по 14 грудня 2020 року складає 130 днів. Стягуючи з відповідача ДП "Шахта №1 "Нововолинська" на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд приходить до висновку, що стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу без урахування податків і обов`язкових платежів за період з 11 червня 2020 року (дата звільнення) по 14 грудня 2020 року (дата постановлення рішення) у розмірі 21863,40 коп., із розрахунку 168,18 грн. (середньоденна заробітна плата) х 130 (кількість робочих днів) = 21863,40 грн.

На підставі статті 137, 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає вимога про стягнення витрат на правничу допомогу частково в розмірі 5000,00 грн. та 840,80 сплаченого судового збору, всього: 5840,80 грн. судових витрат.

Складання повного тексту рішення відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України було відкладено на десять днів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282 ЦПК України, на підставі ст.ст. 5-1, 40, 42, 43, 44, 47, 49-2, 231, 232, 233, 235 КЗпП України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ від 09.06.2020 року №26-к, виданий Державним підприємством "Шахта №1 "Нововолинська".

Поновити ОСОБА_1 (1971 року народження, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на посаді медичної сестри без категорії в Державному підприємстві "Шахта №1 "Нововолинська" (код ЄДРПОУ: 39806601, місце знаходження: вул. Шахтарська, 42, м.Нововолинськ, Волинська область).

Стягнути з Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" (код ЄДРПОУ: 39806601, місце знаходження: вул. Шахтарська, 42, м.Нововолинськ, Волинська область) на користь ОСОБА_1 (1971 року народження, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) 21863 (двадцять одну тисячу вісімсот шістдесят три) грн. 40 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 11 червня 2020 року до 14 грудня 2020 року включно.

Стягнути з Державного підприємства "Шахта №1 "Нововолинська" (код ЄДРПОУ: 39806601, місце знаходження: вул. Шахтарська, 42, м.Нововолинськ, Волинська область) на користь ОСОБА_1 (1971 року народження, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) 5840 (п`ять тисяч вісімсот сорок) грн. 80 коп. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25.01.2021 року.

Головуючий суддя підпис М.М. Ушаков