Рішення № 94395022, 21.01.2021, Горохівський районний суд Волинської області

Пр.№ 2/155/162/21

Справа № 155/993/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі: головуючого – судді Адамчук Г.М.

при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна, приватний нотаріус Кондратюк Віктор Станіславович, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна, приватний нотаріус Кондратюк Віктор Станіславович

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в травні 2019 року позивачу стало відомо про наявність у приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Юхименко О.Л. виконавчого провадження у якому позивач є боржником. 05 липня 2019 року електронним листом приватний виконавець надіслав позивачу електронні примірники кредитного договору з можливістю перенесення платежу №4838/1182DCLRKPT (оптимальний з перенесенням платежу) від 13.08.2014 року з додатком №1 Графік платежів, виконавчий напис від 24.01.2019 року вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк В.С., відношення від 20.02.2019 року та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58432522 від 20.02.2019 року з виконання виконавчого напису №156 , виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Женева» заборгованості в розмірі 46012,24 грн. Позивач вважає вищезазначений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, так як винесений нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема відсутні докази безспірності заборгованості боржника перед кредитором. А саме, стягуються не передбачені договором відсотки, стягнення заборгованості проводиться за період з 22.03.2018 року по 28.12.2018 р., однак із вказаної суми у виконавчому написі вбачається, що стягується заборгованість з основного боргу по платежах із 20.09.2014 року, що суперечить вимогам ст.88 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Крім того, позивач вважає, що виконавчий напис вчинено не на підставі поданого оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Враховуючи наведене, просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. від 24.01.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 156, про стягнення заборгованості у сумі 45112,24 грн. з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Женева» за Кредитним договором № 4838/1182 DCLRKPT від 13.08.2014 року, укладеним із ПАТ «Платинум Банк» таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 01.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

11.11.2019 року від ТзОВ «ФК «Женева» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заявлені позовні вимоги не визнаються у повному обсязі виходячи з наступного. В обґрунтування своїх заперечень представник зазначає, що 13.08.2014 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір з можливістю перенесення платежу № 4838/1182 DCLRKPT за умовами якого позивачем отримано кредит у розмірі 29131,12 грн з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 0.0001% річних. Датою остаточного повернення кредиту встановлено 20.01.2020 р. У зв`язку із порушенням умов кредитного договору у позивача виникла заборгованість у розмірі 45112,24 грн. 22.03.2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТзОВ «ФК «Женева» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №147. Вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус Кондратюк В.С. отримав всі належні документи, передбачені Переліком документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, подані документи відповідали вимогам ст.88 ЗУ «Про нотаріат» та вчинив напис №156 від 24.01.2019 року на законних підставах. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 09 липня 2020 року підготовчого провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак скерувала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від представника відповідача на адресу суду не надходили.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний виконавець Юхименко Ольга Леонідівна, в судове засіадння не з`явились, хоча повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомила, письмові пояснення не подала.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Кондратюк Віктор Станіславович в судове засіадння не з`явився, хоча повідомлялись про час та місце розгляду справи, однак до суду повернувся конверт із відміткою "за заявою аддресата".

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13 серпня 2014 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір з можливістю перенесення платежу (рахунок) № 4838/1182DCLRKPT (оптимальний з перенесенням платежу). За умовами договору Банк надає грошові кошти Позичальнику у тимчасове платне користування на поточні потреби, а позичальник зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту.

п.1.2 Договору передбачено умови: сума кредиту 29131.12 грн, строк кредитування – 65 платіжних періодів, фіксована процентна ставка за користування кредитом – 0,0001%, комісія за надання кредиту -0, комісія за обслуговування кредиту – 408 грн, цільове призначення – поточні потреби, дата повернення кредиту – 20.01.2021 р.

п.2.10 Договору передбачено реальну процентну ставку за кредитом 31.19 % річних, абсолютне значення подорожчання кредиту становить 25016,11 грн.

п.4.3 Договору передбачено відповідальність позичальника сплатити у разі прострочення заборгованості, пеню в розмірі 0,3% від суми простроченої заборгованості за договором за кожний день прострочення (а.с. 12-13).

Із додатку №1 Графіку платежів до кредитного договору з можливістю перенесення платежу (рахунок) № НОМЕР_1 вбачається, що з 20.09.2014 року по 20.09.2019 р. нарахована сума щомісячного платежу в розмірі 53611,12 грн, на користь банку, в тому числі сума процентів – 0, оплата кредиту -29131,12, комісія – 24480,00 грн, комісія за надання кредиту – грн., розрахункове – касове обслуговування - 536,11 грн.

24.01.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 156, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №4838/1182DCLRKPT від 13.08.2014 року, укладеним із ПАТ «Платинум Банк», правонаступником якого на підставі Договору про відступлення прав вимоги №147 від 22.03.2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», заборгованість за кредитним договором №4838/1182DCLRKPT від 13.08.2014 року. Строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення проводиться за період з 22.03.2018 року по 28.12.2018 року. Сума заборгованості складає 45112,24 в тому числі: заборгованість за тілом кредиту – 29131,12 грн, заборгованість за відсотками – 2040,01 грн, заборгованість по комісії – 406,79 грн, пеня – 13534,32 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом отримано плату із ТОВ «Фінансова компанія «Женева» в розмірі 900,00 грн, які підлягають стягненню із боржника на користь стягувача. Загальна сума , яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Женева» складає 46012,24 грн.

20.02.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. за заявою ТзОВ «ФК «Женева» та на підставі спірного виконавчого напису № 156 від 24.01.2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58432522 (а.с. 7), яку було скеровано для виконання та відому сторонам виконавчого провадження.

Вирішуючи питання про дотримання приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. законодавства при вчинення оспорюваного виконавчого напису від 24 січня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №156, суд виходить з наступного.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ від 02.08.1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст. 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» (в редакції на момент вчинення напису) передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п.1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Такими документами можуть бути: зокрема, документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до вимог ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року із змінами та доповненнями, а саме: платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки з рахунків, на які боржник перераховує кошти, розписки, чеки тощо. Приймаючи рішення про звернення до нотаріуса для вчинення ним виконавчого напису, стягувачу необхідно надати документи, які б підтверджували наступні умови, зокрема, чи підпадає заявлена вимога під вид заборгованості, визначений Постановою Кабінету Міністрів України; чи є в наявності та оформлені належним чином документи, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України, чи підтверджують наявні документи безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та прострочення виконання зобов`язання; чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).

З оспорюваного виконавчого напису, наданого суду кредитного договору та додатку №1 Графіку платежів до кредитного договору з можливістю перенесення платежу не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус встановив наявність безспірної заборгованості, оскільки, такі документи не відображають інформацію щодо здійснення боржником останньої оплати по кредиту, не вбачається яким саме чином нараховувались відсотки за користування кредитними коштами та неможливо встановити дійсний розмір заборгованості. При цьому відсутні докази, що вчинення виконавчого напису здійснювалось на підставі оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Крім того, суду не надано доказів того, що нотаріус з`ясував чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту, для встановлення моменту виникнення права вимоги. Вищевказаних доказів не було надано відповідачем при подачі відзиву до суду.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Строки, впродовж яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, тобто залежно від умов договору.

Загальний строк позовної давності звернення до суду становить три роки, а щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - один рік як у спорі між фізичними, так і юридичними особами. Згідно із ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з того дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскаржуваним виконавчим написом стягується заборгованість за період з 22.03.2018 року по 28.12.2018 р., однак із розміру нарахованої суми заборгованості вбачається, що вона виникла з 20.09.2014 року, що у порушення ст.88 Закону України "Про нотаріат» перевищує три роки.

Тобто, фактично нотаріус з вищенаведених документів не міг встановити чи дійсно боржником допущено прострочення платежів та чи дотримано кредитором (стягувачем) строки звернення за вчиненням виконавчого напису.

Крім того, у матеріалах справи не міститься будь-яких доказів того, що ТОВ «Фінансова компанія «Женева» до якої перейшло право вимоги за Кредитним договором №4838/1182DCLRKPT (оптимальний з перенесенням платежу) від 13.08.2014 року, на підставі договору відступлення прав вимоги № 147 укладеного 22.03.2018 року, направляв ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому в розпорядженні нотаріуса під час вчинення спірного виконавчого напису не було доказів визнання позивачкою суми заборгованості, пред`явленої до стягнення.

Також суд вважає за необхідне наголосити на тій обставині, що заперечуючи щодо задоволення заявлених позовних вимог, представник ТзОВ «ФК «Женева» до свого відзиву на позовну заяву будь-яких доказів, які б підтверджували обґрунтованість заперечень не долучив, а судом в ході розгляду справи таких доказів не здобуто.

Отож з матеріалів справи вбачається, що заборгованість, яка виникла у зв`язку з порушенням позивачем умов кредитного договору №4838/1182DCLRKPT (оптимальний з перенесенням платежу) від 13.08.2014 року, на підставі яких нотаріусом вчинено оспорюваний виконавчий напис, не може вважатися безспірною і такою, що не потребує додаткового доказування, а відтак і не може стягуватися шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно ч1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та зазначений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, у відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним по справі судові витрати в сумі 768,40 грн.

На підставі ст.ст. 15, 16, 257, 261, 530,625, 1050 ЦК України, ст.ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77-81, 133, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 24.01.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі №156, яким запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №4838/1182DCLRKPT від 13.08.2014 року, укладеним нею із ПАТ «Платинум Банк», правонаступником якого на підставі Договору відступлення прав вимоги №147 від 22.03.2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», заборгованість за кредитним договором №4838/1182DCLRKPT від 13.08.2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Женева» м.Київ вул.Верхній Вал, 28/12, код ЄДРПОУ 40888017.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Головуючий