Рішення № 9439399, 07.05.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.10           Справа № 10/22-10. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Ю.В.Литвиненко, розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю « HOERBIGER

VIENYBE » , Литовська республіка, м. Укмярге

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компрессормаш”, м. Суми

про стягнення 62 507,88 євро

за участю представників сторін :

від позивача – Мельничук В.В. ;

від відповідача - Ященко В.В.

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 62507,88 євро, у тому числі : основний борг у сумі 37000,00 євро, три проценти річних у сумі 2374,72 євро, упущену вигоду в сумі 12550,15 євро, реальні збитки в сумі 3964,01 євро, витрати на послуги адвоката в сумі 6646,00 євро, витрати по держмиту в сумі 625,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідач письмового відзиву на позов суду не подав , доказів виконання своїх зобов’язань також не подав .

Представник відповідача усно визнає суму основного боргу в розмірі 37000 євро, але просить суд зменшити розмір збитків , а також розмір витрат на послуги адвоката .

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

21.09.2007 року сторони уклали контракт № 07-04, за умовами якого відповідач зобов’язався виготовити та продати , а позивач купити та оплатити продукцію (штоки) в номенклатурі та кількості відповідно до специфікації № 1 ( додаток №1 до контракту) . Загальна вартість контракта - 37000,00 євро (а.с. 13-16) .

Відповідно до п. 3.1 контракту позивач 26.09.2007 року сплатив аванс в сумі 18500,00 євро та, отримавши повідомлення від відповідача за № ПК -707-462 від 13.11.2007 року про готовність продукції , сплатив другу частину авансового платежу (попередньої оплати) 23.11.2007 року в сумі 18500,00 євро (а.с. 17-23).

Згідно п. 4.1 контракту строк поставки продукції складає 105 днів з моменту отримання авансового платежу на рахунок відповідача .

Відповідач не виконав своїх договірних зобов’язань перед позивачем , не здійснив поставку продукції позивачеві .

У зв’язку з неможливістю поставки продукції по контракту , сторони 31.07.2008 року уклали додаткову угоду № 1 до контракту № 07-04 від 21.09.2007 року , за умовами пункту 2 якої відповідач зобов’язався повернути на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж у повному обсязі (37000,00 євро) та сплатити штраф по виставленому рахунку згідно п. 9.2 контракту (а.с. 27) .

Тобто , відповідач зобов’язався повернути отримані грошові кошти в сумі 37000,00 євро , але в додатковій угоді № 1 від 31.07.2008 року сторони не визначили термін виконання відповідачем цього грошового зобов’язання .

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України , якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги , якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .

Представник позивача надав суду докази направлення (пред’явлення) позивачем відповідачеві двох вимог щодо перерахування 37000,00 євро на рахунок позивача .

Перша вимога позивача до відповідача щодо негайного перерахування на рахунок позивача 37000,00 євро міститься в претензії № 1 від 22.12.2009 року , відправлений цінним листом з описом 23.12.2009 року ( а.с. 89-93) , а друга така вимога позивача міститься у листі за № 1-06/10 від 22.01.2010 року «Вимога №1», відправленому цінним листом з описом 22.01.2010 року ( а.с. 33-36) .

Оскільки боржник (відповідач) , згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України повинен виконати обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги , зважаючи на вищевикладене, відповідач повинен був виконати грошове зобов’язання щодо сплати 37000,00 євро на першу вимоги позивача (претензія №1) у семиденний строк від дня її пред’явлення, тобто, у строк до 31.12.2009 року .

Відповідач не виконав свого грошового зобов’язання перед позивачем щодо перерахування на його рахунок 37000,00 євро до цього часу , а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 37000,00 євро є правомірними і підлягають задоволенню повністю.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних за порушення грошового зобов’язання , які ґрунтуються на ч.2 ст. 625 ЦК України , підлягають задоволенню частково .

До 31.07.2008 року відповідач взагалі не мав грошових зобов’язань перед позивачем щодо перерахування на рахунок останнього 37000,00 євро .

31.07.2008 року таке зобов’язання у відповідача виникло у зв’язку з підписанням додаткової угоди № 1 до контракту № 07-04 від 21.09.2007 року , однак сторони не встановили строк виконання цього грошового зобов’язання .

Після пред’явлення позивачем відповідачем відповідачеві у претензії № 1 від 22.12.2009 року вимоги щодо негайного виконання грошового обов’язку щодо перерахування позивачеві 37000,00 євро , згідно ч.2 ст. 530 ЦК України відповідач зобов’язаний був перерахувати позивачеві цю суму у строк до 31.12.2009 року .

Отже , прострочення виконання грошового зобов’язання щодо перерахування позивачеві 37000,00 євро має місце у період з 01.01.2010 року по 07.05.2010 року (станом на момент прийняття рішення у даній справі) , а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню в сумі 386,22 євро ( за 127 днів прострочення виконання грошового зобов’язання) .

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов’язання позивачеві має бути відмовлено.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання , повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту , права або законні інтереси якого порушено .

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) .

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа , якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права , має право на їх відшкодування .

Збитками є : 1) втрати , яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати , які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) ; 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин , якби її право не було порушене ( упущена вигода).

Збитки підлягають відшкодуванню в разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язання , за наявності причинного зв’язку між невиконанням чи неналежним виконання і збитками , а також вини особи , яка не виконала чи неналежно виконала зобов’язання .

Відповідач не виконав своїх зобов’язань перед позивачем щодо поставки штоків у кількості 20 штук по ціні 1850,00 євро за 1 штуку на загальну суму 37000,00 євро.

У свою чергу позивач зобов’язаний був поставити вищезгадану продукцію (штоки) Акціонерному товариству «Мажейкю нафта» згідно замовлення № 158791 ( а.с. 37- 45) від 24.09.2007 року на суму 170948,02 литовських літ. Відповідно до курсу Національного банку Литви на день подання позову 170948,02 литовських літ складає 49550,16 євро ( а.с. 46) .

Таким чином , відповідач повинен був поставити позивачеві продукцію на суму 37000,00 євро, а позивач – поставити АТ «Мажейкю нафта» ту ж саму продукцію на суму 49550,15 євро (вартість одного штока згідно замовлення № 158791 складає 2477,5075 євро , а вартість 20 штоків складає 49550,15 євро).

Упущена вигода позивача в даному випадку складає 12550,15 євро ( 49550,15 -37000,00).Заподіяна вона позивачеві з вини відповідача у зв’язку з невиконанням останнім своїх зобов’язань перед позивачем. Крім того позивач вимушений був компенсувати витрати АТ «Мажейкю нафта» у розмірі 13675,84 литовських літ на підставі п.2 угоди № 3652/1 від 23.12.2008 року , що складає 3964,01 євро по курсу Національного банку Литви на день подання позову (а.с.47-51). Ця виплата підтверджується платіжним дорученням № 4416 від 26.02.2009 року (а.с. 52,53), а здійснена вона позивачем у зв’язку з невиконанням замовлення № 158791 від 24.09.2007 року АТ «Мажейкю нафта» з вини відповідача у даній справі, який не виконав свої зобов’язання за контрактом № 07-04 від 21.04.2007 року щодо поставки 20 штоків позивачеві .

3964,01 євро компенсованих позивачем своєму контрагенту ( АТ «Мажейкю нафта») витрат є реальними збитками позивача, які підлягають відшкодуванню відповідачем позивачеві на підставі ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України .

Тому , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь збитків (упущеної вигоди) в сумі 12550,15 євро та реальних збитків в сумі 3964,01 євро є правомірними і підлягають задоволенню.

Підстави для зменшення розміру збитків в даному випадку відсутні , оскільки в діях позивача (кредитора) не вбачається умисного чи необережного сприяння збільшенню розміру збитків , завданих порушенням зобов’язання зі сторони відповідача . Позивач також не мав змоги зменшити розмір збитків , оскільки був зв’язаний зобов’язаннями перед своїм контрагентом АТ «Мажейкю нафта» ( ст. 616 ЦК України).

На відповідача у відповідності зі ст.ст. 44,48,49 ГПК України покладаються витрати на адвоката , на сплату держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам .

Обґрунтованість пред’явлених позивачем до відшкодування витрат на послуги адвоката підтверджується договором № 15/10/2009/1 від 26.10.2009 року про надання юридичних послуг , укладеним між позивачем та Адвокатським об’єднанням «Міжнародна правнича асоціація» ; тарифами на послуги АО «Міжнародна правнича асоціація» ; заявою на міжнародне платіжне доручення про перерахування 6646,00 євро за послуги адвоката відповідно договору № 15/10/2009/1 ; випискою з особового рахунку від 11.12.2009 року ; свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю ; довіреністю позивача ( а.с. 54-67) .

Обґрунтованість пред’явлених до відшкодування витрат позивачем щодо сплати держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підтверджується платіжним дорученням , довідкою Державного казначейства України від 04.02.2010 року № 14-04/495-1911 та квитанцією від 08.021.2010 року ( а.с. 10-12) .

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 610, 625 ЦК України , ст.ст. 193,224,226,226 ГК України, ст.ст. 32-34,43,44,48,49,82-85 ГПК України, господарський суд

В ИР І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компрессормаш» (ідентифікаційний код 32462238; 40005 , м. Суми, вул. Заливна, 7) на користь Закритого акціонерного товариства «HOERBIGER VIENYBE» (Литовська республіка, LT -20115, м. Укмярге , вул. Кауно, 120 ; ідентифікаційний код 283210320) основний борг у сумі 37000,00 євро, три проценти річних у сумі 386,22 євро, упущену вигоду в сумі 12550,15 євро, реальні збитки в сумі 3964,01 євро, витрати на послуги адвоката в сумі 6409,54 євро, витрати по держмиту в сумі 539,00 євро, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 227,60 грн.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набранням рішенням законної сили.

5.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення .

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України

Повний текст рішення підписаний суддею 11.05.2010 року .

Суддя